донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
07.10.2009 р. справа №29/70
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Запорощенка М.Д.
суддів:
Волкова Р.В.
Старовойтової Г.Я.
за участю представників сторін:
від позивача:
Трухина Л.Є. -дов. від 02.06.09.
від відповідача :
Савченко А.О. -дов. від 14.01.09.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк
на рішення господарського суду
Донецької області
від
09.06.2009 року
у справі
№29/70
за позовом:
Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк
до відповідача :
Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь
про
відшкодування збитків в сумі 24412,00 грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 09.06.2009 року у справі №29/70 (суддя В.В.Джарти) відмовлено у задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі № 3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк до Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь про відшкодування збитків в сумі 24 412,00 грн.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що матеріали справи не містять доказів того, що шкода, заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків; причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди і розміром відшкодування.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивач, Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення господарського суду, оскільки вважає, що воно прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Позивач наполягає на доведеності ним наявності шкоди і неправомірної поведінки відповідача, безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням шкоди, розміром відшкодування. Заявник апеляційної скарги стверджує про те, що господарський суд дійшов помилкового висновку, що, так як Малакуцький М.М. діяв на прохання робітника ЦЕС №2 ВАТ “Укртелеком”, то він повинен нести відповідальність як фізична особа. Скаржник зазначає, що оскільки земляні роботи, в результаті яких було пошкоджено волоконно-оптичний кабель, проводились робітниками відповідача в робочий час, то відповідно до ч.1 статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. У зв'язку з пошкодженням 22.10.2008 року волоконно-оптичного кабелю був складений Протокол про причини порушення Правил охорони ліній зв'язку, якій підписаний майстром Малакуцьким М.М. без зауважень про те, що він діяв не як представник ККП “Маріупольтепломережа”. Позивач просить скасувати рішення господарського суду у даній справі та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Відповідач, Комунальне комерційне підприємство “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь, проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач вказує на те, що господарським судом правильно встановлено, що планові ремонтні роботи, а також аварійні роботи 22.10.2008 року ККП “Маріупольтепломережа” з усунення течі на магістральній лінії пр. Металургів, вул. Каффайська в м. Маріуполі не проводились. Роботи з встановлення колодязів були ініційовані інженером позивача, а виконані майстром відповідача не за завданням ККП “Маріупольтепломережа” та не під час виконання ним трудових обов'язків. Відповідач наполягає на тому, що між сторонами відсутні договірні відносини, тому це є шкода, яка виникла поза договором, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди. Відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення -без змін.
Вивчивши матеріали справи, доводи заявників апеляційних скарг, вислухавши представників сторін, що прибули в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.
Комунальним комерційним підприємством “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь 22.10.2008 р. під час проведення робіт на магістралі тепломережі по усуненню течі було допущено порушення Правил охорони ліній зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 135 від 29.01.1996 р., що призвело до пошкодження волоконно-оптичних кабельних ліній зв'язку ДЦ13/8 АТС-22АТС-52.
Земляні роботи, які спричинили вказані ушкодження, в порушення положень п.п. 6, 8, 19 Правил охорони ліній зв'язку, сталися внаслідок того, що проводилися без письмового дозволу підприємства електрозв'язку і виклику представника підприємства електрозв'язку на місце проведення робіт.
З приводу пошкодження ліній зв'язку, було складено протокол про причини порушення Правил охорони ліній зв'язку від 22.10.08, який підписаний начальником ДЕЛКС-312 Коробко А.О., представником ККП “Маріупольтепломережа” старшим майстром Малакуцьким М.М. та ел. механіком цеху ТЕЛЗіР - Прудниковою Т.В. без зауважень.
Відповідно до локального кошторису, розрахунок вартості усунення пошкоджень на кабелях ОКЛБГ та ОКЛБГ-12 позивачу заподіяний збиток на суму 24412грн., які складаються із витрат на відновлення кабельної лінії зв'язку.
Позивач 31.10.2008 року на адресу відповідача направив претензію №05/562, з вимогою перерахувати суму збитків на рахунок позивача.
