Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
Іменем України
13.10.2009
Справа №2-12/4879-2009
За позовом - Закритого акціонерного товариства «Банг і Бонсомер» (03186, м.Київ, вул.Антонова,5, літ.Б, поверх 6).
До відповідача - Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (м.Сімферополь, вул.Монтажна,3).
Про стягнення 34 574,34 грн.
Суддя Іллічов М.М.
Від позивача - Атаманюк Г.М. - представник, довіреність б/н від 09.07.2009р.
Від відповідача - Кутас А.В. - представник, довіреність №13/21 від 13.01.2009р.
Сутність спору: ЗАТ «Банг і Бонсомер» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - ВАТ «Кримзалізобетон» про стягнення суми заборгованості у розмірі 32 795,52 грн. та пені у розмірі 1778,82 грн.
Представник позивача позовні вимоги підтримав.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.08.2008р. позивачем був поставлений ВАТ «Кримзалізобетон» товар - продукт «Solvitose FC 100» у кількості 899кг, на загальну суму 32 795,52 грн., що підтверджується видатковою накладною. Вказаний товар був отриманий повноважним представником відповідача. Проте, до теперішнього часу ВАТ «Кримзалізобетон» не здійснило оплату отриманого товару, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути суму заборгованості за поставлений товар у розмірі 32 795,52 грн. та пеню у розмірі 1778,82 грн.
В свою чергу представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, згідно до якого просить суд провадження у справі припинити в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із тим, що сума заборгованості ним була сплачена у повному обсязі.
Щодо суми пені, яку позивач просить суд стягнути з відповідача, то представник останнього зазначає, що між сторонами існували позадоговірні відносини, відповідно, розмір пені сторонами не обумовлювався та у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, ст.231 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», позивач неправомірно нарахував пеню.
У підтвердження сплати суми заборгованості представник відповідача залучив до матеріалів справи відповідне платіжне доручення №11030 від 13.10.2009р.
У зв'язку із погашення відповідачем суми заборгованості у повному обсязі, представник позивача усно пояснив, що в цій частині позовних вимог провадження у справі може бути припинено, проте, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені позивач просить суд задовольнити.
Розгляд справи відкладався в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -
20 серпня 2008р. ЗАТ «Банг і Бонсомер» (Постачальник) був поставлений ВАТ «Кримзалізобетон» (Одержувач) продукт «Solvitose FC 100» у кількості 899,00кг на загальну суму разом з ПДВ 32 795,52 грн., що підтверджується видатковою накладною №АО-0001160 від 20.08.2008р. (а.с.9).
Вказаний товар (продукт) був отриманий повноважним представником ВАТ «Кримзалізобетон» Чертковим Г.А., якій діяв на підставі довіреності №348 від 08.08.2008р. (а.с.10).
19 травня 2009р. ЗАТ «Банг і Бонсомер» направив на адресу ВАТ «Кримзалізобетон» претензію, згідно до якої посилався на поставку ВАТ «Кримзалізобетон» відповідного товару та необхідність сплати його вартості протягом 5 банківських днів з моменту отримання претензії (а.с.11).
Вказана претензія була отримана представником ВАТ «Кримзалізобетон» 25.05.2008р., що підтверджується відповідним поштовим відправленням (а.с.12).
У зв'язку із несплатою ВАТ «Кримзалізобетон» вартості отриманого товару від ЗАТ «Банг і Бонсомер» в добровільному порядку, останнє звернулось до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.
Так, як вже вказувалось судом вище, відповідачем в ході судового розгляду справи була сплачена сума вартості отриманого товару у розмірі 32 795,52 грн. у повному обсязі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №11030 від 13.10.2009р.
Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Враховуючи сплату відповідачем суми основного боргу, суд вважає за необхідне провадження в цій частині позовних вимог припинити.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 1778,82 грн. пені, то суд вважає такі вимоги необгрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р.№543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 ЦК України передбачає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Аналогічна позиція міститься у ст.231 Господарського кодексу України, згідно до частини 4 якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, той факт, що між сторонами договір поставки не укладався та, відповідно, в такому договорі не визначався розмір пені за прострочення виконання зобов'язань, у задоволенні вимог позивача про стягнення суми пені має бути відмовлено.
Судові витрати у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача, оскільки останнім сума заборгованості за поставлений товар була сплачена вже в ході судового розгляду справи.
В судовому засіданні відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В частині позовних вимог про стягнення з ВАТ «Кримзалізобетон» на користь ЗАТ «Банг і Бонсомер» суми заборгованості у розмірі 32 795,52 грн. провадження у справі припинити.
2. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з ВАТ «Кримзалізобетон» на користь ЗАТ «Банг і Бонсомер» пені у розмірі 1778,82 грн. - відмовити.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Кримзалізобетон» (м.Сімферополь, вул.Монтажна,3, код ЄДРПОУ 01267308, р/р 2600300146821 у ФВАТ «Державний експортно-імпортний банк України», м.Ялта, МФО 324786) на користь Закритого акціонерного товариства «Банг і Бонсомер» (03186, м.Київ, вул.Антонова,5, літ.Б, поверх 6, код ЄДРПОУ 30109727, р/р 26003216199400 в АКІБ «Укрсиббанк», МФО 351005) 327,95 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.