83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.10.09 р. Справа № 44/283пн
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» (представник Антоненко А.В., довіреність від 25.09.09 року), до Донецької міської ради (представник Снєгірьов О.М., довіреність від 06.11.08 року) про визнання права власності на будівлю відділення банку площею 386,6 м2, яку розташовано по вулиці Великій Магістральній 24 в місті Донецьку, та про надання дозволу експлуатації будівлі для розміщення відділення банку, -
Закрите акціонерне товариство «Донгорбанк» (далі - Підприємство) звернулося до суду з позовом до Донецької міської ради (далі - Рада) про визнання права власності Підприємства на об'єкти нерухомості капітального будівництва - будівлю відділення банку площею 386,6 м2, яку розташовано по вулиці Великій Магістральній 24 в місті Донецьку (далі - Приміщення). Окрім того, позивач просив суд надати дозвіл на експлуатацію Приміщення для розміщення відділення банку.
Позовні вимоги Підприємства ґрунтуються на невизнанні права власності Радою, з огляду на самовільність спорудження Приміщення. З такою позицією Підприємство не погоджується, зазначаючи, що Приміщення вже закінчене будівництвом, причому будівництво виконане з дотриманням будівельних норм та правил та має 100% будівельної готовності.
Представник Ради заперечив проти позову, вказуючи, що позивач без оформлення відповідних дозволів здійснив реконструкцію та зміну призначення належної останньому нерухомості, тому не може вважатися власником новоствореної речі.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, висновки спеціаліста-будівельника та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов Підприємства підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно реєстраційного запису № 12686541 від 29.11.06 року, Підприємству належить право власності на нерухоме майно - будівлю магазину літ.А-1 загальною площею 391,9 м2, яку розташовано по вулиці Великій Магістральній 24 в місті Донецьку (далі - Об'єкт), що придбана у приватного підприємства „Промислова технологія” відповідно до договору купівлі-продажу № 3928 від 20.10.06 року.
Таким чином, виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України, а також в силу презумпції правомірності правочину - Підприємство є добросовісним набувачем та власником Об'єкту, отриманого на підставах, що передбачені договором купівлі-продажу та не заборонені законом.
Наразі, після моменту придбання Об'єкту Підприємство самочинно здійснило ремонт та реконструкцію існуючої нерухомості, внаслідок чого утворилося Приміщення, про що свідчить технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації № 4/17654 та технічний висновок ДП «Науково-дослідний та проектний інститут «Донецький ПромБудНДІПроект» № 3047-НТО, згідно якого складові частини Приміщення (літ.А-1 з прибудовами а2, а3 та а4) мають задовільний стан, наразі спірна нерухомість в цілому відповідає приписам будівельних норм та правил та придатна до безпечної експлуатації.
Ідентифікація цього нового об'єкту нерухомості, а також відповідність Приміщення існуючим санітарним, вогнетривким та будівельним нормам та правилам, факт задовільного стану Приміщення, - визначені низкою документів, у тому числі технічним висновком ДП «Науково-дослідний та проектний інститут «Донецький ПромБудНДІПроект» № 3047-НТО.
З огляду на наведене, означене право власності Підприємства на Приміщення виникло на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірну нерухомість. Статус нерухомого майна, що визначений статтями 181 та 331 ЦК України, за висновком суду є властивим Приміщенню, оскільки за матеріалами справи Приміщення розташоване на земельній ділянці, а його переміщення є неможливим без знецінення та зміни призначення. Технічний паспорт на Приміщення № 4/17654, виданий органами державної реєстрації в порядку Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” та Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, означає, що БТІ здійснено технічну інвентаризацію саме нерухомого майна (Приміщення).
У відповідності до статті 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом. Підприємство може вимагати усунення будь-яких порушень його права власності, гарантованого статтею 41 Конституції України, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. За нормами статті 392 ЦК України, власник наділений правом захисту права власності в суді у разі невизнання або оспорювання іншими особами такого права власності. Оскільки згідно правової позиції, висловленої у поточному спорі, відповідач Рада не визнає право власності Підприємства на Приміщення, вважаючи його нерухомість самочинно збудованою, тому суд доходить висновку, що позивач мав право звертатися до суду за захистом свого права власності, а твердження відповідача щодо відсутності факту виникнення у позивача права власності на зазначену нерухомість є безпідставними та такими, що повністю спростовуються матеріалами справи та висновками суду.
Ігнорування відповідачем необхідності легітимізації фактичних правовідносин щодо Приміщення є неправомірним через порушення тим самим статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав та основних свобод людини, якою встановлено принцип мирного володіння майном, який в контексті прецедентної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі Жовнір проти України від 29.06.04 року) закріплює засади поваги до права власності і забороняє позбавлення або обмеження володіння особою своїм майном, інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених принципами міжнародного права. В силу статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” згадане судове рішення Європейського суду з прав людини є джерелом права для національного суду.
Предметом доказування у справах про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва є низка обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення такого спору по суті, зокрема, це особа, яка є фактичним власником спірної нерухомості, відсутність порушень прав третіх осіб на означене майно, відповідність споруди чинним приписам будівельних норм та правил, можливість подальшої безпечної експлуатації об'єкту та, нарешті, наявність у позивача речових прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомості, зокрема, Радою надано дозвіл Підприємству в листі № 01-13/4696 від 30.07.08 року на розробку проекту землеустрою під Приміщення. У справі № 44/283пн зазначений предмет доказування доведений відповідними доказами, причому аналіз вищезазначених доказів дозволяє суду зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими, достовірними, як кожний доказ окремо, так і у взаємному зв'язку в їх сукупності. Вони є логічними та послідовними, узгоджуючись між собою.
Водночас, суд не вправі задовольнити вимоги Підприємства щодо надання дозволу на експлуатацію Приміщення для розміщення відділення банку - оскільки зазначений спосіб захисту цивільного права не передбачений нормами статей 16 ЦК України та статті 20 ГК України, окрім того, надання дозволів на експлуатацію будівель не віднесено до компетенції господарських судів України.
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на позивача, оскільки первинним підґрунтям спору є вина позивача у непроведенні дій щодо отримання відповідних дозволів на будівництво та реконструкцію нерухомості.
На підставі ст.41 Конституції України, ст.ст.115, 202, 204, 328, 331, 376, 392, 525-526, 759-786 ЦК України, ст.66 та 283-292 ГК України, ст.ст.21-23 Закону України „Про власність”, ст.ст.1, 2, 22, 30, 33, 34, 36, 41-43, 49, 82-85 ГПК України, суд -
Частково задовольнити позов закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» до Донецької міської ради про визнання права власності на будівлю відділення банку площею 386,6 м2, яку розташовано по вулиці Великій Магістральній 24 в місті Донецьку.
В решті позовних вимог - відмовити.
Визнати право власності закритого акціонерного товариства «Донгорбанк» на будівлю відділення банку площею 386,6 м2, яку розташовано по вулиці Великій Магістральній 24 в місті Донецьку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 3 примірниках:
1 -позивачу;
2 -відповідачу;
3 -господарському суду Донецької області