06 жовтня 2009 р.
№ 5020-1/009
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. - головуючого,
Бернацької Ж.О.,
Разводової С.С.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий"
на рішення господарського суду міста Севастополя від 24.04.2009 року
та на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року
у справі № 5020-1/009
господарського суду міста Севастополя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий"
до Комунального підприємства "Севмісьководоканал" Севастопольської міської ради
про визнання недійсним пункту 4.2 договору "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення" від 01.01.2009 № 0154
за участю представників
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
У березні 2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державного комунального підприємства "Севміськводоканал" про визнання недійсним пункту 4.2 договору "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення" від 01 січня 2009 року №0154.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 квітня 2009 року (суддя Алсуф'єв В.В.) залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2009 року (судді Гонтар В.І., Борисова Ю.В., Плут В.М.) зі справи № 5020-1/009 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий"до Комунального підприємства "Севміськводоканал" Севастопольської міської Ради про визнання недійсним пункту 4.2 договору "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення" від 01 січня 2009 року № 0154 відмовити в повному обсязі.
Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя від 24 квітня 2009 року та з постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить зазначені рішення та постанову скасувати та прийняти нове рішення.
Вимоги касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий" обґрунтовує тим, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням вимог матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01 січня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий"та Державним комунальним підприємством "Севміськводоканал" укладено договір "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення" №0154. Предметом цього договору є надання Відповідачем Позивачу за плату послуг з холодного водопостачання та водовідведення.
У відповідності до пункту 4.1 вказаного договору, Відповідач здійснює нарахування Позивачу платежів за надані послуги з водопостачання та водовідведення за тарифами, затвердженими місцевими органами виконавчої влади, що діють у відповідному періоді. При цьому сторонами у тексті договору зафіксовано тарифи, що діють на момент його укладення.
Пунктом 4.2 договору, дійсність якого оскаржується, встановлено, що "У випадку зміни тарифів на воду і послуги каналізації Постачальник та Абонент здійснюють розрахунки за новими тарифами з моменту їх затвердження без оформлення додаткової угоди". Тобто, сторонами встановлено особливий порядок зміни умови договору щодо ціни за надані послуги.
У відповідності до положень частини першої статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, а у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
Положеннями частини першої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відповідно до свого функціонального призначення централізоване постачання холодної води та водовідведення віднесено до комунальних послуг.
Частиною першою статті 14 цього Закону, встановлено, що ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, залежно від порядку затвердження поділені на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Приписами частини другої зазначеної статті встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Тобто, комунальні послуги віднесено до другої групи житлово-комунальних послуг.
Отже, згідно із положеннями зазначених норм, тарифи на послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень.
Компетенцію органів місцевого самоврядування на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, також встановлено частиною третьою статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до положень частини другої статті 32 зазначеного Закону, розмір плати за комунальні послуги розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Зазначена норма є імперативною, тобто, сторони оспорюваного договору не можуть відійти від її приписів, та у питанні визначення розміру плати за послуги із централізованого постачання холодної води та водовідведення повинні керуватись тарифами, затвердженими в установленому порядку.
Відтак, положення оспорюваного позивачем пункту 4.2 договору "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення" від 01.01.2009 № 0154 прямо кореспондуються із зазначеними нормами Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
При цьому, слід зазначити, що оспорюваний пункт 4.2 договору не суперечить положенням статті 26 вказаного Закону, оскільки він встановлює порядок здійснення розрахунків у випадку зміни затверджених тарифів, тобто містить положення про порядок визначення вартості послуг, отже є підтвердженням досягнення сторонами згоди щодо цієї істотної умови договору.
З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України про відмову в задоволенні вимог Позивача про визнання недійсним пункту 4.2 договору "Про надання послуг з водопостачання та водовідведення"від 01.01.2009 № 0154.
Отже, під час вирішення спору, судами попередніх інстанцій правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За наведених вище обставин, Вищий господарський суд України не знайшов законних підстав для повного або часткового задоволення вимог касаційної скарги, а тому рішення та постанову слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 11І5, І1І7, І1І9, ІІІ10, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний комбінат "Новий" залишити без задоволення.
2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року зі справи № 5020-1/009 залишити без змін.
Головуючий І. А. Плюшко
Судді Ж. О. Бернацька
С. С. Разводова