29 вересня 2009 р.
№ 28/109
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В., Цвігун В.Л.,
за участю представників:
позивача
- Стасєва Т.М.,
відповідача
третіх осіб
- не з'явився,
- Болотова Е.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод"
на постанову
Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009
у справі
№28/109
за позовом
ЗАТ "Транссервіс"
до
(треті особи
ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод"
- ДП " Донецька залізниця", СТГО "Південня залізниця" в особі Харківської дирекції залізничних перевезень)
про
стягнення 42943,80 грн. вартості недостачі продукції та збитків
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.03.2009 (суддя Курило Г.Е.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009 (судді: Шевкова Т.А., Діброва Г.І., Стойка О.В.), позов задоволено частково шляхом стягнення 39108,52 грн. вартості недостачі вантажу за рахунок відповідача з тих мотивів, що внаслідок невірного визначення ним, як вантажовідправником, маси вантажу у накладній позивачу заподіяно шкоду, яка підлягає відшкодуванню. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх недоведеністю.
ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" в поданій касаційній скарзі просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального права (ст.ст.525,526,627,629,712 ЦК України, п.13 Порядку проведення розрахунків за супроводження і охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 20.01.1997р. №18 та п.п.14,16,25 Інструкції П-6) та процесуального права (ст.ст.33,43 ГПК України). Зокрема, скаржник вважає, що факт передачі товару належної кількості перевізнику підтверджується актом експертизи Донецької торгово-промислової палати від 08.07.2008 №3944/2. Відповідач вказує на те, що згідно комерційного акта №АК 447384/17 від 10.07.2008 вагон №67567537 прибув 10.07.2008 року без охорони, в той час як сталь сортова входить в перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху проходження по залізницях України, а акт приймання продукції за кількістю від 11.07.2008 №10 не містить всіх заповнених реквізитів.
Колегія суддів, перевіривши в межах вимог касаційної скарги (в частині позовних вимог про стягнення вартості недостачі продукції) фактичні обставини справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом апеляційної інстанції та заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників позивача і третіх осіб, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а оскаржувана постанова -залишенню без змін з наступних підстав.
Залишаючи без змін первісне рішення про часткове задоволення позову апеляційний господарський суд виходив з того, що недостача вантажу виникла з вини вантажовідправника-відповідача, який невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній №50743693, що підтверджується комерційним актом №АК 447384/17 від 10.07.2008 та актом приймання продукції за кількістю від 11.07.2008 №10. З комерційного акту вбачається, що на станцію призначення вантаж прибув у непошкодженому вагоні без ознак втрати вантажу та розкрадання під час перевезення, а тому відповідно до вимог ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за нестачу вантажу при перевезенні.
Колегія погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на таке.
Згідно з правилом допустимості доказів, встановленим ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення в тому числі невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Судами попередніх інстанцій на підставі ретельної правової оцінки умов договору №302212 від 28.02.2007, залізничної накладної №50743693, комерційного акта №АК 447384/17 від 10.07.2008 та інших доказів по справі в їх сукупності з достовірністю встановлено, а скаржником не спростовано факт недостачі вантажу, отриманого позивачем, та який (вантаж) прибув без ознак втрати, псування або пошкодження під час залізничного перевезення.
Не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що згідно з п.13 Порядку проведення розрахунків за супроводження і охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті України, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку України від 20.01.1997р. №18, залізниці несуть відповідальність перед вантажовідправниками за збереження вантажів, прийнятих під охорону і супроводження відомчою воєнізованою охороною на залізничному транспорті, згідно з Статутом залізниць і Правилами перевезення вантажів, оскільки, по-перше, як зазначено в цьому пункті, така відповідальність залізниці настає згідно з Статутом залізниць і Правилами перевезення вантажів. По-друге, порушені відповідачем з цього приводу питання, пов'язані з прибуттям вагону з вантажем (сталі сортової) без відомчої воєнізованої охорони, виходять за рамки даного спору та можуть бути лише предметом іншого позовного провадження за участю залізниці як відповідача.
Інші заперечення скаржника зводяться виключно до посилань на оцінку судом неналежних письмових доказів, оформлених, на думку відповідача, неналежним чином (комерційний акт №АК 447384/17 від 10.07.2008, акт приймання продукції за кількістю від 11.07.2008 №10) та до намагань надати перевагу одним доказам (акт експертизи Донецької торгово-промислової палати від 08.07.2008 №3944/2, відомості плати за користування вагонами №№12070218;12070219, витяги з книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагоні за 7-10 липня 2008 року) перед оціненими судом доказами, однак, згідно імперативних вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні та постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду постанов Вищого господарського суду України, прийнятих з порушенням вимог ч.2 ст.1117 Господарського процесуального кодексу України (постанови ВСУ від 11.09.2007 у справі №1/151-3079 та від 11.09.2007 у справі №18/439).
Залізницею виконано вимоги п.5 Інструкції №П-6 щодо складання комерційного акта та виявлено факт недостачі вантажу внаслідок невідповідності маси вантажу, зазначеній у транспортному документі, а відомості, вказані в комерційному акті, відповідачем не спростовані.
Зважаючи на вищенаведене, колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Окрім того, з огляду на те, що з клопотання ТОВ "Транссєрвіс" від 16.09.2009 №1863 та доданої до нього нотаріально посвідченої копії Статуту ТОВ "Транссєрвіс" (в редакції від 13.07.2009р.) вбачається, що ТОВ "Транссєрвіс" з 20.07.2009 року є повним правонаступником реорганізованого ЗАТ "Транссервіс", то касаційна інстанція відповідно до ст.25 Господарського процесуального кодексу України визнає за необхідне замінити первісного позивача його процесуальним правонаступником.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.25,1115,1117-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Здійснити заміну первісного позивача (ЗАТ "Транссервіс") у справі №28/109 його процесуальним правонаступником - ТОВ "Транссєрвіс".
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.06.2009 у справі №28/109 залишити без змін, а касаційну скаргу ЗАТ "Донецьксталь" - металургійний завод" -без задоволення.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун