07 жовтня 2009 р.
№ 53/69-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Губенко Н.М.,
Суддів :
Барицької Т.Л.,
Мирошниченка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ВАТ "Термоізоляція"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 р.
у справі
№ 53/69-09 господарського суду Харківської області
за позовом
ВАТ "Термоізоляція"
до
ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк"
про
визнання договору недійсним
за участю представників сторін:
позивача
не з'явились,
відповідача
Гладченко Д.В.,
У березні 2009 р. ВАТ "Термоізоляція" звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ "Український промисловий банк" в особі Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" про визнання недійсним іпотечного договору № 30/Кліп-06 від 04.09.2006 р. Одночасно, позивач заявив клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.03.2009 р. (суддя: Прохоров С.А.) заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволена. До вирішення спору по суті вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти певні дії, а саме: заборонено відповідачу здійснювати дії, направлені на вчинення виконавчого напису нотаріуса з метою звернення стягнення на нежитлові приміщення 1 поверху № 4-18 площею 185,1 м2, 2 поверху № 5-15 площею 181 м2, 3 поверху № 8-19 площею 174 м2, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 м2 в літ. "А-3", загальною площею 751,4 м2, розташовані за адресою м. Харків, вул. Університетська, 13 за іпотечним договором № 30/ZКліп-06, укладеним 04.09.2006 р. між ТОВ "Український промисловий банк" та позивачем, посвідченим приватним нотаріусом ХМНО Д. В. Слоневською та зареєстрованим у реєстрі за № 1928;
Заборонено відповідачу звертати стягнення на нежитлові приміщення 1 поверху № 4-18 площею 185,1 м2, 2 поверху № 5-15 площею 181 м2, 3 поверху №8-19 площею 174 м2, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 кв. м в літ. "А-3", загальною площею 751,4 м2 у м. Харків, вул. Університетська, 13 у порядку позасудового врегулювання, шляхом: здійснення дій, направлених на державну реєстрацію права власності на своє ім'я; укладання угод, предметом яких є відчуження нежитлових приміщень на користь третіх осіб від свого імені та отримання документів, необхідних для укладання таких угод;
Заборонено відповідачу розпоряджатись нежитловими приміщеннями 1 поверху № 4-18 площею 185,1 м2, 2 поверху №5-15 площею 181 м2, 3 поверху № 8-19 площею 174 м2, приміщення № 1-13 мансарди площею 211,3 м2 в літ. "А-3", заг. площею 751,4 м2, розташовані у м. Харків, вул. Університетська, 13.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 р. (судді: Токар М.В., Івакіна В.О., Ільїн О.В.) зазначену ухвалу скасовано, а клопотання позивача про забезпечення позову залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову у даній справі скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 цього Кодексу передбачено, що позов забезпечується зокрема забороною відповідачеві вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову відповідно до ст. 66 ГПК України, суд має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наступних умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності повинна здійснюватися господарським судом.
Вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову не відповідають зазначеним вимогам.
Ухвалою місцевого господарського суду від 26.03.2009 р. вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони здійснювати дії на вчинення виконавчого напису нотаріуса з метою звернення стягнення на нежитлові приміщення, а також заборони відповідачу звертати стягнення на нерухоме майно -нежитлові приміщення, розпоряджатися нежитловими приміщеннями. Ці заходи були застосовані за позовом про визнання недійсним іпотечного договору № 30/ZКліп-06 від 04.09.2006 р.
В клопотанні позивач у якості підстави для застосування заходів забезпечення позову визначив тільки лист Харківської філії ТОВ "Український промисловий банк" від 19.02.2009 р.
Суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку, що позивач не довів, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Крім того, в ухвалі суду першої інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову не визначено яким чином повинно виконуватись рішення та не обгрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову.
Відтак, апеляційний господарський суд правомірно скасував ухвалу суду першої інстанції та залишив клопотання позивача про забезпечення позову без задоволення.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний господарський суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.
З урахуванням викладеного, підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу ВАТ "Термоізоляція" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.06.2009 р. у справі № 53/69-09 залишити без змін.
Головуючий
Н. Губенко
Судді
Т. Барицька
С. Мирошниченко