06 жовтня 2009 р. № 32/192
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивачаОСОБА_1 -дов. від 30.04.2009
відповідачане з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
третьої особине з'явились (про час і місце судового засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" (ЗАТ "ПРОСТО-страхування")
на постановувід 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі№ 32/192 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомЗАТ "ПРОСТО-страхування"
доМіського комунального підприємства "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту"
третя особаЗакрите акціонерне товариство "Європейський страховий альянс"
простягнення 10558,67 грн.
Ухвалою від 12.08.2009 колегією суддів Вищого господарського суду у складі: головуючий -Дроботова Т.Б., Волковицька Н. О., Гоголь Т. Г. касаційна скарга була прийнята до провадження, її розгляд призначено на 06.10.2009р.
У зв'язку з виходом із відпустки судді Рогач Л.І. у судовому засіданні 06.10.2009 справа розглядалась по суті колегією суддів Вищого господарського суду України, що працює у постійному складі: головуючий -Дроботова Т.Б., судді -Волковицька Н.О., Рогач Л.І., відповідно до розпорядження заступника Голови Вищого господарського суду України від 05.10.2009р.
Про вказані обставини було повідомлено на початку судового засідання 06.10.2009р. Відводів складу колегії суддів не заявлено.
ЗАТ "ПРОСТО-страхування" звернулось у господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Міського комунального підприємства "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" про стягнення в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 10558,67 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.06.2005 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю двох автомобілів: "Hundai Coupe", що належить ОСОБА_2 - страхувальнику за договором автомобільного страхування № 100073, укладеним з позивачем, та автомобіля "ВАЗ -2170", що належить відповідачу, за вини водіїв обох автомобілів.
В результаті пригоди було пошкоджено автомобіль "Hundai Coupe". Фактичні витрати позивача, включаючи вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оплату експертизи та довідки ДАІ, склали 31676,93 грн. Оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулась за вини обох водіїв, то з врахуванням ступеня вини кожного з учасників ДТП, ЗАТ "ПРОСТО-страхування" просило стягнути на свою користь 1/3 понесених витрат (10558,67 грн.) в порядку регресу на підставі приписів 993, 1188 Цивільного кодексу України.
До прийняття рішення у справі МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою від 22.07.2008 про залучення в якості відповідача у даній справі СК "Європейський страховий альянс", оскільки автомобіль "ВАЗ -2170" є забезпеченим транспортним засобом за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів (поліс № ВА/1028201).
Рішенням від 07.10.2008 господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О. Ю.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі шляхом стягнення з МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" на користь ЗАТ "ПРОСТО-страхування" 10558,67 грн. відшкодування шкоди в порядку регресу.
Рішення суду мотивоване приписами статті 27 Закону України "Про страхування", згідно з яким якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За апеляційною скаргою МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" Дніпропетровський апеляційний господарський суд (судді: Павловський П. П., Чус О. В., Швець В. В.), переглянувши рішення господарського суду Дніпропетровської області в апеляційному порядку, постановою від 24.12.2008 скасував його, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Мотивуючи постанову, господарський суд виходив з того, що між МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" та ЗАТ "Європейський страховий альянс" було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до якого страховик взяв на себе обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної транспортним засобом страхувальника життю, здоров'ю та майну третіх осіб, а тому є помилковим покладення відповідальності за заподіяну шкоду на МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту".
ЗАТ "ПРОСТО-страхування" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову від 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а рішення від 07.10.2008 господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін, обґрунтовуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
У касаційній скарзі заявник зазначає, зокрема, що заподіювачем шкоди є безпосередньо МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту", а не третя особа ЗАТ "Європейський страховий альянс", а тому, виходячи з приписів статей 993, 1187 Цивільного кодексу України, саме останній повинен нести матеріальну відповідальність за завдані збитки.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи і повноти їх встановлення в рішенні та постанові, а також правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Так, в ході здійснення судового провадження встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19.04.2005 між ЗАТ "ПРОСТО-страхування" та гр. ОСОБА_2 було укладено договір № 100073 добровільного страхування транспортного засобу -автомобілю "Hundai Coupe", реєстраційний номер НОМЕР_1, згідно умов якого товариство прийняло на страхування автомобіль на випадок його знищення або пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, протиправних дій третіх осіб, викрадення, тощо.
11.06.2005 відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Hundai Coupe" та автомобіля "ВАЗ-2170", який належить МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту". В результаті пригоди було пошкоджено застрахований автомобіль"Hundai Coupe", у зв'язку з чим позивачем було сплачено страхове відшкодування на користь гр. ОСОБА_2, оплачено експертизу та довідку ДАІ в загальному розмірі 31676,93 грн.
Господарськими судами також встановлено наявність вини у скоєнні ДТП як водія застрахованого у позивача автомобіля "Hundai Coupe" (порушення пунктів 12.4 та 14.6 Правил дорожнього руху України), так і працівника відповідача, що керував автомобілем "ВАЗ -2170" (порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" на користь ЗАТ "ПРОСТО-страхування" 10558,67 грн., що складає 1/3 понесених останнім витрат, господарський суд першої інстанції виходив з приписів, зокрема, статті 27 Закону України "Про страхування", відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З викладеною нормою кореспондуються приписи статті 993 Цивільного кодексу України, відповідно до якої до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників було запроваджено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності.
Згідно з приписами пункту 22.1 статті 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Таким чином, вирішуючи даний спір, господарському суду необхідно було встановити особу, відповідальну за заподіяні збитки; чи виникає в даному випадку цивільно-правова відповідальність згідно Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"; встановити розмір таких збитків та ліміт відповідальності страховика.
Господарський суд Дніпропетровської області, приймаючи рішення у справі, помилково не застосував до спірних правовідносин приписи згаданого закону та не встановив всіх обставин, необхідних для правильного вирішення господарського спору.
Крім того, в порушення приписів пункту 3 частини 1 статті 84 Господарського процесуального кодексу України, в мотивувальній частині рішення не зазначив доводів, за якими суд відхилив клопотання МКП "Автотранспортне підприємство санітарного транспорту" про залучення ЗАТ "Європейський страховий альянс" в якості відповідача у справі.
Не було цього зроблено і господарським судом апеляційної інстанції, який лише послався на норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", проте, фактично до спірних відносин їх не застосував, хоча відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими судом.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
Рішення від 07.10.2008 господарського суду Дніпропетровської області та постанову від 24.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі № 32/192 господарського суду Дніпропетровської області скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам" задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач