29 вересня 2009 р.
№ 9/140-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Разводової С.С. (доповідач),
суддів
Плюшко І.А., Бернацької Ж.О.
розглянувши касаційну скаргу ДПП "Кривбаспромводопостачання"
на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.09р.
у справі
№ 9/140-08
за позовом
ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго"
до
ДПП "Кривбаспромводопостачання"
треті особи
ВАТ "Дніпровський металургійний завод ім. Ф.Е. Дзержинського", ДП "Енергоринок", ВАТ "Дніпроенерго", ТОВ "Укренерго-Восток", ВАТ "Донбасенерго"
про
стягнення 15000000,00 грн.
За участю представників сторін
від позивача Шаровський С.А. дов.,
від відповідача Радзимінський Г.В. дов.,
від третіх осіб Попейко С.О. дов., Боєнко О.В. дов., Калінін М.В. дов.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2009р. у справі № 9/140-08 (суддя Подобєд І.М.) позов ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” до ДПП “Кривбаспромводопостачання” задоволено повністю, присуджено до стягнення з ДПП “Кривбаспромводопостачання” на користь ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” суму 15 000 000 грн. 00 коп. основного боргу, 25500 грн. витрат на держмито, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.2009 року у справі № 9/140-08 (судді: Крутовських В.І., Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ДПП "Кривбаспромводопостачання" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.09р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.09р. та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між ВАТ “ЕК "Дніпрообленерго" та відкритим акціонерним товариством "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (далі по тексту - ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського") було укладено договір №25-Ц/22-2481-02 від 27.12.2002р. про постачання електричної енергії строком дії до 31.12.2003р. та який згідно п. 11.4. є щорічно продовженим за відсутності заперечень сторін.
Відповідно до умов вказаного договору позивач зобов'язався постачати ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" електроенергію, а остання зі своєї сторони зобов'язалася оплачувати її в установлені договором строки.
Відповідно до укладеного 31.05.2005р. між ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" та ДПП “Кривбаспромводопостачання” договору переведення боргу № 25/1162-02 новим боржником по договору № 25-Ц/22-2481-02 від 27.12.2002р. стало ДПП “Кривбаспромводопостачання”.
Пунктом 1.1. договору переведення боргу встановлено, що ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", як Первісний боржник, переводить свій борг (зобов'язання) по оплаті за активну електроенергію, спожиту в березні - липні 2005р. відповідно до договору на постачання електричної енергії № 25-Ц (22-2481-02) від 27.12.2002р., що укладений між Первісним боржником та Кредитором - ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”, та зобов'язується сплатити Новому боржнику (тобто Відповідачу) за прийняття боргу визначену цим договором плату, а Новий боржник заміняє Первісного боржника по зобов'язанням, що виникли із цього договору, та приймає на себе зобов'язання Первісного боржника по основному договору в сумі 15 000 000,00 грн.
Згідно ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Суди встановили, що матеріалами справи підтверджується, а саме листом від 25.05.2005р. за № 03182-УДОЕ позивач надав таку згоду.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що комерційний директор Сивак В.В. не був наділений повноваженнями на надання згоди на укладення угоди № 25-1162-02 від 31.05.2005р. переведення боргу. Однак наступні дії позивача, які були направлені на фактичне виконання зазначеної угоди про переведення боргу та відображення у своєму бухгалтерському обліку відповідних господарських операцій, що підтверджується поясненнями із додатками, свідчать про схвалення ним згоди, наданої комерційним директором В.В.Сивак, на укладення спірного договору переведення боргу.
Суди встановили, що в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про дійсне споживання ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" електричної енергії протягом березня, квітня та травня 2005 року, а саме: - Акт про виробіток, прийняття та відпуск на сторону активної електроенергії по ВАТ “Дніпровський меткомбінат” у березні 2005р., згідно якого в березні спожито всього 125 365 426 кВтг електроенергії та рахунком №2042 від 31.03.2005р. із вимогою про сплату вартості цієї електроенергії у сумі 23016068,52 грн.; - Акт про виробіток, прийняття та відпуск на сторону активної електроенергії по ВАТ “Дніпровський меткомбінат” у квітні 2005р., згідно якого в квітні спожито всього 119552696 кВтг електроенергії та рахунком №2763 від 30.03.2005р. із вимогою про сплату вартості цієї електроенергії у сумі 22336112,51 грн.; - Акт про виробіток, прийняття та відпуск на сторону активної електроенергії по ВАТ “Дніпровський меткомбінат” у травні 2005р., згідно якого в травні спожито всього 120295822 кВтг електроенергії та рахунком № 3067 від 31.05.2005р. із вимогою про сплату вартості цієї електроенергії у сумі 23012572,64 грн.; - двосторонні акти звірки розрахунків станом на 01.12.2007р. та ін.
