79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.10.09 Справа№ 29/35
За позовом:
Ходорівської міської ради, м. Ходорів,
до відповідача:
товариства з обмеженою відповідальністю "Будремпослуги", м. Ходорів,
про:
стягнення 42'160,00 грн. за фактичне землекористування.
Суддя М. Синчук
За участю представників:
позивача:
Магарський М.З. -дор. №803 від 02.07.2007 р.,
відповідача:
Фрусенко А.О. -дов. від 01.09.2009 р.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Ходорівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Будремпослуги" про стягнення 42'160,00 грн. за фактичне землекористування. Ухвалою від 17.08.2009 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 03.09.2009 р. В судових засіданнях оголошувалася перерва.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення вимог земельного законодавства та ухвали міської ради користувався земельною ділянкою, що завдало збитків позивачу у формі упущеної вигоди на суму 42'160,00 грн.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позивачем вимог заперечує повністю. Пояснив, що ним вживалися заходи для переукладення договору оренди, однак позивач не вчиняв жодних дій для цього. Крім того, позивач не повідомляв відповідача про встановлення нових ставок орендної плати, зміна розмірів орендної плати допускається винятково за взаємною згодою сторін. Відповідач вважає безпідставним обґрунтування позивачем своїх вимог посиланням на постанову КМ "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", оскільки недоплачена орендна плата не може вважатися збитками, завданими позивачу. Що стосується посилання позивача на власне рішення від 28.10.2008 р., то відповідач в силу ст. 4 ГПК України просить не застосовувати його, оскільки воно суперечить законодавству України в частині зобов'язання відповідача укласти відповідні договори, хоч це є його право, а не обов'язок. У зв'язку з наведеним просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.
Між сторонами по справі укладено договір на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р. За умовами цього договору орендодавець (позивач у справі) передав, а орендар (відповідач у справі) прийняв в оренду земельну ділянку площею 4,2 га, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 39, м. Ходорів.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 31.03.2009 р. у справі за позовом Ходорівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Будремпослуги" про визнання недійсним договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р. провадження у справі припинено у зв'язку з відсутністю предмета спору. Зазначено ухвалою встановлено, що зазначений договір оренди припинив свою дію 02.01.2008 р. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.06.2009 р. зазначену ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Відповідач звернувся до позивача з листом від 25.12.2007 р. №113, в якому просить надати рішення на виготовлення технічної документації землеустрою орендованої земельної ділянки в м. Ходорові по вул. Львівська, 39. Про зазначене свідчить копія поштової квитанції про надіслання листа позивачу від 26.12.2007 р. Доказів розгляду цього листа позивачем не представлено.
Відповідач продовжує користуватися зазначеною земельною ділянкою, що ним самим не заперечується, підтверджується довідкою Ходорівської міської ради №450 від 20.07.2009 р., долученими до матеріалів справи платіжними дорученнями про внесення плати за землю.
Рішенням Ходорівської міської ради №1514 від 23.01.2008 р. "Про встановлення орендної плати за землю в м. Ходорові на 2008 рік" встановлено на 2008 рік орендну плату за землі несільськогосподарського призначення в м. Ходорові в сумі 2,232 грн. за 1 м2.
На підставі цього рішення позивачем розраховано розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою за період 01.01.2008-01.11.2008: 74'400,00 грн.
Відповідачем повторно надіслано лист позивачу від 26.08.2008 р. №49 про надання дозволу на виготовлення технічної документації землеустрою щодо виконання робіт для укладення договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Ходорівської міської ради №2060 від 28.10.2008 р. "Про виготовлення технічної документації землеустрою земельної ділянки для передачі її в оренду ТОВ "Будремпослуги" на вул. Львівській, 39 в м. Ходорові", відповідачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою щодо земельної ділянки для передачі її в оренду площею 4,0 га для виробничих потреб на вул. Львівській, 39 в м. Ходорові та представлення на затвердження позивачу. Крім того, відповідача зобов'язано укласти угоду про погашення заборгованості внаслідок недоотримання коштів до місцевого бюджету від орендної плати за період фактичного землекористування з 01.01.2008 р. по 01.11.2008 р., відповідача зобов'язано оформити договір оренди за фактичне користування земельною ділянкою на період виготовлення технічної документації землеустрою земельної ділянки терміном на 365 днів.
