06.10.2009 Справа № 18/88
За позовом Дочірньої компанії „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ
до Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород
про стягнення 1 378 959 грн. 09 коп.,
Суддя господарського суду -Кривка В.П.
представники:
Позивача -не з'явився;
Відповідача - не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Дочірньою компанією „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ заявлено позов до Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород про стягнення 1 378 959 грн., 09 коп.
Позовні вимоги вмотивовано тим, що на підставі укладеного між дочірньою компанією „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” та обласним комунальним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго” договору на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1430 ТЕ-12 від 01.10.2007 року, ДК „Газ України” передав у власність покупцю протягом жовтня -грудня 2007 року та березня -квітня 2008 року природний газ на загальну суму 2 245 836,14 грн. Покупець свої зобов'язання, обумовлені договором щодо оплати прийнятого природного газу виконав частково на суму 1 247 146, 00 грн., у зв'язку з чим утворилася заборгованість у сумі 998 690,14 грн., яку позивач і просить стягнути. Зважаючи на це, відповідно до умов договору та закону заявником також проведено нарахування пені, 3% річних та інфляційні нарахування, і просить стягнути з відповідача суму -1 378 959,09 грн., в тому числі 998 690 грн. 14 коп. - основного боргу, 115 775,15 грн. -пені, 40968,95 грн. -три відсотки річних та 223 524,85 грн. інфляційні нарахування.
У ході судового розгляду уповноважений представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав долучених ним до матеріалів справи документальних доказів.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 02.09.2009, 17.09.2009 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з відміткою про отримання) у судові засідання на визначений в ухвалах час явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані судом докази та документи не подав, причин неявки та не подання витребуваних матеріалів не повідомляв, тому справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами. При цьому суд бере до уваги, неодноразове відкладення слухання справи з мотивів забезпечення права відповідача на реалізацію процесуальних прав та обмеженість строку розгляду справи судом (ст. 69 ГПК України).
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2009 року у справі № 18/88
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,
суд встановив:
01 жовтня 2007 року між обласним комунальним підприємством „Закарпаттеплокомуненерго” та ДК „Газ України” був укладений договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/07-1430 ТЕ-12, згідно умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю в 2007 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ відповідно до порядку встановленого цим договором та узгоджених сторонами додаткових до нього угод № 1 від 29.10.2007 року, №2 від 27.11.2007 року, №3 від 24.03.2008 року та №4 від 27.03.2008 року (а.с. 10-17).
Згідно п. 3.3. договору приймання -передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання -передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого та протранспортованого газу. П.6.1. остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюються на підставі акту приймання -передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу. П.7.2. в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки зазначені в п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.
На виконання умов даного договору протягом жовтня -грудня 2007 року та березня -квітня 2008 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 2 245 836,14 грн. Зазначені обставини достовірно доведено долученими до матеріалів справи узгодженими двосторонніми актами передачі приймання - природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 28-34). Між тим, за даними позивача всупереч умов договору та додаткових до нього угод, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати прийнятого природного газу виконав частково - на загальну суму 1 247 146 грн., при цьому з порушенням встановлених угодою сторін строків (розгорнутий розрахунок суми заборгованості з доданням підтверджуючих документів -в матеріалах справи).
Таким чином сума заборгованості за вказаним договором становить 998 690 грн. 14 коп. належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем у встановленому порядку не заперечена та не спростована.
У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.
За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 998 690,14 грн. основного боргу за поставлений природний газ.
Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобов'язань позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача сум пені, інфляційних нарахувань та 3% річних.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України - штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При цьому відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова
продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.10.2009 року у справі № 18/88
сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п.7.2. в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки зазначені в п. 6.1. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день простроченого платежу.
Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996р. передбачено, що розмір пені за прострочку платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України. Статтею 1 цього Закону, який є спеціальною нормою в цих правовідносинах, передбачено для платників грошових коштів за прострочку платежу єдиний вид відповідальності - пеню.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином заявлені вимоги в частині стягнення суми 115 775, 15 грн. пені, 223 524,85 грн. інфляційних нарахувань та 40 968,95 грн. 3% річних за прострочення грошових зобов'язань за поставлений природній газ, згідно договору №06/06-1430-ТЕ-12 належним чином розраховані (розгорнутий розрахунок а.с. 23-27), обґрунтовані договором та законом, тому підлягають до задоволення повністю.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог і становлять 13790,00 грн. держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, 193 ГК України ст. ст. 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Обласного комунального підприємства „Закарпаттеплокомуненерго”, м. Ужгород, вул. Брестська, 3 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05465241) на користь Дочірньої компанії „Газ України Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (код ЄДРПОУ 31301827) суму 1 378 959 (Один мільйон триста сімдесят вісім тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 09 коп., а також суму 13 790 (тринадцять тисяч сімсот дев'яносто) грн. 00 коп. держмита та 118 (Сто вісімнадцять) грн. витрат інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 12.10.2009 року,
Суддя В.Кривка