У відповіді на претензію №305/01 від 05.12.2008року, відповідач зазначив, що роботи, які пошкодили лінію зв'язку мали плановий характер. Попередньо перед початком ремонту розкопування було узгоджено з представниками ВАТ “Укртелеком” м. Маріуполь Новіковою К.В., яка виходила на місце та вказала де проходить кабель зв'язку. При знятті верхнього слою ґрунту, був виявлений кабель без гільзи. Новікова К. не знала про місцезнаходження ще 10 кабелів на схемі, при узгодженні їх не вказала. Таким чином, вина відповідача в порушенні правил охорони ліній зв'язку відсутня.
06.01.2009 року позивач направив відповідь на відповідь на претензію №05/08, де зазначив, що Новікова К.В. не є працівником структурного підрозділу РЦТЕТТМ №3 філії “Дирекція первинної мережі ВАТ “Укртелеком”, тому її за дії підприємство позивача відповідальності не несе.
Крім того, було вказано, що на підприємстві ККП “Маріупольтепломережа” проводилась охоронно-роз'яснювальна робота по забезпеченню безперебійної роботи електрозв'язку з відповідними особами. При проведенні робіт на магістралі тепломережі по усуненню течі старший майстер Малакуцький М.М. не отримав письмовий дозвіл від РЦТЕТТМ-3, а також проігнорував виклик його представника, чим припустився грубого порушення Правил охорони ліній зв'язку, затверджених Постановою КМУ №135 від 29.01.1996 року.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі не відповідає вимогам матеріального права та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитки в результаті порушення її цивільних прав, має право на їх відшкодування.
Загальні умови відповідальності за завдану майнову шкоду передбачені статтею 1166 Цивільного кодексу України та полягають у повному відшкодуванні потерпілому шкоди особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У відповідності до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Тобто, зазначеним приписом законодавства встановлюються загальні правила відповідальності юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що для покладення на юридичну або фізичну особу відповідальності необхідною є наявність як загальних умов відповідальності (протиправної поведінки працівника, завданої шкоди, причинного зв'язку та вини), так і певних спеціальних умов, а саме: перебування завдавача шкоди в трудових (службових) відносинах з юридичною або фізичною особою -роботодавцем; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків. Виконання працівником своїх трудових (службових) обов'язків - це виконання роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами, протягом усього робочого часу.
У відповідності до статті 75 Земельного кодексу України та статті 10 Закону України “Про телекомунікації” встановлюються охоронні зони ліній зв'язку.
Постановою Кабінету Міністрів України №135 від 29.01.1996 року затверджено Правила охорони ліній електрозв'язку (далі Правила).
Протоколом про причини порушення Правил охорони ліній зв'язку від 22.10.2008 року було встановлено, що при аварійно-відновлювальних роботах по усуненню течі траси тепломережі по вул. Каффайській 22.10.2008 року в 14год.30хв. відповідачем порушені пункти 6,8,9 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку та пункти 3-8,10,14 Правил охорони ліній електрозв'язку. Вказаний протокол підписаний без зауважень.
У відповідності до пункту 6 у межах охоронних зон без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають ці лінії, а також без присутності їх представника забороняється виконувати будівельні, монтажні і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки.
Пунктом 8 даних Правил встановлено, що роботи в охоронних зонах виконуються відповідно до Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку згідно з додатком до цих Правил.
Цими ж Правилами забороняється виконувати будь-які роботи, що можуть порушити нормальне функціонування ліній електрозв'язку (п.9).
Умови проведення робіт визначають порядок проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку і обов'язкові для всіх підприємств, установ, організацій незалежно від відомчої приналежності та форми власності, а також громадян, які виконують будь-які роботи в охоронних зонах.
Згідно з пунктом 3 Умов проведення робіт підприємства, установи, організації та громадяни для проведення у межах охоронних зон робіт, зазначених у пункті 6 Правил охорони ліній електрозв'язку, зобов'язані мати письмову згоду оператора телекомунікацій.
