06 жовтня 2009 р.
№ 8/457/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради
на рішення
Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008р.
у справі
№8/457/08
господарського суду
Миколаївської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриль-Юг"
до
Миколаївської міської ради
про
визнання права власності
за участю представників:
Прокурора
Попенко О.С., посв. №203
позивача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належно)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Гриль-Юг" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом, з урахуванням уточнених позовних вимог про визнання права власності на самочинне збудоване нерухоме майно, а саме: прибудову літ."А3 1"-(8,45 х 5,80), загальна та основна площа 41,4 кв.м; прибудову літ."А31"- збільшена в розмірах (1,58х5,80),загальна площа збільшена на 9,2 кв.м.; прибудова літ."А4 1"-(5,82х18,00+6,40х4,20), загальна та основна площа 115,7кв.м.; майстерню літ."Б1"- збільшена загальна площа на 2,8 кв.м за рахунок перепланування, за адресою:м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 94А.
Позивач зазначив, що він набув право власності на комунальне майно, яке знаходиться за адресою:м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 94А на підставі договору купівлі-продажу комунального майна від 24.09.2009р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. 24.09.1998р. та зареєстрованого в реєстрі за №5302, а також угоди до договору купівлі-продажу від 26.10.1998р.
Миколаївською міською радою народних депутатів Миколаївської області видано позивачу державний акт на право постійного користування землею, у тому що йому надається у постійне користування 0,3800 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування.
Позивач вказав, що право власності на самовільну забудову у нього не виникло, однак всі необхідні погодження та висновки компетентних органів для оформлення самочинної забудови позивачем отримані, тому позивач вважає наявними правові підстави для визнання за ним права власності згідно статей 376, 392 Цивільного кодексу України.
У відзиві на позов Миколаївська міська рада проти позову не заперечувала, та просила розглянути справу за наявними матеріалами справи з урахуванням висновку управління містобудування і архітектури виконкому Миколаївської міської ради.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008р.(суддя Т.В.Гриньова-Новицька) позов задоволено: визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Грил-Юг" право власності на самочинно збудовані: прибудову літ."А3 1"-(8,45 х 5,80), загальна та основна площа41,4 кв.м; прибудову літ."А31"- збільшена в розмірах (1,58х5,80),загальна площа збільшена на 9,2 кв.м.; прибудова літ."А4 1"-(5,82х18,00+6,40х4,20), загальна та основна площа 115,7кв.м.; майстерню літ."Б1"- збільшена загальна площа на 2,8 кв.м за рахунок перепланування, за адресою:м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 94А.
Судове рішення мотивоване наявністю у справі висновків Управління містобудування і архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Санітарно-епідеміологічної станція Центрального району м.Миколаєва, Миколаївського РВ ГУ МНС України в Миколаївській області, якими погоджено оформлення самочинних побудов позивача та приписами статей 376, 392 Цивільного кодексу України щодо наявності підстав для правомірного набуття позивачем права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомості.
Апеляційний перегляд даної справи не здійснювався.
До Вищого господарського суду звернувся з касаційним поданням Перший заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради, в якому просить скасувати прийняте у справі рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Прокурор вважає, що судом порушено вимоги статей 5, 18 Закону України "Про містобудування", статті 311 "Про планування і забудову територій", статті 376 Цивільного кодексу України та Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №12423 від 22.09.08р., оскільки надані позивачем дозвільні документи щодо самовільного будівництва не породжують відповідних прав та обов'язків.
У відзиві на касаційне подання Миколаївська міська рада підтримала касаційне подання Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради у повному обсязі.
Сторони не скористались правом на участь представників у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення прокурора, присутнього в судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є визнання за позивачем права власності на підставі частини 3 статті 376 Цивільного кодексу України на самовільно добудоване нерухоме майно, а саме: прибудову літ."А3 1"-(8,45 х 5,80), загальна та основна площа 41,4 кв.м; прибудову літ."А31"- збільшена в розмірах (1,58х5,80),загальна площа збільшена на 9,2 кв.м.; прибудова літ."А4 1"-(5,82х18,00+6,40х4,20), загальна та основна площа 115,7кв.м.; майстерню літ."Б1"- збільшена загальна площа на 2,8 кв.м за рахунок перепланування, за адресою:м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе, 94А.
