Постанова від 08.10.2009 по справі 39/157

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2009 р.

№ 39/157

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого

суддів:

Є.Борденюк,

С.Могил,

С.Самусенко,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Эффект"

на рішення

від 09.07.2009

господарського суду Донецької області

у справі

№ 39/157

за позовом

ТОВ "Эффект"

до

Приватного підприємства "Каверін"

про

стягнення 48 232 грн. 14 коп.

В судове засідання прибули представники сторін:

позивача

Резніченко О.В. (дов. від 06.02.2009)

відповідача

Лавренов Д.В. (дов. від 30.03.2009)

Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлений про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та річних, а також пені за прострочку виконання грошового зобов'язання всього на суму 48232,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 01.01.2006 за № 2/30 позивач за видатковими накладними передав відповідачу продукцію на суму 266174,29 грн., яку згідно з п.5.3 договору відповідач зобов'язаний оплатити у термін 22 календарних днів з моменту отримання товару після підписання накладних. Оплата продукції здійснена частково. Відповідач не здійснив розрахунок за видатковими накладними у кількості 31 одиниці, виписаних за період: листопад 2008 - січень 2009 рр. Станом на 15.05.2009 залишок боргу складає 41580,86 грн. Заявлена 02.03.2009 претензія залишена без задоволення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.07.2009 (суддя Н. Морщагіна) у позові відмовлено з огляду на те, що видаткові накладні, за якими передана позивачем відповідачу продукція, і яка останнім не оплачена, не містять посилань на договір № 2/30 від 01.01.2006, а тому відсутні правові підстави вважати, що у відповідача виникли грошові зобов'язання. Наявна у матеріалах справи претензія не прийнята судом у якості належного доказу заявлення боржнику вимоги у порядку ст. 530 ЦК України, оскільки за змістом останньої вона є вимогою у межах договору від 01.01.2006.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом при ухваленні оскаржуваного рішення норм права, скаржник просить рішення у справі скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частково до задоволення, виходячи з такого.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

За видатковими накладними позивач передав, а відповідач прийняв продукцію, ціна якої визначена видатковими накладними. Тобто, видаткова накладна містить істотні умови договору купівлі-продажу.

Господарський суд оскаржуваним рішенням помилково посилається на те, що підставою виникнення грошового зобов'язання є договір купівлі-продажу. Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Заявлена позивачем претензія є вимогою кредитора про виконання боржником свого обов'язку.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еффект" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.07.2009 у справі № 39/157 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити в частині стягнення з Приватного підприємства "Коверін" м. Донецьк на користь ТОВ "Еффект" м. Донецьк боргу у сумі 41580,86 грн. У решті -у позові відмовити.

Державне мито у сумі 623,7 грн. та витрати на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу у сумі 268,75 грн. оплачені позивачем, віднести на відповідача.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий, суддя Є. Борденюк

Судді : С.Могил

С.Самусенко

Попередній документ
5009371
Наступний документ
5009373
Інформація про рішення:
№ рішення: 5009372
№ справи: 39/157
Дата рішення: 08.10.2009
Дата публікації: 16.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: