06 жовтня 2009 р.
№ 8/460/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової -головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
відповідача
не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні"
на постанову
від 10.03.2009 р. Запорізького апеляційного господарського суду
у справі
№ 8/460/08 господарського суду Запорізької області
за позовом
Мелітопольської міської ради
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні"
про
зобов'язання повернути нерухоме майно, що знаходилось в оренді за договором № 187 від 01.06.2003р.
Ухвалою від 12.08.2009 р. колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді Волковицької Н.О., Гоголь Т.Г., касаційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 06.10.2009 р.
У зв'язку з виходом з відпустки судді Рогач Л.І. у судовому засіданні 06.10.2009р. справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України, що працює у постійному складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді -Волковицька Н.О., Рогач Л.І., згідно із розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 05.10.2009 р.
Мелітопольська міська рада Запорізької області звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" про зобов'язання відповідача повернути на користь Мелітопольської міської ради нерухоме майно за адресою: м. Мелітополь, вул. К Маркса, 21/23, що знаходилось в оренді за договором № 187 від 01.06.2003 р., що перелічене в заяві про уточнення позовних вимог (а.с. 30-31).
Позовні вимоги з посиланням, зокрема, на приписи статей 17 та 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" обґрунтовані тим, що пунктом 10.1 договору оренди № 187 від 01.06.2003 р., укладеного між сторонами передбачено, що строк його дії встановлено з 01.06.2003 р. до 01.06.2008 р. включно, тобто 01.06.2008 р. термін дії договору оренди закінчився, і відповідно до пункту 10.7 договору його чинність припинилась.
26.06.2008 р. ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" було направлено повідомлення про закінчення терміну дії договору, а листом від 23.07.2008р. радою було встановлено відповідачу строк до 01.08.2008 р. для звільнення орендованого майна шляхом проведення інвентаризації та підписання акта приймання -передачі.
Проте, відповідач після закінчення строку дії договору відмовився звільняти орендоване приміщення, що стало підставою для звернення до суду.
ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що в порушення умов договору та приписів чинного законодавства відповідач не був повідомлений про небажання ради продовжувати дію договору, а твердження позивача про направлення таких повідомлень ним не підтверджено.
Відповідач зазначав, що ним 05.03.2008 р. була подана заява про продовження договору оренди № 187 до 2020 року.
14.07.2008 р. від Управління комунальної власності надійшов рахунок на оплату орендної плати за червень 2008 р. згідно договору оренди, який відповідачем був повністю оплачен, проте, вже 17.07.2008 р. на сесії Мелітопольської міської ради було прийнято рішення про припинення договору оренди.
Таким чином, на думку відповідача, по-перше, позивачем порушені умови пункту 10.6 договору оренди № 187, пункт 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та статті 764 Цивільного кодексу України, оскільки термін дії договору скінчився 01.06.2008р., а рішення про його припинення прийняте лише 17.07.2008 р., а по-друге, надавши 14.07.2008 р. рахунок на оплату орендної плати за червень 2008 р. саме за спірним договором, та з огляду на оплату відповідачем вказаного рахунка, сторони фактично підтвердили свої зобов'язання за договором № 187 від 01.06.2003 р. та підтвердили його продовження.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 26.11.2008 р. (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, зобов'язано ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" повернути на користь Мелітопольської міської ради нерухоме майно за адресою: м. Мелітополь, вул. К Маркса, 21/23, що знаходилось в оренді за договором № 187 від 01.06.2003 р., що перелічене у резолютивній частині рішення.
Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог про повернення майна, з огляду на закінчення строку дії договору оренди та належне повідомлення орендаря про його закінчення.
За апеляційною скаргою ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" Запорізький апеляційний господарський суд (судді: Яценко О.М., Коробка Н.Д., Хуторной В.М.), переглянувши рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2008 р. в апеляційному порядку, постановою від 10.03.2009 р. залишив його без змін з тих же підстав.
ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить судові рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судами норм матеріального права.
Скаржник, зокрема, зазначає, що заяву про припинення дії договору він отримав нарочно, а поштою заява відповідачу не направлялась, а тому, незважаючи на те, що вказана заява про припинення дії договору датована 26.06.2008 р., вона була направлена лише 03.07.2008 р., тобто після спливу місячного строку з моменту закінчення дії договору.