Господарським судом Миколаївської області встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу комунального майна від 24.09.1998р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. 24.09.1998р. та зареєстрованого в реєстрі за № 5302, а також угоди до договору купівлі-продажу від 26.10.1998р., позивач набув право власності на комунальне майно: цілісний майгювий комплекс "Гриль-ресторану" у тому числі: "Гриль-бар" за Літ. "А", загальною площею 552,4 кв. м.; майстерня за літ. "Б", загальною площею 266,2 кв. м.; огородження за №№ 6, 10; споруди за №№ 11, 12, та основні засоби, які знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Одеське шосе, буд. 94-а.Реєстраційне посвідчення Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 18.11.1998р. за № 497 свідчить, про те, що цілісний майновий комплекс "Гриль-ресторан", літ.А, площею 552,4 кв. м., Б - 266,2 кв. м., розташований у м. Миколаєві по вул.Одеське шосе, 94-а, зареєстрований на праві колективної власності за ТОВ"Гриль-Юг" на підставі Договору купівлі-продажу від 24.09.1998р. № 5302 та,угоди до договору купівлі-продажу від 26.10.1998р.
22.02.2000р. Миколаївською міською Радою народних депутатів Миколаївської області видано ТОВ "Гриль-Юг", м. Миколаїв, Одеське Шосе 94-а, державний акт на право постійного користування землею, у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 0,3800 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для обслуговування бару-ресторану відповідно до рішення Миколаївської міської Ради народних депутатів від 11 грудня 1999 року № 15/30. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 318.
Судом досліджено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Грил-Юг", всупереч приписам статей 24, 28, 29 Закону України "Про планування і забудову територій", без дозволу на будівництво та на виконання будівельних робіт, на вказаній земельній ділянці за адресою: м. Миколаїв, вул. Одеське Шосе самочинно збудовано прибудову за рахунок перепланування.
Згідно висновків Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24.09.2008р., Санітарно-епідеміологічної станції Центрального району м. Миколаєва від 13.10.2008р. за № 2485/2.2 та Миколаївського РВ ГУ МНС України в Миколаївській області за № 56/614 від 10.10.2008р., погоджене оформлення самочинно побудованих прибудов.
Задовольняючи позов, суд керувався частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб, застосувавши до спірних правовідносин.
Відтак, суд встановив, що здійснене позивачем будівництво є самочинним за ознакою відсутності у позивача дозволу на здійснення будівельних робіт.
Положеннями Законів України "Про планування і забудову територій", "Про основи містобудування" визначено певний порядок набуття права на будівництво, реконструкцію, тощо об'єктів містобудування та набуття права на початок виконання будівельних робіт.
Згідно статей 24, 29 Закону України "Про планування і забудову територій" для зведення об'єктів будівництва, крім набуття речових прав на земельну ділянку, забудовник (підрядник) має отримати дозвіл міської ради на будівництво та дозвіл державної Інспекції архітектурно-будівельного контролю (інспекція ДАБК) на виконання будівельних робіт. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції ДАБК.
Нормами статей 331, 376 Цивільного кодексу України закріплено правові підстави виникнення права власності на новостворене нерухоме майно; на підставі затвердженого акту прийняття об'єкту до експлуатації або за рішенням суду - на об'єкти самочинного будівництва за наявності відповідних підстав.
Відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. № 1243 зазначена процедура здійснюється, зокрема, з метою перевірки комісією готовності об'єкту до експлуатації, та цим порядком передбачено затвердження акту державної приймальної комісії відповідним органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєстрацію в Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
Відповідно до частини 2 статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Стаття 376 Цивільного кодексу України визначає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п'ятою цієї статті.
Як вказано вище, за частиною 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Вказана норма підлягає застосуванню в комплексі з частиною 4 цієї статті, якою встановлено, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
Таким чином, частина 5 статті 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності за власником (користувачем) земельної ділянки на нерухоме майно, яке було самочинно збудовано на його ділянці третьою особою, а не за самою особою, що здійснила самочинне будівництво.
Відтак підстави для визнання права власності на самочинно збудоване майно відповідно до статті 376 Цивільного кодексу відсутні.
Отже, зробивши висновки про задоволення заявлених позовних вимог, господарським судом першої інстанції не наведено правових підстав таким висновкам і не враховано норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, перевіривши у відповідності до частини 2 статті 111 5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що господарський суд, встановивши обставини даної справи, помилково застосував до них приписи частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України, що не регулює спірні правовідносини, а відтак дійшов помилкових правових висновків за наслідками розгляду позову.
Як наслідок, прийняте місцевим господарськими судом рішення не відповідає вимогам статті 84 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 29.12.76 р. "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Першого заступника прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської міської ради задовольнити.
Рішення Господарського суду Миколаївської області від 25.11.2008р. у справі №8/457/08 Господарського суду Миколаївської області скасувати.
В позові Товариству з обмеженою відповідальністю "Гриль-Юг" відмовити.
Головуючий Т. Дроботова
Судді Н. Волковицька
Л.Рогач