01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.09.2009 № 17/157
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Ємець О.Ю. - представник за довіреністю № 30-17/51 від 21.07.2009 року
від відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"
на рішення Господарського суду м.Києва від 15.07.2009
у справі № 17/157 (суддя
за позовом Державне підприємство "Херсонський морський торговельний порт"
до Акціонерна судноплавна компанія "Укррічфлот"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 4680,32 грн.
У травні 2009 року Державне підприємство “Херсонський морський торговельний порт” (далі-позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” про стягнення 4 680,32 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання в частині оплати послуг по оформленню приходу та відходу зазначених суден, надання яких підтверджується довідкою капітана Державного підприємства “Херсонський морський торговельний порт”.
Рішенням господарського суду міста Києва від 15.07.2009 року позов Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” до Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”, про стягнення 4680,32 грн. задоволено повністю, стягнуто з Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” на користь Державного підприємства „Херсонський морський торговельний порт” 4680,32 грн. боргу, 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення мотивоване тим, що відповідачем грошові зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг належним чином не виконані.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Акціонерна судноплавна компанія „Укррічфлот” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 15.07.2009 у справі №17/157 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи скаргу, відповідач посилався на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були порушено норми матеріального та процесуального права. Так апелянт вказував, що суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про існування між сторонами правовідносин з усного договору про надання послуг щодо оформлення приходу та відходу суден, тоді як закон вимагав для договорів між юридичними особами простої письмової форми.
Окрім цього апелянт звертав увагу суду апеляційної інстанції на наявність між ним та позивачем раніше укладеного договору, умови якого не передбачали оплатного характеру оформлення портом приходу та відходу суден .
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2009 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.09.2009 року.
В судове засідання 30.09.2009 р. з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги, а участь у судовому засіданні є правом сторони, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважала за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі відповідача.
В судовому засіданні представник позивача просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що капітаном ДП “Херсонський морський торговельний порт” надавались відповідачу послуги по оформленню приходу та відходу суден АСК “Укррічфлот”, що проходили транзитом Херсонський морський канал у березні 2007 року, на підставі усного договору , укладеного між сторонам.
Надання цих послуг , як встановив суд першої інстанції , доведено довідками капітана порту № 309 від 05.03.2007 р., № 327 від 07.03.2007 р., № 332 від 11.03.2007 р., № 348 від 13.03.2007р, № 336 від 12.03.2007р., № 350 від 14.03.2007р., № 344 від 15.03.2007 р., № 331 від 19.03.2007 р., № 328 від 07.03.2007 р., № 363від 14.03.2007 р., № 369 від 16.03.2007 р., № 383 від 20.03.2007 р., № 406 від 29.03.2007 р., № 299 від 25.03.2007 р., № 415 від 24.03.2007 р, № 419 від 25.03.2007 р., № 437 від 28.03.2007 р., № 405 від 22.03.2007 р., № 381 від 28.03.2007 р., № 380 від 25.03.2007 р., № 403 від 30.03.2007 р., № 372 від 25.03.2007 р., № 408 від 24.03.2007 р., № 447 від 29.03.2007 р., № 422 від 24.03.2008 р. ,а їх споживання - відбитками печаток та підписами капітана суден відповідача .
Пославишсь на ту обставину, що на підставі наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки- фактури до сплати ,а саме: № 268д від 06.03.2007 р, № 287д від 14.03.2007 р., № 288д від 14.03.200 р, № 299д від 14.03.2007 р., № 300д від 14.03.2007 р., № 309д від 15.03.2007 р., № 312д від 16.03.2007 р., № 333д від 21.03.2007 р., № 334д від 21.03.2007 р., № 338д від 31.03.2007 р., № 378д від 30.03.2007 р., № 384д від 31.03.2007 р., № 385д від 31.03.2007 р., № 402д від 31.03.2007 р., № 404 від 31.03.2007 р., які відповідачем не оплачені, місцевий господарський суд зробив висновок , що наявна заборгованість у розмірі 4680,32 грн. підлягає стягненню з відповідача.