Пунктом 24 Правил встановлено, що підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни, винні у невиконанні вимог цих Правил, а також у порушенні нормальної роботи ліній електрозв'язку, відшкодовують збитки операторам телекомунікацій і несуть відповідальність згідно із законодавством України.
У відповідності до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на наведене, позивач повинен довести те, що шкода заподіяна працівником відповідача саме під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням шкоди і розмір відшкодування.
Як було зазначено раніш, Протоколом про причини порушення Правил охорони ліній зв'язку від 22.10.2008 року було встановлено, що при аварійно-відновлювальних роботах з усунення течі траси тепломережі по вул. Каффайській 22.10.2008 року в 14год.30хв., тобто в робочий час, працівниками відповідача пошкоджено канал та волоконно-оптичній кабель. Причиною пошкодження стало порушення пунктів 6,8,9 Умов проведення робіт у межах охоронних зон кабельних і повітряних ліній електрозв'язку та пунктів 3-8,10,14 Правил охорони ліній електрозв'язку. Пошкодження сталося при розриванні ґрунту з використанням металевого інструменту без узгодження та виклику представників позивача. Вказаний протокол підписаний без зауважень.
З наведеного вбачається, що земляні роботи, в результаті яких було пошкоджено волоконно-оптичний кабель, проводились працівниками відповідача в робочий час.
Відповідачем до матеріалів справи не надано відповідних доказів, які б спростовували наведене.
В оскаржуваному рішенні господарський суд дійшов висновку про наявність в діях Малакуцького М.М. необхідних умов цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків, однак вказав на те, що працівник відповідача старший майстер Малакуцький М.М. під час виконання робіт, які призвели до пошкодження кабелю, діяв як фізична особа, а не працівник відповідача, тому у задоволенні позову має бути відмовлено.
Беручи до уваги вищевикладене, судова колегія не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки з наданих відповідачем до матеріалів справи документів не вбачається можливим зробити остаточний висновок про те, що старший майстер Малакуцький М.М. в робочий час діяв не як працівник ККП “Маріупольтепломережа”, а як фізична особа.
З огляду на надані до матеріалів справи докази, заявлені позивачем вимоги є доведеними та обґрунтованими, а заперечення відповідача щодо відсутності його вини у спричиненні пошкодження кабелю не можуть бути прийняті до уваги, оскільки належних доказів в їх підтвердження матеріали справи не містять.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №414 від 29.12.1992 р. “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” юридична або фізична особа - роботодавець може звернутися з регресним позовом про притягнення винного працівника до матеріальної відповідальності за нормами трудового законодавства.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позивачем доведено належними доказами заявлені позовні вимоги, тому господарський суд помилково відмовив в задоволенні позову.
З огляду на наведене та зважаючи на надані сторонами докази, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду - скасуванню, як таке, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 49, 93, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009 року у справі №29/70 - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 09.06.2009 року у справі №29/70 - скасувати.
Позов Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” м. Донецьк до Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” м. Маріуполь про відшкодування збитків в сумі 24412грн. - задовольнити.
Стягнути з Комунального комерційного підприємства “Маріупольтепломережа” (87518, м. Маріуполь, вул. Гризодубової,1, р/р26033480234100, ЗАТ “Донгорбанк”, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” м. Київ в особі Регіонального центру технічної експлуатації транспортної телекомунікаційної мережі №3 Філії “Дирекція первинної мережі” (83007, м. Донецьк, вул. Буслаєва,33а, р/р260034770 в ДОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль” м. Донецьк, МФО 335076, ЄДРПОУ 16479714, ІПН 215607626656) суму збитків в розмірі 24412 грн., витрати з оплати державного мита в сумі 366,18 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Доручити господарському суду видати наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом місяця.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 07.10.2009 року.
Головуючий
Судді:
Надруковано 7 прим.:
1 прим. -у справу;
3 прим. - сторонам;
1 прим. -ГСДО;
2 прим. -ДАГС