Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"06" жовтня 2009 р. Справа № 63/03-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Карпець О.В.
відповідача - Титова В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качалівське", с. Качалівка, Краснокутський район, Харківська область (вх. № 2653 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.08.09р. по справі № 63/03-09
за позовом Сарненського районного центру зайнятості, м. Сарни, Рівненська область
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качалівське", с. Качалівка, Краснокутський район, Харківська область
про стягнення 3745,78 грн., -
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 13.08.2009р. по справі № 63/03-09 (суддя Погорєлова О.В.) позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качалівське", с. Качалівка на користь Сарненського районного центру зайнятості, м. Сарни кошти в сумі 3745,78 грн. Крім того, стягнуто з відповідача на користь держбюджету України 102,00 грн. та на користь ДП "Судовий інформаційний центр" 312,50 грн. судових витрат.
Відповідач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення не відповідає чинному законодавству, яке регулює загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обставинам справи.
Позивач письмових пояснень або заперечень по апеляційній скарзі не надав, його уповноважений представник -Капець О.В. у судовому засіданні 06.10.2009р. просить оскаржене рішення залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість, а апеляційну скаргу -без задоволення, так як вважає її безпідставною.
Заслухавши уповноважених представників сторін, які підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.
Приймаючи оскаржене рішення господарський суд виходив з того, що згідно із статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління даним видом страхування, провадження збору та акумуляція страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг і здійснення інших функцій, передбачених законом, тобто є цільовим централізованим страховим фондом. Одним із джерел формування коштів Фонду є страхові внески страхувальників, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття." Кошти Фонду використовуються на виплату забезпечення та надання соціальних послуг, створення резерву коштів фонду.
Статтею 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття," закріплено, що роботодавці та застраховані особи сплачують страхові внески один раз на місяць в день одержання роботодавцями в установах банків коштів на оплату праці. Своєчасність внесення страхових внесків та їх сплата у повному розмірі, згідно статті 35 цього ж Закону, є обов'язком роботодавця.
Пунктом 2 статті 12 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”передбачено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до вказаної норми Сарненський районний центр зайнятості виконує функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття.
В ході розгляду справи господарським судом з'ясовано, що 27 квітня 2007 року у Сарненському районному центрі зайнятості був зареєстрований, як безробітний, Мірковець Віктор Якимович, 1957 року народження, мешканець с. Чемерне, Сарненського району, Рівненської області, який звільнений 08 листопада 2006 року із Сільськогосподарського товариство з обмеженою відповідальністю "Качалівське" Харківської області. Вказаною особою до центру зайнятості було подано довідку про середню заробітну плату за № 3 від 14.11.2006 року, видану СГТОВ "Качалівське", в якій було зазначено, що заробітна плата Мірковцю В.Я. нараховувалася та було здійснено сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вересні та жовтні 2006 року.
Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, позивачем у відповідності із положеннями пункту 5 статті 12, частини З статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2001р. № 1266 ( із змінами та доповненнями ) “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням”, здійснено перевірку даних довідки про середню заробітну плату № 3 від 14.11.2006р., виданої СГТОВ “Качалівське ” Мірковцю В.Я.
Позивач звернувся до відповідача із письмовим запитом № 769 від 21.05.2007р. про підтвердження даних довідки про середню заробітну плату № 3 від 14.11.2006р., видану на ім'я Мірковця В.Я. та записів у трудовій книжці, які є підставою для надання особі статусу безробітного і призначення їй матеріального забезпечення на випадок безробіття.
Проте відповідач залишив вказаний лист - запит без відповіді.
Разом з цим, при розгляді справи по суті господарським судом встановлено, що позивач з метою попередження незаконних виплат коштів фонду направив на адресу Краснокутського районного центру зайнятості запит за № 1153 від 09.08.2007р. з проханням провести перевірку даних довідки про середню заробітну плату № 3 від 14.11.200бр та підтвердити запис у трудовій книжці Мірковця В.Я.
Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 3745,78 грн. позивач послався на те, що 17 вересня 2007 року за результатами розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття”, оформленої актом № 8, Краснокутським районним центром зайнятості встановлено, що довідка № 3 від 14.11.2006р. видана СТОВ “Качалівське” з порушенням видачі довідок встановленого порядку “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням”: заробітна плата працівнику за весь період роботи з 28.08.2006р. по 08.11.2006р. була нарахована та виплачена, а також сплачено внески на випадок безробіття у листопаді 2006р. Крім того, в довідці № 3 від 14.11.2006 р. зазначено, що заробітна плата Мірковцю В.Я. нараховувалась у вересні та жовтні 2006 року та здійснювалась сплата внесків на випадок безробіття теж у листопаді 2006 року, чим порушено норми статті 115 КЗпП України, статей 17, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", у зв'язку з чим виникла переплата допомоги по безробіттю безробітному Мірковцю В.Я в сумі 3745,78 грн.
Приписами частини З статті 35 вищезгаданого Закону передбачено, що якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення, а суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем.
Із матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2007 року позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив повернути суму в розмірі 3745,78 грн. протягом 10 робочих днів, однак відповідач ці кошти у зазначений строк не повернув та станом на момент розгляду справи по суті переплату допомоги по безробіттю безробітному Мірковцю В.Я в сумі 3745,78 грн. позивачеві не повернув.
Оцінивши наявні у справі матеріали та подані сторонами на підтвердження своїх позицій у справі докази, господарський суд визначився, що ненадходження коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття перешкоджає нормальному фінансуванню витрат на забезпечення та наданню соціальних послуг, поповненню резерву Фонду, реалізації державної політики в сфері страхування на випадок безробіття, чим порушуються інтереси громадян та держави, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що господарським судом у повному обсязі використано свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, пов'язаних з предметом доказування у даній справі.
Згідно з приписами статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Так, господарським судом правильно встановлено, що 27.04.2007 року позивачем зареєстровано, як безробітного, громадянина Мірковець В.Я., котрим до центру зайнятості було надано довідку за № 3 від 14.11.2006 року про середню заробітну плату, видану відповідачем -СТОВ “Качалівське”. З цієї довідки вбачається, що із заробітної плати Марковця В.Я., а саме: за вересень 2006 року -1916,00 грн. та за жовтень 2006 року -1916,00 грн., було здійснено сплату страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Однак відповідно до акту № 8 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення від 17.09.2007 року (а.с. 12), складеного Краснокутським районним центром зайнятості Харківської області, встановлено, що довідка № 3 від 14.11.2006 року була видана СТОВ “Качалівське”із порушеннями видачі довідок встановленого порядку “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням”, а заробітна плата працівнику за період роботи Мірковця В.Я. з 28.08.2006 року по 08.11.2006 року була нарахована та виплачена, а також сплачено внески на випадок безробіття у листопаді 2006 року, у зв'язку з чим виникла переплата допомоги по безробіттю безробітному Мірковцю В.Я. в сумі 3745,78 грн., яка правомірно визнана судом першої інстанції такою, що підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за результатами перевірки даних довідки про середню заробітну плату № 3 від 14.11.2006р. та підтвердження запису у трудовій книжці громадянина Мірковця В.Я., здійсненої Краснокутським РЦЗ за участю уповноваженої особи СТОВ “Качалівське”-головного бухгалтера Демченко Л.М., складено акт розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення за № 8 від 17.09.2007 року, яким зафіксовано факт порушення відповідачем порядку видачі зазначеної довідки про середню заробітну плату Мірковця В.Я., що потягло за собою переплату позивачем допомоги в сумі 3745,78 грн. Даний акт підписаний з боку представника відповідача без зауважень і заперечень, а тому твердження заявника апеляційної скарги про те, що в даному випадку він не може бути притягнутий до відповідальності у вигляді повернення сплаченої суми допомоги по безробіттю, не приймаються колегією суддів до уваги.
У своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що страховий випадок для Мірковця В.Я. настав 04.05.2007р. і сплинув 01.12.2006р., в зв'язку з чим вказана особа отримувала заробітну плату поза межами шестимісячного розрахункового періоду для застрахованих осіб (6 місяців), встановленого Порядком обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (затв. КМУ 26.09.2001р. № 1266), в зв'язку з чим на думку скаржника позивач не повинен був брати до уваги довідку № 3 від 14.11.2006р., адже її відомості в даному випадку не мають значення.
Проте вказані твердження не можуть бути підставами для скасування оскарженого рішення, оскільки факт переплати допомоги по безробіттю безробітному Мірковцю В.Я. в сумі 3745,78 грн. підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований, розрахунок суми переплати у заявленому розмірі здійснений позивачем відповідно до вимог чинного законодавства, що регулюють правовідносини сторін у справі, а строк, про сплив якого наголошує відповідач, не несе ніякого правового навантаження та не впливає на обґрунтовані та законні висновки суду по суті спору, згідно з якими у відповідача є обов'язок по поверненню переплачених позивачем коштів.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качалівське", с. Качалівка позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 13 серпня 2009 року по справі № 63/03-09 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи відповідача, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Качалівське", с. Качалівка залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 13 серпня 2009 року по справі № 63/03-09 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.
Повний текст постанови підписано 09 жовтня 2009 року.
Головуючий суддя
Судді