30 вересня 2009 р.
№ 4/043-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Воліка І.М.
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу Споживчого товариства "Укрресурс"
на рішення господарського суду Київської області
від 16.04.2009 року
та на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 03.06.2009 року
у справі № 4/043-09
господарського суду Київської області
за позовом Акціонерного банку "Київська Русь"
до Споживчого товариства "Укрресурс"
про стягнення 287 865 грн.
за участю представників:
позивача - Нікітіної Т.С.
відповідача - не з"явились
У лютому 2009 року Акціонерний банк "Київська Русь" звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Споживчого товариства "Укрресурс" про стягнення 285 000 грн. основного боргу, відсотків у розмірі 831,25 грн., пені у розмірі 2 033,75 грн. та судових витрат.
В подальшому, уточнивши розмір позовних вимог, позивач просив суд стягнути з відповідача 270 300 грн. основного боргу та 2 880,65 грн. пені.
Рішенням господарського суду Київської області від 16.04.2009 року (суддя Щоткін О.В.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2009 року (судді: Рудченко С.Г., Ткаченко Б.О., Корсакова Г.В.), позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 270 300 грн. основного боргу, пені у розмірі 2880,65 грн. та судові витрати.
В касаційній скарзі Споживче товариство "Укрресурс" просить скасувати рішення місцевого і постанову апеляційного господарських судів у даній справі, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.
Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення або постанова господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.03.2007 року між АБ «Київська Русь»та СТ «Укрресурс»укладено кредитний договір № 8070-20/7-1, за яким позивач надав відповідачу кредит у розмірі 450 000 грн., строком з 28.03.2007 року по 29.03.2010 року зі сплатою 20 % річних.
Договором про внесення змін від 01.07.2008 року до цього кредитного договору встановлено відсоткову ставку за користуванням кредитними коштами в розмірі 21 % річних.
Пунктом 5.2.1. цього ж договору позичальник взяв на себе зобов'язання здійснювати повернення кредитних коштів відповідно графіку зменшення ліміту кредитування.
На виконання умов зазначеного договору позивачем проведено перерахування відповідачу коштів у розмірі, передбаченому договором.
Пунктом 6.1. цього договору передбачено, що якщо будуть мати місце будь-які можливі випадки невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору або договору іпотеки, кредитор має право вимагати негайного погашення кредиту та всіх нарахованих відсотків за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті по кредитному договору.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань позивач звернувся до відповідача з повідомленням про відкликання кредиту та вимогою здійснити повне погашення заборгованості протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання цього повідомлення, тобто у строк до 08.01.2009 року.
Пунктом 7.1 договору передбачено сплату позичальником пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період, за кожний день прострочення платежу, в разі порушення строків повернення кредитних коштів та відсотків.
Строк повернення кредиту настав 08.01.2009 року.
Проте, Споживче товариство "Укрресурс" частково виконало свої зобов"язання щодо повернення отриманого кредиту, а тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача розміру неповернутого кредиту та пені.
Місцевий господарський суд, з позицією якого погодилась апеляційна інстанція, приймаючи рішення у даній справі про задоволення позову, встановив факт неналежного та несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов"язань перед позивачем щодо дострокового і повного повернення кредиту та обгрунтовано прийшов до висновку про стягнення заборгованості у заявленому розмірі.
Крім того, внаслідок порушення строків повернення кредиту, місцевий господарський суд правильно задовольнив вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в порядку, передбаченому укладеним між сторонами договором.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статтей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відтак, відповідають матеріалам справи та вимогам закону висновки судів попередніх інстанцій, з якими погоджується колегія суддів Вищого господарського суду України, щодо порушення Споживчим товариством "Укрресурс" умов договору від 28.03.2007 року № 8070-20/7-1 в частині неповернення банківській установі кредиту, внаслідок чого вимоги останнього є підставними та обгрунтованими.
Доводи Споживчого товариства "Укрресурс" у касаційній скарзі про безпідставне стягнення з нього всієї суми кредиту не заслуговують на увагу, оскільки умовами п.6.1. вказаного договору сторони встановили право кредитора вимагати від позичальника дострокове погашення всієї суми кредиту та всіх нарахованих відсотків за його користування у разі неналежного виконання останнім взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Твердження скаржника щодо залишення поза увагою судів попередніх інстанцій здійсненої ним 16.04.2009 року проплати у розмірі 6 000 грн. в рахунок отриманого кредиту, спростовуються відсутністю доказів, що підтверджують даний факт, на момент розгляду справи судом першої інстанції.
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань позивача (за первісним позовом) надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України, і тому до уваги не беруться.
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Споживчого товариства "Укрресурс" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.06.2009 року у справі № 4/043-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Н.Г. Дунаєвська
Судді
Н.І. Мележик
І.М. Волік