07 жовтня 2009 р.
№ 11/103пд
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ,
на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2009
зі справи № 11/103пд
за позовом відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ,
до приватного підприємства "ВІВ і КО", м. Луганськ,
про стягнення 270 005,84 грн., розірвання договору та про зобов'язання вчинити певні дії,
та зустрічним позовом приватного підприємства "ВІВ і КО" (далі -Підприємство)
до відділу реклами Луганської міської ради (далі -Відділ реклами)
про визнання додаткової угоди частково недійсною,
Відділ реклами звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Підприємства 270 005,84 грн. заборгованості, розірвання договору від 05.06.2006 № 310 та про зобов'язання демонтувати рекламні конструкції.
Підприємство подало зустрічний позов про визнання недійсними пунктів 1 та 5 додаткової угоди від 01.08.2006 № 001.
Рішенням господарського суду Луганської області від 22.07.2009:
· первісний позов Відділу реклами задоволено частково: з Підприємства стягнуто 95 040,54 грн. заборгованості; провадження у справі в частині позовну щодо розірвання договору від 05.06.2006 № 310 припинено; в іншій частині позовних вимог відмовлено;
· зустрічний позов Підприємства задоволено.
Відділ реклами 31.08.2009 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначене рішення місцевого суду від 22.07.2009 скасувати.
За результатами розгляду матеріалів касаційної скарги Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність її повернення з огляду на те, що до скарги на порушення вимог частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Відповідно до частини першої статті 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 "Про державне мито" (далі -Декрет).
Підпунктом "а" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв майнового характеру встановлено в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підпунктом "б" пункту 2 статті 3 Декрету ставку державного мита з позовних заяв немайнового характеру встановлено в розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктом "г" пункту 2 статті 3 Декрету розмір ставки державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови складає 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відділом реклами до касаційної скарги додано платіжне доручення від 27.08.2009 № 71 про сплату державного мита в сумі 85 грн.
Проте, вимагаючи скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, Відділ реклами мав сплатити державне мито в сумі 1440,03 грн., виходячи не лише з вимог немайнового характеру за первісним та зустрічним позовами (про розірвання договору та зобов'язання вчинити певні дії; про визнання додаткової угоди частково недійсною), але й з вимог майнового характеру за первісним позовом (стягнення 271 005,84 грн.), чого ним зроблено не було.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Сплачене Відділом реклами з касаційної скарги державне мито в сумі 85 грн. підлягає поверненню з державного бюджету відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Декрету.
Керуючись статтею 46, пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу на рішення господарського суду Луганської області від 22.07.2009 зі справи № 11/103пд до розгляду не приймати та повернути відділу реклами Луганської міської ради.
2. Повернути відділу реклами Луганської міської ради державне мито в сумі 85 грн. Видачу відповідної довідки доручити господарському суду Луганської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов