07.10.2009 року Справа № 10/148-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Павловського П.П. (доповідача)
суддів: Швеця В.В., Чус О.В.
при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.
За участю прокурора: Лукіна Н.А., посвідчення № 103 від 15.05.08 р.
представники сторін:
від позивача: Лазуренко К.О., довіреність № 4/11-541 від 26.12.08 р.;
від відповідача: Воробйов Є.Є., довіреність № 3 від 12.01.09 р.
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно -експедиційного підприємства “Південьінтертранс”, смт. Кіровське на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі № 10/148-09
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора , м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно -експедиційного підприємства “Південьінтертранс”, смт. Кіровське
про внесення змін до договору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.2009р. по справі №10/148-09 (суддя -Кощеєв І.М.) позовні вимоги Прокурора задоволено; Змінено п. 4.1 Договору оренди земельної ділянки зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 19.07.2006 р. за № 040610400875, укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства "Південьінтертранс", викладено в такій редакції: “4.1. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України “Про плату за землю” та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю” та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 р. № 39/35 у розмірі мінімальної орендної плати, встановленої Законом України “Про оренду землі”; Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства "Південьінтертранс" в доход Державного бюджету України в особі управління Держказначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України в Дніпропетровській області - 85 грн. витрат по сплаті державного мита; Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційного підприємства "Південьінтертранс" в доход Державного бюджету України в особі Управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного Державного казначейства у Дніпропетровській області - 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові прокурору.
Прокурор та позивач відзиву на апеляційну скаргу не надали.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.09.09р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.-доповідача, суддів: Швеця В.В., Чус О.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 07.10.09р. о 10:00 год.
В судовому засіданні 07.10.09р. за згодою представників сторін та прокурора оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін та прокурора вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 01.03.2006 р. № 271/34 - 17.05.2006 р. між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю транспортно-експедиційним підприємством "Південьінтертранс" ( Орендар ) укладений Договір оренди землі, згідно з умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 3,3779 га, що розташована за адресою : м. Дніпропетровськ, Самарський район, вул. Автопаркова, 5.
Згідно п. 4.1. договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі ( у гривнях ), у розмірі земельного податку збільшеного на коефіцієнти 1,3.
Задовольняючи заявлений прокурором позов, місцевий господарський суд виходив з того, що Законом України № 309-VI від 03.06.2008 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” були внесені зміни до Закону України “Про оренду землі”, а саме частини четверта та п'ята були викладені у такій редакції:“Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.
Таким чином, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині”.
Зазначена норма Закону № 309-VI набула чинності з дня його опублікування -04.06.2008 року.
Крім того, відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року № 39/35, орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється в розмірі мінімальної орендної плати встановленої Законом України “Про оренду землі”.
З вищевикладеного суд першої інстанції зробив висновок, що розмір річної орендної плати на земельну ділянку, надану в оренду, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.
Однак, судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим, оскільки він зроблений без урахування всіх обставин, які мають значення для справи, а також з порушенням норм матеріального права.
Зокрема судом першої інстанції не враховано, що спірний договір оренди землі був укладений між сторонами 17.05.2006р., номер державної реєстрації 040610400875 від 19.07.2006р. А саме, до набрання чинності Законом № 309-VI та рішенням Дніпропетровської міської ради № 39/35.
Згідно ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З цією конституційною нормою кореспондують положення ст.5 Цивільного кодексу України: Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
З викладеного випливає, що імперативне законодавчо визначене збільшення орендної плати до трикратного розміру земельного податку для земель несільськогосподарського призначення повинно застосовуватися виключно до договорів оренди, укладених після 03.06.2008 року.
Щодо договорів оренди землі, які були укладені до набрання чинності Законом № 309-VI, то тут судова колегія виходить з наступного:
Відповідно до статей 1,2 Закону України «Про оренду землі»Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 21 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно ст.30 даного Закону, зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Пунктами 12.1, 12.2 договору оренди землі від 17.05.2006 р. передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Через те, що зазначений спеціальний закон у сфері оренди землі та спірний договір оренди не деталізують порядок, підстави, та наслідки зміни умов договору оренду землі за відсутності взаємної згоди сторін в судовому порядку, слід застосовувати відповідні положення Цивільного кодексу України, як основного акту цивільного законодавства (ч.2 ст.4 ЦК України).
Підстави, порядок, та наслідки зміни договорів регулюються нормами Цивільного кодексу України.
Зокрема, статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Водночас, ст. 652 Цивільного кодексу закріплено норму, згідно з якою, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Колегія суддів аналізуючи наведені законодавчі приписи, та враховуючи те, що спеціальне законодавство про оренду землі і сам спірний договір не містять особливих підстав для внесення змін у діючі договори оренди за рішенням суду, дійшла до висновку, що підставами для зміни договору оренди землі поза волею сторони в судовому порядку в даному випадку можуть бути тільки істотне порушення умов договору однією зі сторін та істотна зміна обставин.
Внесення змін до діючого договору оренди землі судовим рішенням за позовом однієї сторони договору всупереч волі іншої сторони такого договору за відсутності прямо передбаченим законом або договором підстав є неприпустимим та таким що суперечить закону.
Водночас, заявляючи позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі, укладеного між сторонами 17.05.2006р. прокурор в якості підстави позову послався тільки на набрання чинності законом № 309-VI та прийняття Дніпропетровською міською радою рішення від 06.08.2008 року № 39/35.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про порушення відповідачем умов договору, а також про істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладанні цього договору.
Крім того, наявний в матеріалах справи лист від 21.09.2009 року № 366/3 на ім'я Дніпропетровського міського голови, в якому відповідач просить розглянути можливість внесення змін у спірний договір оренди землі з метою приведення його положень у відповідність з діючим законодавством не може розцінюватись судом як достеменне підтвердження фактичної згоди з пред'явленим позовом, оскільки зі змісту цього листа неможливо визначити які саме зміни до договору бажав би внести відповідач. Цей лист судова колегія сприймає, як активну спробу орендаря прийняти участь у визначенні змін умов спірного договору.
З огляду на вищевикладене, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що господарським судом при прийнятті рішення неповністю досліджені обставини, що мають значення для справи, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції за невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю транспортно -експедиційного підприємства “Південьінтертранс”, смт. Кіровське на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі № 10/148-09 задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.08.09р. у справі № 10/148-09 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя П.П. Павловський
Суддя В.В. Швець
Суддя О.В. Чус