Апелянт в обґрунтування своєї скарги , зокрема, посилався на неправомірне , без погодження з відповідачем, встановлення позивачем цін на послуги з оформлення приходу -відходу суден та на ту обставину, що чинне законодавство не передбачає можливості для юридичних осіб вчиняти правочини в іншій , ніж письмова, формі.
Колегія суддів , відхиляючи такі доводи апелянта, виходить з наступного. Як випливає з частини 1 статті 181 ГК України , закон допускає , зазвичай, укладення господарського договору шляхом викладення його тексту у формі єдиного документа , підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Поряд із цим допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до Положення про капітана морського торговельного порту України ,затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000р. 573, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 02.11.200р. за № 2000р.№ 774/4995, капітан морського торговельного порту України здійснює нагляд на дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з нього ( п. 2.9) , у зв'язку із чим наділений правами , на забезпечення покладених на нього функцій.
Статтею 86 Кодексу торговельного мореплавства України покладено на капітана морського торговельного порту державний нагляд за мореплавством та повноваження за дотримання функцій Інспекції державного портового нагляду , яку капітан очолює.
Відповідно з п. 2.2 Положення про Єдину інспекцію державного портового нагляду Херсон , затвердженого наказом Мінтрансу України від 12 грудня 2003 р. № 972 , забезпечення оформлення прибуття суден у порт і виходу з порту в порядку, встановленому Міністерством транспорту України є обов'язком єдиної інспекції державного портового нагляду .
Плата за оформлення прибуття суден у порт і виходу з порту не є регульованим тарифом, а ціни на них - фіксованими державними цінами.
Можливість застосування вільних цін передбачена ч. 2 п. 62 Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996 року № 214 «Про затвердження Зборів і плати за послуги, що надаються у морських торговельних портах України», за яким встановлено, що при наданні судноплавникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства України .
Надання послуг з оформлення приходу та відходу суден АСК “Укррічфлот”, підтвердженням чого є відомості довідок, завірених капітанами /агентами суден відповідача , відповідач не заперечив, як і не спростував тих обставин , що його судна заходили у порт , тобто у зону контролю Єдиної інспекції державного портового нагляду ДП «Херсонський морський торговельний порт , залишали цю зону , а капітаном порту здійснювався нагляд на дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з нього та оформлювався належним чином в порядку, встановленому Міністерством транспорту України.
Не заперечив відповідач і тієї обставини, що такі послуги мають відплатний характер.
Посилання апелянта на те, що укладеним між Херсонським морським торговельним портом та акціонерною судноплавною компанією “Укррічфлот” договором передбачено інший розмір оплати за оформлення приходу та відходу суден АСК “Укррічфлот” не знаходять свого документального підтвердження . Поряд із цим апелянтом не наведено підстав, з яких такі докази не могли бути подані ним у суд першої інстанції.
Таким чином , послуги по оформленню приходу та відходу суден і які мають вартісний характер надавалися відповідачу на підставі фактичного заходу суден відповідача у зону контролю Єдиної інспекції державного портового нагляду ДП «Херсонський морський торговельний порт» та виходу із зони контролю , повинні бути оплачені стороною в силу виникнення між сторонами господарських зобов'язань у спосіб, визначений ч. 1 ст. 181 ГК України .
Оскільки вартість (тариф) цих послуг визначена наказом позивача від 25.12.2006 р. № 763/А , введена у дію з 01.01.2007 р., і відповідач був обізнаний про їх введення принаймні з довідок , виданих суднам відповідача, у останнього виник обов'язок оплатити вартість наданих послуг у семиденний строк від дня пред'явлення йому вимоги кредитором (позивачем) згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, про обґрунтованість вимог позивача та про наявність підстав для задоволення позову в обсязі заявлених вимог у розмірі 4 680,32 грн. , адже виставлені позивачем рахунки на оплату цих послуг не були оплачені відповідачем .
При таких обставинах справи, колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Доводи відповідача , викладені ним в апеляційній скарзі , не спростовують фактів , встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, відтак, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для її задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду м. Києва від 15.07.2009 року у справі № 17/157 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерної судноплавної компанії “Укррічфлот” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 17/157 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя
Судді
14.10.09 (відправлено)