Рішення ради № 4/17 від 17.07.2008 р. про припинення дії спірного договору було прийнято після спливу місячного терміну.
На думку заявника касаційної скарги суди першої та апеляційної інстанції, також дійшли неправильного висновку стосовно того, що позивачем після закінчення дії договору виставлялись рахунки за фактичне користування приміщенням, проте, це не відповідає дійсності, оскільки з рахунку за червень 2008 р. вбачається призначення платежу "…за оренду…", тобто сторони фактично підтвердили свої зобов'язання за договором оренди № 187 від 01.06.2003 р.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 01.06.2003 р. між Мелітопольською міською радою та ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" було укладено договір оренди комунального майна № 187, додатком № 1 до якого був визначений перелік переданого в користування майна та обладнання, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21/23.
Пунктом 10.1 договору встановлений строк, на який його укладено, а саме з 01.06.2003 р. до 01.06.2008 р. включно.
Відповідно до пункту 10.7 договору його чинність припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору оренди протягом одного місяця після його терміну дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (пункт 10.6).
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога Мелітопольської міської ради про зобов'язання ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" повернути нерухоме майно за адресою: м. Мелітополь, вул. К Маркса, 21/23, що знаходилось в оренді за договором № 187 від 01.06.2003 р., у зв'язку із закінченням дії договору.
Відповідно до пункту 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За приписами пункту 1 статті 763 вказаного кодексу договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
За приписами частини 2 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Порядок пролонгації дії договору оренди комунального майна визначений в пункті 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", відповідно до вимог якої, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 26.06.2008 р. ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" було направлено повідомлення про закінчення терміну дії договору оренди № 221/1-07, що підтверджується наявним в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист про направлення на адресу ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" вказаного листа № 221/1-07, датованим 26.06.2008 р. (а.с. 12, 40).
Суди дійшли висновку, що отримання вказаного повідомлення орендарем -ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" 03.07.2008 р. після закінчення місячного терміну не може свідчити про автоматичне продовження договору оренди на той же строк за тими ж умовами.
Листом від 23.07.2008 р. ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" встановлено строк до 01.08.2008 р. для звільнення орендованого приміщення та повернення майна шляхом проведення інвентаризації та підписання акта приймання -передачі.
Проте, орендоване приміщення відповідачем звільнено не було, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно з огляду на їх доведеність.
Стосовно доводів касаційної скарги про фактичне підтвердження сторонами своїх зобов'язань за договором оренди № 187 від 01.06.2003 р. шляхом виставлення позивачем рахунку щодо оплати оренди приміщення за червень 2008 р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у даному випадку виставлення рахунків за фактичне користування майном не є підставою для пролонгації договору, якщо орендодавець у встановленому законом порядку повідомив про свій намір припинити в момент збігу строку дії договору, і такий намір орендодавцем було висловлено в листі від 26.06.2008 р., що правильно було встановлено судами під час розгляду справи.
Крім того, скаржником не було надано доказів щодо проведення оплати цього рахунку.
Доводи касатора щодо застосування до спірних правовідносин Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо державної підтримки національного книговидання і книгорозповсюдження" також не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки вказаний акт носить рекомендаційний характер та не містить вказівок щодо вчинення органами місцевого самоврядування будь -яких дій, зокрема, щодо продовження договорів оренди комунального майна, строк дії яких закінчився, і як правильно було зазначено судом апеляційної інстанції, відповідач має право на оренду комунального майна на загальних підставах, встановлених Мелітопольською міською радою щодо порядку надання в оренду комунального майна.
Враховуючи приписи законодавства та встановлені під час розгляду справи обставини, судова колегія вважає правомірним висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо задоволення позовних вимог про повернення Мелітопольській міській раді нерухомого майна за адресою: м. Мелітополь, вул. К Маркса, 21/23, що знаходилось в оренді у ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" за договором № 187 від 01.06.2003 р., з огляду на належне, у порядку встановленому законом, повідомлення про припинення дії договору.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника, судова колегія вважає непереконливими та такими, що зводяться до оцінки доказів у справі, розгляд яких за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а також такими, що спростовуються матеріалами справи та встановленими судами обставинами.
Враховуючи викладене, касаційна інстанція вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Запорізької області від 26.11.2008 р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 10.03.2009 р. у справі № 8/460/08 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач