06 жовтня 2009 р.
№ 22/16-09-380
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Хандуріна М.І., -головуючого,
Короткевича О.Є.,
Панової І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2009
у справі
господарського суду
№ 22/16-09-380
Одеської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Дукла"
до
Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну "Украгротехсервіс"
про
стягнення 439 138,58 грн.,
за участю представників сторін:
ТОВ "Дукла" -Дорошенко С.О. (дов. від 15.06.2009 № 339),
Концерну "Украгротехсервіс" -Лоскутов С.П. (дов. від 01.10.2009);
встановив:
Позивач -ТОВ "Дукла" звернувся до суду з позовом (з урахування заяв про уточнення позовних вимог) до відповідача - Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну "Украгротехсервіс" про стягнення 439 138,58 грн. витрат на утримання та зберігання належних на праві власності відповідачу 151 голів племінних корів породи українська червоно-ряба молочна за період з 14.01.2006 по 20.04.2007.
Рішенням господарського суду Одеської області від 27.04.2009 (суддя Торчинська Л.О.) позов задоволено у повному обсязі. Стягнуто Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну "Украгротехсервіс" на користь ТОВ "Дукла" 439 138,58 грн., витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 (колегія суддів у складі: Шевченко В.В. -головуючий, Бєляновський В.В., Мирошниченко М.А.) рішення господарського суду Одеської області скасовано, в позові відмовлено.
В касаційній скарзі ТОВ "Дукла" просить скасувати постанову господарського суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, зокрема ч. 3 ст.390 ЦК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення та постанова господарських судів у повній мірі відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 14.09.2006 органами державної виконавчої служби на виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 06.09.2006 у справі № Б29/229/05 ТОВ "Дукла" передано на зберігання та утримання 160 голів племінних корів породи українська червоно-ряба молочна, що належать на праві власності відповідачу - Південному регіональному виробничо-комерційному відділенню концерну "Украгротехсервіс".
20.04.2007 на виконання ухвали господарського суду Одеської області від 21.03.2007 у справі № 29/273-05-7934 органами державної виконавчої служби було вчинено дії по вилученню у ПП "Агрофірма ім. М.О. Посмітного" 151 корови породи українська червоно-ряба молочна, право власності га яких було визнано за Південним регіональним виробничо-комерційним відділенням концерном "Украгротехсервіс" шляхом їх фактичного вилучення у ТОВ "Дукла".
ТОВ "Дукла" звернулося з позовом (з урахуванням уточнення) про стягнення з Південного регіонального виробничо-комерційного відділення концерну "Украгротехсервіс" 439 138,58 грн. витрат, понесених на утримання належних останньому 160 корів за період з 14.09.2006 по 20.04.2009.
Місцевий господарський суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що позивач здійснював добросовісне відповідальне зберігання зазначених 160 корів, факт їх перебування на відповідальному зберіганні позивача не заперечується, належними та допустимими доказами , зокрема документи внутрігосподарського та бухгалтерського обліку, підтверджено втрати позивача на утримання та зберігання корів.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновком суду першої інстанції, скасував рішення суду та відмовив у позові. При цьому виходив з того, що позивачем не доведено, що зазначені витрати були необхідні та використані на утримання саме 160 корів відповідача, в той час як загальне поголів'я корів на фермі ТОВ "Дукла" у с. Пащенки становить 472 голів.
Крім того суд зазначив, що позивачем включені витрати на утримання корів, понесені до 14.09.2006, тобто до передачі йому на зберігання корів позивача, а саме: на ветеринарні препарати -п. 2 накладної від 01.09.2006 на суму 3983,65 грн., на дизпаливо -п.6 накладної РН-0001720 від 09.09.2006 на суму 39904,48 грн., на матеріали для тварин -накладна № 701 від 08.09.2006 на суму 130,28 грн., накладні № 682 від 09.09.2006 на суму 81 грн., № 681 від 04.09.2006 на суму 3162,30 грн. та інші. Частина наданих позивачем в якості доказів не містить в собі акцепту банку, на них відсутня печатка банку про проведення розрахунків.
Однак, погодитися з такими висновками господарських судів як першої, так й апеляційної інстанцій в повній мірі не можна, оскільки суди дійшли них без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи та можуть вплинути на результати вирішення спору.
Колегія судів зазначає, що суди попередніх інстанцій ухилилися від дослідження і правового аналізу наданих позивачем в якості доказів накладних, платіжних доручень тощо незважаючи на те, що корови відповідача утримувались позивачем протягом часу з 14.09.2006 по 20.04.2007, що не заперечується відповідачем, а отже позивачем були понесені витрати на їх утримання.
Сукупність наведеного дає підстави для висновку про те, судами попередніх інстанцій не з'ясовано всіх обставин справи, не встановлено дійсних прав та обов'язків сторін, не надано належної оцінки правовідносинам, що склалися між сторонами спору, а тому ухвалені ними судові рішення не можуть вважатися законними і обґрунтованими у зв'язку з чим підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дукла" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 та рішення господарського суду Одеської області від 27.04.2009 у справі № 22/16-09-380 скасувати. Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий - М.І. Хандурін
Судді О.Є. Короткевич
І.Ю. Панова