01 жовтня 2009 р.
№ 10/135-08/4
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
Головуючий суддя
Судді:
Борденюк Є.М.
Могил С.К., (доповідач)
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс", відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс", Міністерства оборони України
на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року
у справі
№ 10/135-08/4 господарського суду Київської області
за позовом
дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс"
до
військової частини А 2215
приватного підприємства "Автосервіс"
треті особи:
відкрите акціонерне товариство "Спецтехсервіс"
Міністерство оборони України
про
визнання недійсним рішення конкурсної комісії та договору оренди нежитлових приміщень,
за участю представників сторін :
позивача :
не з'явились,
відповідача 1 :
не з'явились,
відповідача 2 :
Вишневий О.В.,
третьої особи 1:
Ткаченко Ю.В.,
третьої особи 2 :
не з'явились,
У березні 2008 року дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс" звернулось до господарського суду з позовом до військової частини А 2215 про визнання недійсним рішення конкурсної комісії та договору оренди нежитлових приміщень.
Ухвалою від 22.04.2008 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача приватне підприємство "Автосервіс", та в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці позивача Міністерство оборони України.
Рішенням господарського суду Київської області від 13.02.2009 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року, у позові відмовлено повністю з огляду на недоведеність позивачем факту порушення його прав спірним договором.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та постановою у справі № 10/135-08/4, дочірнє підприємство державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс", відкрите акціонерне товариство "Спецтехсервіс" та Міністерство оборони України звернулись до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просять скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Міністерство оборони України у поданій касаційній скарзі просить Вищий господарський суд скасувавши рішення та постанову, прийняті попередніми судовими інстанціями, і направити справу на новий розгляд.
Ознайомившись з матеріалами справи, перевіривши на підставі встановлених обставин правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, заслухавши суддю доповідача по справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційних скарг з урахуванням наступного.
Як видно з матеріалів справи та було встановлено попередніми судовими інстанціями, спірний договір оренди нежитлових приміщень № 31с/2003/Голов КЕУ укладено 31.03.2003 року між військовою частиною А 2215 (орендодавцем) та приватним підприємством "Автосервіс" (орендарем). Відповідно до умов укладеного договору відповідач 1 передав, а відповідач 2 прийняв в строкове платне користування нерухоме майно військового містечка.
В подальшому, 23.10.2003 року між відповідачами у справі укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди нежитлових приміщень № 31с/2003/Голов КЕУ від 31.03.2003 року, якою продовжена дія договору оренди з 01.04.2003 року по 01.04.2018 року.
05.12.2004 року між Міністерством оборони України та дочірнім підприємством державної компанії "Укрспецекспорт" державним підприємством "Укроборонсервіс" було укладено договір комісії № Д 29-1.5/1326 про реалізацію вказаного нерухомого військового майна, яке перебувало в оренді у приватного підприємства "Автосервіс".
На виконання умов договору комісії позивачем проведено конкурс з продажу військового майна, за результатами якого переможцем визнано відкрите акціонерне товариство "Спецтехсервіс", з яким 12.01.2005 року укладено договір купівлі-продажу будівель № 44, 45, 46, 48, 49 військової частини А 2215 у м. Борисполі №Д29-1.5/26.
Звертаючись з позовом до господарського суду, позивач посилається на порушення військовою частиною А2215 чинного законодавства при прийнятті конкурсною комісією рішення та укладенні оспорюваного договору оренди і додаткової угоди до нього, які на думку позивача свідчать про наявність правових підстав для визнання їх недійсними. Крім того, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач стверджує, що спірними рішенням, договором та додатковою угодою порушуються його права та інтереси як комісіонера, який належним чином виконав договірні зобов'язання, проте, дійсність спірних актів перешкоджають останньому відшкодувати понесені затрати.
Розглядаючи дану справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій вказали, що згідно ч. 2 ст. 21 ГПК України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Зі змісту наведеної норми слідує, що позовні вимоги повинні базуватись на порушенні прав чи охоронюваних законом інтересів позивача.
Судами з'ясовано, що позивач не є власником відповідного військового майна або учасником конкурсу на право оренди військового майна, або стороною за оскаржуваним договором.
Враховуючи, що позивач не надав судам належних доказів на підтвердження факту порушення спірними рішенням, договором та угодою його прав або інтересів, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих висновків про відсутність у позивача права на звернення до суду з відповідними позовними вимогами, оскільки під час проведення конкурсу на право оренди військового майна та укладення спірного договору оренди не відбулось порушення прав позивача.
Посилання скаржників на те, що не задоволення позову у даній справі має наслідком дійсність спірних рішення, договору та додаткової угоди, що, в свою чергу, перешкоджає задоволенню позовів в інших судових провадженнях свідчать про невідповідність способу захисту права, обраного позивачем, встановленим законом способам захисту права, не спростовують законних та мотивованих висновків судів, тому, не заслуговують на увагу.
З огляду на обґрунтованість судових рішень про відмову у позові, відповідність викладених судами висновків нормам матеріального та процесуального права, а також вимогам, викладеним у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" із змінами та доповненнями, колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає жодних підстав для задоволення вимог скаржників про скасування мотивованих та ґрунтовних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційні скарги дочірнього підприємства державної компанії "Укрспецекспорт" державного підприємства "Укроборонсервіс", відкритого акціонерного товариства "Спецтехсервіс" та Міністерства оборони України залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.05.2009 року у справі №10/135-08/4 залишити без змін.
Головуючий суддя
Борденюк Є.М.
Судді :
Могил С.К.
Самусенко С.С.