91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
12.10.09 Справа № 17/209.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техснаб ЛЗКВ», м. Луганськ
про стягнення 9446 грн. 01 коп.
Суддя Фонова О.С.
Представники:
від позивача -Шевченко О.В., довіреність № 142 від 10.08.2009;
від відповідача - Хвастова Т.О., довіреність № 01/17-09 від 18.09.2009.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 9318,36 грн., пені у сумі 112,33 грн. та 3% річних у сумі 15,32 грн.
Відповідач у судовому засіданні 21.09.2009 надав відзив на позовну заяву №01/18-09 від 18.09.2009, згідно якого вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та просить суд в задоволенні позовної заяви позивачу повністю відмовити, у зв'язку з погашенням 31.08.2009 о 12 годині 26 хвилин боргу в повному обсязі, тоді як позивачем позов було здано на пошту 31.08.2009 о 17 годині 49 хвилин.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»(позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техснаб ЛЗКВ»(відповідач у справі), як Споживачем, було укладено договір № 123/4/1 від 01.03.2009 (далі - Договір).
Згідно Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а Споживач (відповідач) -своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення на умовах, визначених Договором.
Відповідно п. 6.2 Договору № 3/2 від 01.08.2008, Споживач оплачує за надані щотижня рівними частками. Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється Споживачем на підставі наданих Постачальником рахунків чи інших платіжних документів не пізніше наступного робочого дня після їх отримання.
На виконання умов Договору позивач за період з квітня 2009 року по липень 2009 року включно, надало послуги з водопостачання та водовідведення, передбачені Договором на суму 9318,36 грн.
На оплату наданих послуг відповідачу були виставлені груп-рахунки № 123/4 за квітень 2009 року - липень 2009 року, вручення яких підтверджується матеріалами справи.
Проте, як зазначає позивач, відповідач умови договору порушив та виставлені рахунки не сплатив частково, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 9318,36 грн., за стягненням якої позивач звернувся до суду.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у сумі 112,33 грн. та 3% річних у сумі 15,32 грн. за період, згідно наданого розрахунку.
Відповідач проти задоволення позову заперечує з підстав зазначених вище.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.
Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем за період з квітня 2009 року по липень 2009 року включно, було надано відповідачу послуги з водовідведення та водопостачання на суму 9318,36 грн.
Відповідач надані послуги в повному обсязі сплатив 31.08.2009 о 12 годині 26 хвилин, що підтверджується випискою банку по рахунку відповідача.
Як встановлено судом, згідно фіскального чеку № 5458 позивачем позовну заяву та додані до неї матеріали здано на пошту для відправлення 31.08.2009 о 17 годині 49 хвилин.
Таким чином, позивач звернувся до суду вже після оплати відповідачем суми боргу.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимога по стягнення основного боргу у сумі 9318,36 грн. не підлягає задоволенню.
За необґрунтованістю основних вимог щодо стягнення боргу, до задоволення не підлягають й вимоги щодо стягнення пені у сумі 112,33 грн. та 3% річних у сумі 15,32 грн.
За вказаних обставин, у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 14.10.2009.
Суддя О.С. Фонова