91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.10.09 Справа № 8/186
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Фроузен Фудс», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант ЛТД», м. Луганськ, -
про стягнення 9 393 грн. 94 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Середа А.П.,
при секретарі судового засідання -Качановській О.А.,
в присутності представників сторін:
від позивача -не з'явився;
від відповідача -Обухова А.М. -представник, - довіреність № б/н від 31.08.09 року, -
розглянувши матеріали справи, -
суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 9393,94 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору постачання №25-04/37, укладеного між сторонами 25.04.08 року, а також судових витрат.
На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 01 вересня до 06 жовтня 2009 року -у зв'язку з неявкою позивача до судового засідання, а також з метою надання сторонам можливості подати до суду додаткові докази.
До початку судового засідання від представника відповідача надійшло клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке не суперечить вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1ГПК України, а тому його задоволено судом.
Позивач до судового засідання, призначеного на 06.10.09 року, не з'явився, але звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на більш пізній строк, одночасно повідомивши про повну підтримку позовних вимог (телеграма №42/201 від 05.10.09 року).
Представник відповідача позов визнав у повному обсязі та, посилаючись на своє скрутне фінансово-економічне становище, заявив клопотання про розстрочення терміну сплати боргу на період з 15.10.09 року по 15.12.09 року включно, зі сплатою 15.10.09 року та 15.11.09 року часток боргу у розмірі 3276,15 грн., а 15.12.09 року -частки боргу у сумі 3276,16 грн. (відзив на позов від 05.10.09 року за вих. №б/н); надав до справи факсограму акту взаємозвірки між сторонами за цим спором стану платежів за спірним договором за період з 01.01.09 року по 31.08.09 року, згідно якому повністю підтвердив наявність у нього перед позивачем боргу у заявленій останнім сумі.
Представник відповідача не заперечив проти розгляду спору по суті за відсутності представника позивача.
Розглянувши клопотання позивача, враховуючи думку представника відповідача з цього приводу та наявні у справі докази, приймаючи до уваги те, що термін розгляду цього спору, встановлений ч.1 ст. 69 ГПК України добігає кінця, керуючись ст.ст.4-3,22,43 та 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути цей спір по суті у даному судовому засіданні, - на підставі наявних у справі доказів, за відсутності позивача.
І.Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.
25.04.08 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір постачання №25-04/37, згідно якому постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар (продукти харчування) (далі -Товар)в асортименті, а покупець - прийняти та оплатити його відповідно до специфікації постачальника та накладних на умовах та у порядку, визначених цим договором (п.1.1 договору).
Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються сторонами у замовленні, в межах специфікації та вказується у накладних (п.2.1).
Постачальник має право на своєчасне одержання плати за товар (п.3.1.1).
Покупець зобов'язаний своєчасно сплачувати за поставлений товар (п.3.4.2).
Покупець сплачує за товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний у договорі, або іншим способом, не забороненим чинним законодавством України (п.4.2) не пізніше 7-ми календарних днів з дати прийняття товару покупцем, що вказана у накладній (п.4.3).
У випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України (п.7.1).
У разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції, 20/ річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості за кожний день прострочення платежу, при цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов'язаннями буде встановлена відповідно до ст. 534 Цивільного кодексу України (п.7.2).
Сплата штрафних санкцій за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором не звільняє боржника від виконання зобов'язань в натурі, крім випадку, коли управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання (п.7.6).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 25.04.09 року (п.10.1).