Відповідачем вносилася плата за землю, про що свідчать такі платіжні доручення:
- №29 від 27.02.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №61 від 28.03.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №91 від 22.04.2008 р. на суму 4'980,00 грн.,
- №170 від 22.05.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №206 від 23.06.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №60 від 14.07.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №80 від 12.08.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №260 від 15.09.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №150 від 23.10.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №197 від 24.11.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №б/н від 24.12.2008 р. на суму 4'960,00 грн.,
- №04 від 27.01.2009 р. на суму 4'960,00 грн.
Отже, за період з лютого 2008 р. по січень 2009 р. відповідач вносив плату за землю в розмірі 4'960,00 грн. щомісячно. Позивач не заперечував проти цього та приймав цю плату.
Позивачем повідомлено, що ним не створювалася комісія з визначення розміру збитків.
При винесенні рішення суд виходив з наступного.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Згідно зі ст. ст. 156, 157 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки. Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Для вирішення питання про відшкодування збитків суду необхідно дослідити склад правопорушення, що означає дослідження його елементів: протиправної дії (бездіяльності), наявності збитків, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) та збитками, а також вини порушника.
Як убачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ним використовується земельна ділянка площею 4,2 га, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 39, м. Ходорів. Господарськими судами встановлено, що строк дії договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р. закінчився 02.01.2008 р. Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, судами було встановлено факт дії договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р., а тому суд не бере до уваги тверджень позивача про нікчемність цього договору та визнає встановленим факт спливу строку його дії 02.01.2008 р.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 125 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Частиною 2 ст. 126 ЗК України визначено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Таким чином, судом встановлено, що відповідач користується земельною ділянкою площею 4,2 га, яка знаходиться за адресою: вул. Львівська, 39, м. Ходорів, без достатніх правових підстав. Тобто в його діях убачається перший елемент складу правопорушення - протиправність дії.
З огляду на зазначене не заслуговує на увагу посилання відповідача на ч. 2 ст. 15 Закону України "Про плату за землю". Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Таким чином, після припинення дії договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р., відповідач продовжив користуватися земельною ділянкою, продовжуючи сплачувати орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні. П. 2.1 зазначеного договору визначено, що плата за землю вноситься землекористувачем щорічно у вигляді орендної плати у розмірі ставки земельного податку.
Проте позивач вимагає не стягнення такої плати, а стягнення збитків у формі упущеної вигоди, адже порушення відповідачем норм ст. ст. 125, 126 ЗК України не дозволило позивачу (за його твердженням) отримати більшу плату за користування земельною ділянкою.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Частиною 4 ст. 623 ЦК України передбачено, що при визначенні недержавних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Таким чином, при дослідженні вини суду необхідно дослідити те, які дії вчинили сторони для належного виконання своїх обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, до закінчення дії договору на право тимчасового користування землею від 02.01.2003 р. відповідач звернувся до позивача з клопотанням надати дозвіл на виготовлення технічної документації землеустрою орендованої земельної ділянки в м. Ходорові по вул. Львівська, 39. Таким чином, відповідач учинив дії для набуття права на користування земельною ділянкою, проте позивач жодних дій з розгляду поданої заяви не вчиняв. За таких обставин до відповідача не можна застосувати санкції у формі відшкодування збитків, оскільки в його діях суд не вбачає вини. Суд на підставі ч. 4 ст. 623 ЦК України враховує те, що позивач не вчиняв дій для одержання відповідного доходу.
Відповідно до п. п. 1, 2 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок. Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Суд не бере до уваги заперечення позивача щодо застосування цього підзаконного нормативно-правового акта, оскільки процедура визначення розміру збитків поширюється на всі випадки заподіяння збитків, завданих тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок, а не лише погіршенням якості землі, як стверджує позивач.
Як встановлено судом, позивачем не було дотримано процедури, визначеної цим Порядком, а саме: позивачем не створено комісії, а відтак і результати її роботи не оформлені відповідним актом.
Підставами набуття права на землю в силу ст. 116 ЗК України є відповідні рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Посилання відповідача на ч. 5 ст. 123 ЗК України, яка встановлює строк в один місяць для розгляду клопотання особи про надання земельної ділянки, суд вважає необґрунтованим, оскільки зазначена норма регулює порядок надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування. У той же час відповідач звернувся до позивача з проханням надати земельну ділянку в тимчасове користування.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 12.10.2009 р., за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.10.2009 р.
Суддя Синчук М.М.