91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.10.09 Справа № 1/90пд.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія “Коменерго-Антрацит”, м. Антрацит Луганської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” в особі Антрацитівського РЄМ, м. Антрацит Луганської області
3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог -Виконавчий комітет Антрацитівської міської ради Луганської області, м. Антрацит Луганської області
про спонукання укласти договір
С у д д я Зюбанова Н.М.
від позивача -Пуригін С.В., дов. від 26.08.09 № 4;
від відповідача -Бухорський К.П., дов. від 01.01.09 № 51;
від третьої особи -не викликався;
Суть спору: про спонукання відповідача укласти договір на поставку електричної енергії з позивачем.
У відповідності до розпорядження голови господарського суду Луганської області Зубової Л.В. від 14.09.09 справу № 1/90пд передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.
Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 10.09.09 №1497 проти задоволення позову заперечує з посиланням на відсутність у позивача господарської компетенції в галузі електроенергетики, визначеність його виконавцем послуг по утриманню та ремонту житлового фонду м. Антрацит, що знаходяться на балансі відповідних комунальних підприємств тощо.
Третя особа у поясненнях на позовну заяву за листом від 07.09.09 № 01-745/3 просить задовольнити позов у повному обсязі.
Дослідивши матеріали позову, вислухавши представників сторін, суд дійшов до наступного.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю “Керуюча компанія "Коменерго-Антрацит” -звернулось до господарського суду з позовом про спонукання відповідача, як енергопостачальника, укласти з ним договір про поставку електроенергії.
В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, посилається на те, що у відповідності до рішення Антрацитівської міської ради № 35/3 від 24.10.08 він є виконавцем послуг по утриманню та ремонту частини комунального житлового фонду м. Антрацит, який знаходиться на балансі комунальних підприємств ЖЕК №№ 1, 2,4. У склад послуг, які надає позивач, включаються послуги по освітленню місць загального користування та електропостачання ліфтів, тому позивач вважає себе споживачем електроенергії.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених вище.
Оцінивши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, правове регулювання господарських договорів, у т.ч. порядку їх укладання, здійснюється Господарським кодексом України /далі -ГК України/.
У відповідності до ст. 179 ГК України при укладанні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступити від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
Таким законом у розумінні даної статті є Правила користування електричною енергією, розділ 5 яких передбачає, що при укладанні договору сторони визначають його зміст на основі типового договору згідно із додатком 3. При цьому постачальник електричної енергії за регульованим тарифом зобов'язаний надати на розгляд проект договору про постачання електричної енергії після прийняття від споживача необхідних документів.
Загальний порядок укладання господарських договорів визначений ст. 181 ГК України та полягає у наступному.
Господарський договір за загальним правилом виклада ється у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скрі пленого печатками. Допускається укладення господарських до говорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний доку мент, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сто рона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіж ностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники прото колу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованому на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона -виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів /робіт, послуг/, яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.
Згідно зі ст. 184 ГК України укладання господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених ст. 179 цього кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документу, оформленого згідно з вимогами ст. 181 кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.
Укладання господарського договору за рішенням суду передбачено ст. 187 ГК України, яка визначає, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.
Як свідчать матеріали даної справи, у них відсутній проект договору про постачання електричної енергії, що робить неможливим визначення у якій саме редакції /позивача чи відповідача/ має бути укладений договір. Фактично спору, що виник при укладанні договору на постачання електроенергії щодо спірних умов не існує, сторони ще не розглядали зміст проекту договору.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги позивача фактично полягають у спонуканні відповідача до вчинення дій по укладанню договору, що не пов'язано з розглядом спору як такого, що виник при укладанні договору.
Господарський суд вважає, що імперативність норми, що міститься у п. 5.3 Правил щодо поведінки енергопостачальника, не виключає можливість направлення проекту договору про постачання електричної енергії споживачем.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити. Судові витрати покладаються на позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.
З огляду на викладене є таким, що не підлягає задоволенню клопотання позивача про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відключати від електроенергії будинки.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 84, 85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його
підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Дата підписання рішення -12.10.09.
Суддя Н.М.Зюбанова
Помічник судді Г.А.Кравцова