61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
іменем України
03.09.2015 Справа № 905/670/15
Господарський суд Донецької області у складі
головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Соколовій С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»
до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод»
про стягнення заборгованості в розмірі 84564, 30 грн., з яких сума пені 75503, 84 грн., три проценти річних в розмірі 9060, 46 грн.,
за участю представників:
від позивача: Бойко Н.Л., за довір. від 17.10.2013р.,
від відповідача: не з'явився,
Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 84564, 30 грн., з яких сума пені 75503, 84 грн., три проценти річних в розмірі 9060, 46 грн.
Правовою підставою стягнення представник позивача під час розгляду справи вважає норми статей 193, 265 Господарського кодексу України, статті 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до договору від 30 грудня 2013 року відповідач взяв на себе зобов'язання здійснити оплату за поставлений товар у строки, передбачені пунктом 3.4 договору.
У зв'язку із порушенням відповідачем погоджених сторонами строків оплати, позивачем на підставі пункту 7.6 договору нарахована пеня в розмірі 75503, 84 грн. Також, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано три проценти річних в розмірі 9060, 46 грн.
На підставі вищезазначеного просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 07 серпня 2015 року за клопотанням позивача продовжено процесуальний строк розгляду справи на 15 днів.
Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки невідомі. Заяв про розгляд справи у його відсутність не надходило.
Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
30 грудня 2013 між Публічним акціонерним товариством «Нікопольський завод феросплавів» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Єнакієвський металургійний завод» (Покупець) укладений договір № 141505/1306434/13-003984 (надалі за текстом - договір), за умовами якого, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити згідно пункту 3.4 договору феросплави (товар), протягом строку з 01 липня 2014 року по 31 грудня 2014 року, на умовах, у кількості та строки, зазначені в специфікаціях до договору, що є невід'ємними його частинами.
Поставка товару за договором здійснювалась на умовах СРТ, залізнична станція Єнакієве Донецької з/д. Вантажоотримувач: ПАТ «Єнакієвський металургійний завод», Україна, 86429, м. Єнакієве, Донецької області, пр. Металургів, 9, код вантажоотримувача:1067, Станція призначення: ст. Єнакієве, Донецької з/д, код станції-488706.
Датою поставки товару, при постачанні з/д транспортом, вважається дата штемпеля на залізничній накладній станції Вантажовідправника згідно пункту 2.1 Постачальник приймає на себе зобов'язання з організації та оплаті транспортування та супроводу товару в путі його слідування. Постачальник несе ризик випадкової втрати та/або пошкодження товару до моменту прибуття товару на залізничну станцію Єнакієве Донецької з/д, що підтверджується штемпелем залізничної станції на залізничній накладній. Покупець зобов'язаний протягом 2-х робочих днів з дати прибуття товару, направити факсимільним та/або електронним зв'язком, з подальшою відправкою кур'єрською поштою в адресу постачальника, засвідчену покупцем копію залізничної накладної зі штемпелем залізничної станції Єнакієве Донецької з/д. (пункт 2.3 договору).
Усі умови, не обумовлені текстом даного договору, будуть розумітися у відповідності до умов «Інкотермс-2000» (пункт 2.4 договору).
Відповідно до пункту 3.1 договору поставка товару здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, зазначені в специфікаціях та включають у себе усі збори та інші обов'язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші витрати постачальника, пов'язані з поставкою товару. Ціна на товар може бути змінена тільки за взаємною згодою сторін шляхом внесення змін до договору.
Формування ціни на товар, що підлягає поставці у відповідності до умов специфікації, проводиться на підставі даних міжнародного журналу «CRU Bulk Ferroalloy Monitor». Підставою для формування ціни є spot ціна в доларах США на світових ринках феросплавів (WE spot, доларів за метричну тону) за місяць, що передує відвантаженню, на умовах СРТ - з/д станція покупця, фракція - 10-50мм; без упаковки - навалом. Ціна на товар формується за формулою, передбаченою пунктами 3.1.1, 3.1.2 договору.
Згідно із пунктом 3.4 договору покупець здійснює оплату поставленого товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти (тридцяти) банківських днів з дати поставки товару. Постачальник повідомляє покупця про дату поставки товару шляхом передачі електронним або факсимільним зв'язком наступних документів: рахунки постачальника, копії з/д квитанцій, сертифіката якості, у відповідності до пункту 3.8 договору. Вартість відвантаженого товару в Специфікації визначається в національній валюті України з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством України. Оплата товару здійснюється в національній валюті України.
Загальна вартість за договором визначається загальною сумою вартості всіх Специфікацій (Додатків) до договору (пункт 3.9 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, 05 липня 2014 року позивачем поставлений товар на суму 3359855, 18 грн., що підтверджується залізничними накладними №№ 47873203, 47873229, 47873211.
07 липня 2014 року позивачем поставлений товар на суму 3343534, 68 грн. Факт поставки підтверджується залізничними накладними №№ 47940358, 47940366, 47940374.
16 липня 2014 року позивачем поставлений товар на суму 4434313, 94 грн., що підтверджується залізничними накладними №№45244308, 45244365, 45244357, 45244431.
20 липня 2014 року позивачем поставлений товар на суму 4406546, 98 грн., що підтверджується залізничними накладними №№45372208, 45372224, 45372232, 45372190.
На підставі накладних позивачем виписані рахунки на оплату №194906 від 20 липня 2014 року на суму 4406546, 98 грн., №194878 від 16 липня 2014 року на суму 4434313, 94 грн., №194793 від 05 липня 2014 року на суму 3359855, 18 грн., №194802 від 07 липня 2014 року на суму 3343534, 68 грн.
Згідно із матеріалами справи рахунки на оплату були направлені відповідачу поштою.
Згідно із наявної в матеріалах справи банківської довідки, фактично за поставку товару, здійснену позивачем 05 липня 2014 року відповідач сплатив 28.08.2014 року.
За поставлений товар 07 липня 2014 року, відповідач сплатив 28 серпня 2014 року, тобто з простроченням строку оплати на 9 днів.
За поставлений товар 16 липня 2014 року відповідач сплатив 04 вересня 2014 року, тобто з порушенням строку оплати на 6 днів.
За поставлений товар 20 липня 2014 року відповідач сплатив 05 вересня 2014 року, тобто з порушенням строку оплати на 3 дні.
Таким чином, відповідач оплатив за поставлений товар з порушенням строку, передбаченого пунктом 3.4 договору.
Жодних претензій щодо якості продукції при її прийманні чи недостачі документів. Передбачених пунктом 3.8 договору, відповідачем пред'явлено не було.
Відповідно до пункту 7.6 договору у випадку порушення покупцем строків оплати за поставлений товар, передбачених договором поставки, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідному періоді, за кожний день прострочення оплати.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором
Відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Виходячи з того, що відповідач прострочив виконання зобов'язання не сплатив за поставлений товар в обумовлений у договорі строк, що доведено матеріалами справи, відповідно до умов п.7.6 договору позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі 75503,84 грн.
Проте, визнаючи правомірність нарахування штрафних санкцій, які заявлені до стягнення, суд зазначає наступне.
В силу пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Проаналізувавши встановлені судом фактичні обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності суд дійшов висновку про можливість зменшити розмір штрафних санкцій, які підлягають стягненню з останнього, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011року вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розмір неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перебільшує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.
З огляду на вищевикладене, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, та враховуючи фінансове становище боржника суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, з огляду на те, що рішення суду ґрунтується на принципах законності та справедливості, користуючись правами, наданими суду статтею 83 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України, враховуючи ступінь виконання відповідачем зобов'язань за договором, незначності прострочення виконання, відсутність доказів понесення збитків позивачем, суд вважає можливим зменшити суму штрафних санкцій, яка підлягає стягненню з відповідача, а саме розмір пені з 75503, 84 грн. до 35000 грн.
Стосовно позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в розмірі 9060, 46 грн. необхідно зазначити наступне.
Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши арифметичний розрахунок трьох процентів річних, суд визнає його невірним, у зв'язку з допущенням позивачем арифметичних помилок, за розрахунком суду сума трьох процентів річних більша, але суд не виходить за межі позовних вимог, тому підлягає стягненню сума заявлена позивачем в розмірі 9060, 46 грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких до суду не надано. За таких обставин та враховуючи, що відповідач свої зобов'язання з оплати товару в строки, передбачені договором, не виконав, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
У відповідності до статті 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до пункту 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» до Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» про стягнення заборгованості в розмірі 84564, 30 грн., з яких сума пені 75503, 84 грн., три проценти річних в розмірі 9060, 46 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, б.9, п/р 26004962487201 у ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191193) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р №26008057009082 у ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) пеню в розмірі 35000 (тридцять п'ять тисяч) грн., три проценти річних в розмірі 9060 (дев'ять тисяч шістдесят) грн., 46 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Єнакієвський металургійний завод» (86429, Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, б.9, п/р 26004962487201 у ПАТ «ПУМБ», м. Донецьк, МФО 334851, ЄДРПОУ 00191193) на користь Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 310, п/р №26008057009082 у ПАТ КБ «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, МФО 305299) витрати зі сплати судового збору в сумі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 03 вересня 2015 року. Повний текст рішення складений та підписаний 08 вересня 2015 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.О. Кучерява