Суд попередньої інстанції зауважив, що в екземплярі договору переведення боргу №25/1162-02 від 31.05.2005р., що був доданий до позовної заяви зазначено період, за який переводиться борг з березня по липень 2005р, але в свою чергу у примірнику вказаного договору, наданого відповідачем, зазначено період, за який переводиться борг тільки березень 2005р.
Вартість спожитої ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" електроенергії за період з 01.03.2005р. по 31.05.2005р. становить 68364753,67 грн., а безпосередньо у березні 2005 року -23016068,52 грн.
Суд зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази сплати ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського чи ДПП “Кривбаспромводопостачання” будь-якої частини із загальної вартості спожитої в березні, квітні або травні 2005 року електроенергії, зокрема в розмірі 15 000 000,00 грн.
Враховуючи, що новий боржник (відповідач) взяв на себе лише часткове погашення вартості цієї електроенергії в розмірі 15 000 000, 00 грн., то в даному випадку, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, його відповідальність обмежується лише вказаною сумою.
Крім цього, одночасно із укладенням зазначеного договору переведення боргу між відповідачем („Кредитор”) та товариством з обмеженою відповідальністю „Укренерго-Восток” („Новий кредитор”) було укладено договір уступки вимоги №110/05-05 від 31.05.2005р., відповідно до умовами якого відповідач, як Кредитор, уступив товариству з обмеженою відповідальністю „Укренерго-Восток”, як Новому кредитору, свої вимоги до Боржника -ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат” у сумі 15 000 000,00 грн., які виникли із зобов'язання Боржника сплатити на користь Кредитора вказану суму, згідно договору переводу боргу №25-1162-02 від 31.05.2005р. по зобов'язанням, що виникли із первісного Договору поставки №25-Ц-2481-02 від 27.12.02р.
Відповідно до протоколу №4 заліку зустрічних однорідних вимог від 27.07.2005р., укладеного між ТОВ “Укренерго-Восток” та ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” це зобов'язання також було припинено.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” не повинно була здійснювати на користь відповідача грошових платежів на суму 15 000 000,00 грн. на виконання своїх зобов'язань за договором переведення боргу №25-1162-02 від 31.05.2005р., оскільки право вимоги цього боргу було передано за згодою відповідача, як кредитора, до іншої особи -до ТОВ “Укренерго-Восток”.
Згідно наявних матеріалів справи листів та повідомлень переведення боргу за спожиту ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” у 2005 році електроенергію відбувався на підставі низки договорів переводу боргу №25/1162-02 від 31.05.2005р., №25/1164-02 від 31.05.2005р., №25-1133-02 від 31.05.2005р. та №25/1163-02 від 31.05.2005р. і за згодою усіх учасників цих договорів охоплювали зобов'язання ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” на загальну суму 55000000,00 грн.
В свою чергу, укладення в один день - 31.05.2005р. низки договорів про переведення боргу, пояснює наявні розбіжності в текстах цих договорів у позивача та відповідача щодо періодів, за які виникла заборгованість у ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”.
Суди попередніх інстанцій правомірно встановили, що сторони, в указаних договорах переводу боргу виходили з періоду березень-травень 2005р., у зв'язку з тим, що в договорах переводу боргу від 31.05.2005р., підписаних відповідачем та ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, вказано період березень 2005р. (в тексті відповідача) та березень-липень 2005р. (в екземплярах ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”), а підписані вони 31.05.2005р. на суму 55 000 000 грн. 00 коп.
Відхиляючи доводи відповідача про те, що підписання договору переведення боргу № 25/1162-02 від 31.05.2005р. та договору уступки вимоги № 110/05-05 від 31.05.2005р. було зроблено заради проведення розрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. № 1228 за наведеною відповідачем схемою, суди виходили з наступного.
Згідно Порядку проведення розрахунків з погашення заборгованості за електричну енергію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. № 1228 проводилися розрахунки з погашення заборгованості за електричну енергію що утворилася на 1 січня 2003р. (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), між підприємствами паливно-енергетичного комплексу та інших галузей економіки.
Між ДПП “Кривбаспромводопостачання” (кінцевий споживач), ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”, ДП “Енергоринок” та ВАТ “Донбасенерго” було підписано Протокол-погодження № 1228/76 від 31.05.2005р. згідно якого відповідно до алгоритму, встановленого постановою НКРЕ України від 29.10.2003р. №1086, були проведені розрахунки між вказаними в ньому сторонами, а саме: ДПП “Кривбаспромводопостачання” сплачує ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго” за електроенергію, отриману ним в 2002р., всього суму 15 000 000,00 грн.
У наданому відповідачем платіжному дорученні № 1181 від 02.06.2005р. на суму 16605778,81 грн. в призначенні платежу зазначено “за електроенергію, спожиту в 2002 році відповідно Постанови КМУ від 06.08.2003р. № 1228 та протоколу-погодження № 1228/76 від 31.05.2005р.”
З наданого позивачем та відповідачем акту звірки розрахунків станом на 01.05.2005р. вбачається, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту електроенергію складала відповідно 70 370 213,50 грн., у тому числі: за 2002 рік -2517170,71 грн., а за період з 2003 року по 2005 рік в цьому акті зазначено про відсутність заборгованості.
Отже, як правильно зазначив суд попередньої інстанції, відповідно до вищевказаного акта звірки станом на 01.05.2005р є непогашеною заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 70 370 213,50 грн.
При цьому, спірна заборгованість не могла бути включена до цих актів звіряння та приймати участь у проведенні розрахунків шляхом заліку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. №1228, оскільки на час складання цього акту між ДПП “Кривбаспромводопостачання” та ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського” ще не було укладено спірного договору щодо переведення боргу в сумі 15 000 000,00 грн.
Крім цього, дані обставини підтверджені рішенням господарського суду Донецької області у справі №20/362пд за позовом ВАТ “Донбасенерго” до ДПП “Кривбаспромводопостачання”, ВАТ “ЕК “Дніпрообленерго”, ДП “Енергоринок” за участю третіх осіб ДП „Укррезерв”, ТОВ „ПЕК „Укренергозбереження”, Державний комітет України з державного матеріального резерву та ТОВ „Енерго-Восток” щодо визнання недійсним протоколу-погодження №1228/76 від 31.05.2005р., по якій прийнято рішення від 06.02.2006р. про відмову в позові.
В рішенні господарського суду Донецької області встановлено, що право відповідача прийняти участь в погашенні заборгованості виникло на підставі договору уступки вимоги №2579/59-9 від 25.05.2005р., що був укладений відповідачем з ТОВ “Укренерго-Восток”, а не на підставі спірного договору переведення боргу №25/1162-02 від 31.05.2005р. та договору №110/05-05 від 31.05.2005р. уступки вимоги, який було укладено між “ТОВ “Укренерго-Восток” (Новий кредитор) та ДП “Кривбаспромводопостачання” (Кредитор).
Отже, як встановив суд першої інстанції спірна заборгованість, що виникла у відповідача перед позивачем на підставі договору переведення боргу № 25/1162-02 від 31.05.2005р., не могла приймати участі в погашенні заборгованості на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2003р. № 1228, згідно якої погашалася заборгованість наявна станом на 01.01.2003р.
При цьому, спірна заборгованість виникла лише після 31.05.2005р.
Натомість відповідачем в платіжних дорученнях було вказано про погашення заборгованості за спожиту в 2002 році електроенергію.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що твердження відповідача про те, що ним повністю сплачена позивачу спірна заборгованість 15 000 000,00 грн. не відповідають фактичним обставинам справи.
Як було викладено вище, відповідно до ст. ст. 513, 521 Цивільного кодексу України, на ДПП “Кривбаспромводопостачання” було переведене зобов'язання ВАТ „Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" зі сплати зазначеної вартості електричної енергії на суму 15000000,00 грн. Доказів сплати цього боргу відповідач не надав.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів та умов договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження у даній справі, оскільки спір між сторонами з цього ж предмету спору вже вирішений господарським судом, суд першої інстанції, з яким погодився суд попередньої інстанції, виходив з того, що факти встановлені господарським судом Донецької області у справі № 35/24-08 та у даній справі свідчать про укладення між позивачем та відповідачем двох договорів переведення боргу № 25/1164-02 від 31.05.2005р. на суму 20000000,00 грн. (за березень 2005р.) та № 25/1162-02 від 31.05.2005р. на суму 15000000,00 грн. (за березень-липень 2005р.), але в обох випадках стосовно погашення однієї заборгованості, що утворилася у березні 2005 року, і як встановлено вище, розмір якої складав лише 23 016 068,52 грн.
Статтею 80 ч.1 п.1-1 господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору, а, відповідно до п. 2 ч.1 ст. 80 цього Кодексу, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Крім цього, відмовляючи в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі суд апеляційної інстанції зазначив, що у зв'язку з тим, що суду не було надано доказів добровільного виконання зазначених зобов'язань відповідачем або мирного врегулювання спору, що виключає можливість припинення провадження у цій справі за відсутністю предмету спору, а предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів, зобов'язання сплатити які виникають із умов одного договору № 25-Ц/22-2481-02 від 27.12.2002р., проте підстави позовних вимог у даній справі відрізняються від підстав позову у справі № 35/24-08 посиланням на інший договір переводу боргу, а саме № 25/1162-02 від 31.05.2005р.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, якою рішення місцевого господарського суду залишено без змін, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ДПП "Кривбаспромводопостачання" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.05.09р. по справі № 9/140-08 залишити без змін.
Головуючий, суддя С.С. Разводова
Судді І.А. Плюшко
Ж.О. Бернацька