07 жовтня 2009 р.
№ 11/38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Остапенка М.І.,
суддів
Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття"
на
ухвалу господарського суду Закарпатської області від 30 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 серпня 2009 року
у справі
№ 11/38
за позовом
закритого акціонерного товариства "Виноградівська пересувна механізована колона № 78"
до
товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття"
про
стягнення 394 841,00 грн.
за участю представників сторін:
від позивача -Вашкеба Б.Й.
відповідача -не з'явився
У травні 2009 року закрите акціонерне товариство "Виноградівська пересувна механізована колона № 78" звернулось до господарського суду із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" заборгованості за договором № 7/08 від 01.07.2008 року у розмірі 394 841,00 грн.
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 30 червня 2009 року (суддя -Л.Якимчук), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 5 серпня 2009 року (головуючий -М.Юркевич, судді -М.Городечна, В.Кузь) відмовлено у прийнятті апеляційної скарги позивача на ухвалу господарського суду Закарпатської області від 11 червня 2009 року про відкладення розгляду справи.
В касаційній скарзі, ставиться питання про скасування постановлених у справі судових актів у зв'язку з їх невідповідністю нормам процесуального права.
Заслухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
При винесенні оскаржуваних судових актів із посиланням на статті 77, 106 ГПК України господарські суди першої та апеляційної інстанції правомірно виходили із того, що у відповідача відсутнє право на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи.
Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України “Про судоустрій України ”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового акту вказаним Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону, тобто оскарженню підлягають лише ті ухвали, про можливість оскарження яких прямо зазначено у відповідній статті Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом.
Господарський процесуальний кодекс України містить виключний перелік імперативних норм про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному та касаційному порядках.
Приписами статті 77 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає підстави та порядок відкладення розгляду справи, не передбачено можливості оскарження ухвали суду винесеної з цього питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про те, що місцевим господарським судом було порушено процесуальне право відповідача на оскарження ухвали місцевого суду, виходячи із того, що при системному тлумаченні норм, закріплених статтями 129 Конституції України, 22, 91, 106 ГПК України вбачається, що законодавець передбачає можливість оскарження у апеляційному і касаційному порядку, до постановлення судового рішення, не усіх судових актів, якими оформлюються певні процесуальні дії, а лише тих актів можливість оскарження яких прямо закріплена у процесуальному законі; водночас, колегія суддів визнає, що конституційне право на апеляційний та касаційний перегляд судових актів сторона може реалізувати шляхом оскарження рішення суду по суті.
Відтак, якщо один із учасників процесу порушує зазначений принцип здійснення господарського судочинства при невиконанні обов'язку добросовісного користування своїми процесуальними правами, з метою недопущення порушень процесуальних прав інших учасників судового процесу, законодавець передбачив право суду відмовляти у прийнятті скарг на ті судові акти, можливість оскарження яких законом не передбачена, без вирішення питання законності його прийняття.
Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, висновків господарських судів не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових акту колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11113 ГПК України Вищий господарський суд України, суд
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Старвуд Закарпаття" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Закарпатської області від 30 червня 2009 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 5 серпня 2009 року у справі за № 11/38 -без змін.
Головуючий, суддя
М.Остапенко
Суддя
П.Гончарук
Суддя
Л.Стратієнко