На виконання умов договору постачальник відпустив покупцеві товар, що підтверджується:
видатковими накладними: №1-26094 від 25.07.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 786,00 грн. (з ПДВ); №1-25875 від 25.07.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 575,82 грн. (з ПДВ); №1-26633 від 31.07.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 214,62 грн. (з ПДВ); №1-29297 від 22.08.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 469,14 грн. (з ПДВ); №1-29301 від 22.08.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 283,80 грн. (з ПДВ); №1-29954 від 29.08.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 188,70 грн. (з ПДВ); №1-30954 від 05.09.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 2491,02 грн. (з ПДВ); №1-31678 від 12.09.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 340,02 грн. (з ПДВ); №1-31681 від 12.09.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 323,94 грн. (з ПДВ); №1-33321 від 30.09.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 795,30 грн. (з ПДВ); №1-34231 від 03.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 1092,00 грн. (з ПДВ); №1-34322 від 03.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 72,72 грн. (з ПДВ); №1-34381 від 03.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 692,04 грн. (з ПДВ); №1-35282 від 10.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 1374,90 грн. (з ПДВ); №1-35290 від 10.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 861,30 грн. (з ПДВ); №1-35331 від 10.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 708,84 грн. (з ПДВ); №1-38036 від 31.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 586,80 грн. (з ПДВ); №1-38038 від 31.10.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 1971,72 грн. (з ПДВ); №1-39718 від 14.11.08 року на відпуск товару в асортименті на суму 327,30 грн. (з ПДВ); №1-5403 від 13.03.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 928,62 грн. (з ПДВ); №1-5407 від 13.03.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 524,46 грн. (з ПДВ); №1-5408 від 13.03.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 275,10 грн. (з ПДВ); №1-5409 від 13.03.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 383,10 грн. (з ПДВ); №1-5410 від 13.03.09 року на відпуск товару в асортименті на суму 275,10 грн. (з ПДВ), - всього на загальну суму 16542,36 грн.
Кожна з цих накладних містить докази отримання товару уповноваженою особою відповідача.
На підставі накладної №20-92542 від 13.03.09 року покупець повернув, а постачальник -прийняв товар у асортименті на загальну суму 148,44 грн. (з ПДВ).
Він також частково сплатив вартість отриманого товару у сумі 7000,00 грн., що підтверджується доданим позивачем до справи витягом про рух коштів за період з 02.01.09 року по 30.03.09 року на його банківському рахунку.
Таким чином, залишок несплаченої суми боргу станом на день звернення позивача до суду та на день вирішення цього спору по суті становить 9393,92 грн. (16542,36 грн. - 148,44 грн. -7000,00 грн.), а не 9393,94 грн., як вказує позивач.
У зв'язку з останньою обставиною суд вважає, що позивач припустився арифметичної помилки, що не може вважатися зміною позовних вимог.
Відповідач його не сплатив та повністю визнав позов.
ІІ.Заслухавши представника відповідача, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
1.Згідно частинам 1-2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦКУ).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( частина 1 ст. 626 ЦКУ).
Зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (частина 1 ст.509 ЦКУ).
Закон -ст.525 ЦКУ - не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань.
Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.
Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до купівлі-продажу.
Тобто відповідач, отримавши від позивача товар на вищезгадану суму, повинен був у визначений договором строк оплатити їх вартість, однак зробив це не у повному обсязі.
Згідно ст.655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивач по справі належним чином виконав вимоги ст.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав відповідачу обумовлену договором кількість товару.
Відповідач припустився порушення вимог чинного цивільного законодавства та умов договору.
Так, статтею 691 ЦКУ встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.
Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.
Якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.
Отримавши від позивача товар, відповідач повинен був дотримуватися як вимог вищецитованої статті, так і умов договору.
Такий його обов'язок передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, - а також п.2.4 договору (з урахуванням змін до нього).
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
З огляду на те, що відповідач не вчинив таких дій, позивач цілком правомірно скористався правилом частини 3 ст. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Отже, з боку відповідача має місце неналежне виконання умов укладеного між сторонами договору (порушення зобов'язань).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).
Згідно п.п.3 та 4 статті 611 Кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
З урахуванням викладеного та наявних у справі доказів суд вважає, що позивач належним чином довів наявність вини відповідача у невиконанні умов договору, а тому особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності його вини (умислу чи необережності), якщо інше не встановлено законом або договором (частина 1 ст.614 ЦКУ).
Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшкодувати кредиторові спричинені збитки.
Розмір збитків, спричинених порушенням зобов'язання, доказується кредитором (частини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Договором може бути встановлено обов'язок відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.
Договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків (ст. 624 ЦКУ).
Як вбачається з позову, позивач не ставить питання про стягнення пені, 3% річних та ін., що є його правом.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з підстав, про які йдеться вище у цьому рішенні.
2.Відповідач, як сказано вище у цьому рішенні, просить розстрочити виконання судового рішення.
Його представник у судовому засіданні повідомив, що це питання не узгоджено з позивачем (стягувачем). Крім того, відповідач, посилаючись на своє скрутне фінансово-економічне становище, не надав до справи жодного доказу у цій частині.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення цього клопотання.
Що стосується судових витрат, то суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає їх на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного законодавства.
Судом встановлено, що позивач при зверненні з цим позовом до суду припустився надмірної сплати державного мита.
Так, згідно п. «а» ч.2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.093 року №7/93 «Про державне мито»за розгляд господарським судом майнового спору (до яких належить даний спір) стягується державне мито у розмірі 1% вартості позову, але не менше 6 (102,00 грн.) та не більше 1500 (25500,00 грн.) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, при ціні позову в 9393,92 грн. державне мито підлягало сплаті у сумі 102,00 грн.
Позивач згідно платіжному дорученню №7098 від 28.07.09 року сплатив 120,00 грн., тобто надмірна сплата державного мита склала 18,00 грн. (120,00 грн. -102,00 грн.).
Крім того, позивач припустився надмірної сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Так, згідно платіжному дорученню №7099 від 28.07.09 року ним сплачено на користь Державного бюджету України 315,00 грн.
Кабінет Міністрів України 14.04.09 року прийняв постанову №361 «Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ», якою було встановлено сплату названих витрат на рівні 50% мінімальної заробітної плати на місяць, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік.
Згідно ст. 55 ЗУ від 26.12.08 року «Про Державний бюджет України на 2009 рік»з 01.07.09 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено на рівні 630 грн. на місяць.
Однак, постановою КМУ від 08.07.09 року №693 «Про скасування постанови КМУ від 14.04.09 року №361»вищезгадану постанову скасовано та встановлено, що витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинні сплачуватися у розмірі 118 грн.; ця постанова набрала чинності з 14.07.09 року.
З урахуванням викладеного позивач при поданні цього позову повинен був сплатити вищеназвані витрати у сумі 118 грн., з огляду на що сума їх надмірної сплати становить 197 грн. (315 грн. -118 грн.), яка підлягає поверненню на користь платника з Державного бюджету України.
Вказана сума коштів (надмірно сплачене державне мито та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 623, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу України, ст.232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-3,22,32-34, 43,44, 47-1, частиною 2 ст. 49 та ст.ст.75, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1.Позов задовольнити у повному обсязі.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлант ЛТД», ідентифікаційний код 21763334, яке знаходиться за адресою: місто Луганськ, кв.Олексієва, 10, - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Фроузен Фудс», ідентифікаційний код 33882412, яке знаходиться за адресою: місто Київ, Харківське шосе, 23км, - основний борг у сумі 9393 (дев'ять тисяч триста дев'яносто три) грн. 92 коп., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3.Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асканія Фроузен Фудс», ідентифікаційний код 33882412, яке знаходиться за адресою: місто Київ, Харківське шосе, 23км, - надмірно сплачені:
державне мито у сумі 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп.,
витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. 00 коп.
Підставою для повернення вказаних сум грошових коштів є примірник цього рішення, скріплений підписом судді та гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 06.10.09 року за згодою представника відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду у 10-денний термін з дня підписання.
Рішення складено у повному обсязі та підписано - 12 жовтня 2009 року.
Суддя А.П.Середа