Постанова від 06.10.2009 по справі 32-30/274-07-7504

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2009 р.

№ 32-30/274-07-7504

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дроботової Т.Б.- головуючого

Волковицької Н.О., Рогач Л.І.

за участю представників:

позивача

Бондаровський С.І., дов. від 06.04.09р.

відповідача

відповідача

третя особа без самостійних

вимог на стороні відповідача

третя особа без самостійних

вимог на стороні відповідача

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Одеської міської ради

на рішення

Господарського суду Одеської області від 03.06.2009 року

у справі

№ 25-32-30/274-07-7504

Господарського суду Одеської області

за позовом

Виробничо-комерційної фірми "Валві"ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю

до

треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області;

Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області

Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління "Монолітбуд";

Одеська міська рада

про

зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма "Валві" ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю звернулася до господарського суду з позовом до Виконавчого комітету Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області з вимогою визнати за позивачем право на довгострокове користування терміном до 27.12.2011р. на правах оренди земельною ділянкою площею 3,50га, розташованої на території Красносільської сільради (Куліндоровський промвузол), виділеної в натурі за актом від 27.12.2001р., спонукати (зобов'язати) відповідача як орган, уповноважений виступати в якості орендодавця земельної ділянки, укласти згідно Закону України "Про оренду землі" договір оренди вказаної земельної ділянки з позивачем терміном до 27.12.2007р., спонукати (зобов'язати) відповідача як орган, уповноважений виступати в якості орендодавця земельної ділянки здійснити всі дії, спрямовані на видачу позивачу державного акта на тимчасове користування земельною ділянкою та реєстрацію землекористування в земельному кадастрі, зобов'язати відповідача не чинити ніяких перешкод для здійснення права позивача на подальше орендне користування земельною ділянкою, посилаючись на статті 116, 124 Земельного кодексу України, статті 4, 6, 14, 16, 19, 24, 27 Закону України "Про оренду землі".

Позивач зазначив, що належним органом, уповноваженим розпоряджатися спірною земельною ділянкою згідно положень Земельного кодексу України, чинного до 01.01.2002р., було прийнято рішення про надання вказаної земельної ділянки позивачу у тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років, однак вказане рішення на даний момент не оформлено документально шляхом укладення договору оренди.

03.10.2007р. позивач звернувся з клопотанням про зміну позовних вимог, в якому виклав їх наступним чином: визнати за позивачем право на довгострокове користування терміном до 27.12.2011р. на правах оренди земельною ділянкою площею 3,50га., розташованої на території Красносільської сільради (Куліндоровський промвузол), виділеної в натурі за актом від 27.12.2001р., спонукати (зобов'язати) відповідача як орган, уповноважений виступати в якості орендодавця земельної ділянки, укласти згідно Закону України "Про оренду землі" договір оренди вказаної земельної ділянки з позивачем терміном до 27.12.2007р.

Красносільська сільська рада у відзиві на позов повідомила, що після введення в дію з 01.01.2002р. Земельного кодексу України за розмежованими повноваженнями щодо земель державної та комунальної форми власності вирішення питання про укладення договору оренди відноситься до компетенції Комінтернівської районної державної адміністрації.

06.11.2007р. позивач повторно змінив позовні вимоги, визначивши, що ці вимоги спрямовані до Комінтернівської державної районної адміністрації, як органу, уповноваженому розпоряджатися земельними ділянками, що знаходяться за межами населених пунктів.

Залучена в якості відповідача ухвалою суду від 13.11.2007р. Комінтернівська державна районна адміністрація не скористалась своїм правом на участь у судових засіданнях, не виклала власної позиції щодо позовних вимог.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.06.09р. (суддя Малярчук І.А.) позовні вимоги задоволено; зобов'язано Комінтернівську державну районну адміністрацію, як орендодавця, укласти з "Виробничо-комерційною фірмою "Валві" ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю" договір оренди земельної ділянки площею 3,50га (2,5га ріллі та 1,0га інших відкритих земель з незначним рослинним покривом), розташованої на території Куліндоровського промвузлу Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (20 км Старокиївського шосе), що межує із землями ВАТ "Південна регіональна група", ВАТ "АТП 15156" та землями Красносільської сільської ради у редакції проекту договору від 25.05.2009р. згідно змісту, викладеного в резолютивній частині рішення; зобов'язано Комінтернівську районну державну адміністрацію зареєструвати укладений між "Виробничо-комерційною фірмою "Валві" ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю" та Комінтернівською державною районною адміністрацією Одеської області договір оренди земельної ділянки площею 3,50га (2,5га ріллі та 1,0га інших відкритих земель з незначним рослинним покривом), розташованої на території Куліндоровського промвузлу Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області (20 км Старокиївського шосе), що межує із землями ВАТ "Південна регіональна група", ВАТ "АТП 15156" та землями Красносільської сільської ради у редакції проекту договору від 25.05.2009р.

Апеляційний перегляд справи не здійснювався.

Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, Одеська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судове рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Скаргу мотивовано доводами про неправильне застосування та порушення господарським судом норм матеріального права та процесуального права, а саме: суд не надав належної уваги доводам скаржника, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Одеса, відтак відноситься до сфери розпорядження виключно міської ради; отже, судом не встановлено істотні обставини справи та не враховано, що позов подано до неналежного відповідача у даній справі.

Також скаржник вказав на неправильне застосування судом положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Позивач в судовому засіданні заперечив доводи касаційної скарги повністю; відповідачі та треті особи не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.

Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Красносільської сільської ради від 27.12.2001р. від 27.12.2001р. № 282-ХХІІІ "Про складання договору на право тимчасового користування землею "Виробничо-комерційній фірмі "Валві" ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю" вирішено продовжити позивачу тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 10 років земельною ділянкою загальною площею 3,50га, з них 2,50га ріллі, 1,00га інших відкритих земель з незначним рослинним покровом для ведення підсобного сільськогосподарського виробництва в Куліндоровському промвузлі на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Пунктом 2 зазначеного рішення встановлено розмір орендної плати, що підлягає сплаті на рахунок Красносільської сільської ради, а пунктом 3 рішення зобов'язано виконком та землекористувача оформити і укласти договір на право тимчасового довгострокового користування на умовах оренди терміном на 10 років.

У 2001 році на підставі доручення Красносільської сільської ради від 27.02.2001р., технічного завдання на розробку документації Комінтернівського районного відділу земельних ресурсів договору на виконання землевпорядних робіт, висновків відповідних бюро та організацій, Земельно-кадастровим бюро при Комінтернівському районному відділі земельних ресурсів було розроблено технічну документацію зі складання договору на право тимчасового користування на умовах оренди терміном на 10 років земельною ділянкою ВКФ "Валві" ЛТД для ведення підсобного сільськогосподарського виробництва на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області та технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Актом від 28.12.2001р. встановлено в натурі межі земельної ділянки, що знаходиться в користуванні позивача.

Договір на право тимчасового довгострокового користування земельною ділянкою на умовах оренди з позивачем до набуття чинності новим Земельним кодексом України не укладено; при цьому позивач проводив оплату земельного податку.

Тобто, правовідносини сторін виникли у період дії Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р., а право, яке виникло у позивача на спірну земельну ділянку, визначається відповідно до приписів попереднього Земельного кодексу України. За статтею 24 Земельного кодексу України в редакції від 13.03.1992р. право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах договору оренди, оформляється договором, форма якого та порядок реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2007р. за позивачем визнано право на довгострокове користування спірною земельною ділянкою на умовах оренди; вказане рішення набрало чинності у встановленому порядку.

Задовольняючи позов у справі про зобовязання Комінтернівської райдержадміністрації укласти договір оренди з позивачем, місцевий господарський суд вказав, що факти, встановлені рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2007р., є преюдиціальними та не підлягають повторному доведенню, а зобовязання укласти договір щодо спірної земельної ділянки є формою реалізації визнаного судом права позивача.

Також місцевий господарський суд доводи та докази, надані Одеською міською радою, про віднесення спірної земельної ділянки у встановленому порядку до земель міста Одеси, пославшись на відсутність доказів посвідчення за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради права власності на земельну ділянку в порядку, визначеному статтею 126 Земельного кодексу України, а також на встановлення відповідних обставин, як преюдиціальних, рішенням Господарського суду Одеської області від 30.11.2007р.

Судова колегія Вищого господарського суду зазначає, що відповідно до статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.08р. скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 30.11.07р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2008р. в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Комінтернівської державної районної адміністрації, як орендодавця, укласти договір оренди згідно Закону України "Про оренду земельної ділянки площею 3,50га, що розташована на території Красносільської сільради (Куліндоровський промвузол) (за межами населеного пункту) на виконання рішення Красносільської сільської ради від 27.12.2001р. № 282-ХХІІІ "Про складання договору на право тимчасового користування землею "Виробничо-комерційній фірмі "Валві" ЛТД у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю"; справу в цій частині направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області; в решті рішення та постанову залишено без змін.

Скасовуючи судові рішення, Вищий господарський суд України вказав, що, вирішуючи даний спір, як такий, що має на меті захист порушених прав позивача, суди не з'ясували, в чому полягає порушення його прав позивачем, чи звертався позивач з відповідною пропозицією до особи, уповноваженої розпоряджатися землею на відповідній території та якими є наслідки його звернення.

Також постановою Вищого господарського суду від 27.01.2009р. було скасовано судові рішення у даній справі та направлено справу на новий судовий розгляд з мотивів визначення судами встановленими істотних обставин справи щодо змісту порушених прав позивача та особи, яка є уповноваженою розпоряджатися землею на відповідній території, за відсутності належних та допустимих доказів, що, відповідно до чинного законодавства, повинні стверджувати відповідні обставини справи.

Однак судове рішення не містить відповідних встановлених обставин справи, що є істотними для правильного вирішення спору, тобто, вказівки суду касаційної інстанції місцевим господарським судом повторно не виконано.

Так, судом не з'ясовано, чи звертався позивач з відповідною пропозицією про укладення договору оренди земельної ділянки до особи, уповноваженої розпоряджатися землею на відповідній території та якими є наслідки його звернення.

Відповідно до пункту 1 Перехідних положень Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р., рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2002р., до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відтак істотною обставиною, що підлягає встановленню у даній справі, є не належність спірної земельної ділянки до власності територіальної громади м. Одеси, а її територіальна приналежність до певної адміністративно-територіальної одиниці, населеного пункту.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” (зі змінами та доповненнями), рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті рішення цим вимогам не відповідає з огляду на порушення вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо повного, всебічного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.06.2009р. у справі №25-32-30/274-07-7504 Господарського суду Одеської області скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Головуючий Т. Дроботова

Судді: Н.Волковицька

Л. Рогач

Попередній документ
5008835
Наступний документ
5008837
Інформація про рішення:
№ рішення: 5008836
№ справи: 32-30/274-07-7504
Дата рішення: 06.10.2009
Дата публікації: 16.10.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань