ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 37/602
23.09.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»
Про
стягнення 2 721, 66 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
Представники сторін:
Від позивача : Ромашкіна В.І., дов. № 255 від 14.09.09 р.
Цуркан К.А., дов. № 254 від 14.09.09 р.
Від відповідача : не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»до Товариства з обмеженою відповідальністю “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” про стягнення 2 721, 66 грн. основного боргу, у зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів, які були сплачені позивачем на виконання договору № 00134 від 27.10.2006 р. і які мають бути повернені позивачу у зв'язку з розірванням зазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/602, розгляд справи призначено на 23.09.09 р.
Представники позивача у судовому засіданні 23.09.09 р. підтримали позовні вимоги, надали документи на виконання вимог ухвали суду від 21.08.09 р. у даній справі.
Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суду не повідомив, хоча про судове засідання був обізнаний належним чином, відзиву на позов не надав.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду спору по суті, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»був укладений договір № 00134 від 27.10.2006 р., відповідно до умов якого відповідач від свого імені, за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповує в торгових точках стиснений природний газ, нафтопродукти, інші товари та надає послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно з отриманими пластиковими картками.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором комісії.
Відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
У відповідності до пунктів 3.2., 3.3 договору № 00134 від 27.10.2006 р., платіжна картка, видана клієнту, приймається до обслуговування в торгових точках системи «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»наступного дня після її отримання. Платіжна картка видається клієнту в користування, на термін дії договору, після чого має бути повернута відповідачеві.
Згідно з пунктом 7.3. зазначеного договору, відповідач несе відповідальність за збереження коштів, перерахованих клієнтом на рахунок ТОВ “НАФТОГАЗТРАНСКАРТ” і, в разі розірвання цього договору, гарантує повернення суми, яка залишилась після остаточного розрахунку в порядку, передбаченому пунктом 10.2. цього договору.
Пункт 10.2. договору передбачає, що цей договір може бути змінений чи розірваний за згодою сторін, або за ініціативою однієї з сторін в порядку, визначеному цим договором та чинним законодавством. Маючи намір розірвати договір, клієнт повинен подати письмову заяву, підписану уповноваженими особами і засвідчену печаткою, та здати платіжну картку. Через 21 банківський день, з моменту подання заяви та повернення платіжної картки, проводиться звірка взаєморозрахунків, та впродовж 3-х банківських днів між сторонами проводиться повний взаєморозрахунок.
З наданих позивачем документів вбачається, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за договором № 00134 від 27.10.2006 р. щодо оплати стисненого газу та послуг відповідача по його доставці шляхом здійснення авансових внесків на рахунок відповідача, всього на суму 5 157, 67 грн., тоді як фактично позивачем отримано від відповідача стисненого газу на суму 2 752, 52 грн. Отже, залишок невикористаних коштів на користь позивача становить 2 405, 15 грн., які відповідачем повернені не були. Позивач також здійснив оплату на проведення персоналізації, обслуговування ПК та додаткові послуги сплатив відповідачу згідно з пунктом 1 додатку № 2 до вищевказаного договору у розмірі 316, 51 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 2 721, 66 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що ці вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом в ході розгляду справи встановлено, що відповідач взяте на себе зобов'язання за договором № 00134 від 27.10.2006 р. не виконав, грошові кошти не повернув.
У зв'язку із невиконанням ТОВ «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ»своїх зобов'язань за договором № К 03083 від 16.01.2009 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»надіслало відповідачу листа вих. № 56 від 11.03.09 р. з проханням повернути залишок коштів на неотриманий природний газ у розмірі 2 405, 15 грн. та суму, сплачену на обслуговування картки, у розмірі 316, 51 грн., та повернуло відповідачу пластикові картки у кількості 4 штук, про що свідчить акт повернення пластикових карток від 19.03.2009 р.
У відповідності до пункту 10.3. договору № 00134 від 27.10.2006 р., при розірванні договору до закінчення терміну дії ПК чи відмові від використання вже отриманих ПК-суми, сплачені клієнтом згідно пункту 1 додатка № 2 не повертаються, за винятком залишку коштів, внесених відповідно до п. 2 і п. 3 додатку № 2.
За таких обставин грошові кошти в сумі 316, 51 грн., сплачені позивачем відповідно до пункту 1 додатку № 2 до договору за проведення персоналізації, обслуговування ПК та додаткові послуги, в силу пункту 10.3. договору № 00134 від 27.10.2006 р. поверненню від відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»не підлягають.
Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 2 405, 15 грн. грошових коштів, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ»визнається судом таким, що підлягає задоволенню в цій частині.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1011 Цивільного кодексу України, ст. ст. 192, 193, 230, 231, 232 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТОГАЗТРАНСКАРТ» (пл. Святошинська, 1, кв. 272, м. Київ, 03115, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельний дім «СЛАВІЯ» (провул. Туристський, буд. 5, м. Запоріжжя, 69032, код ЄДРПОУ 31741060) 2 405 (дві тисячі чотириста п'ять) грн. 15 коп. основного боргу, 90 (дев'яносто) грн. 14 коп. витрат по сплаті державного мита та 276 (двісті сімдесят шість) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.