ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/246
22.09.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокосм»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»
Про стягнення 51 225,21 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Горожанкін Р.С. -предст. (дов. № б/н від 16.01.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна» про стягнення заборгованості у розмірі 51 225,21 грн. (41 181,72 грн. - основний борг, 5 371, 59 грн. - пеня, 3 973,38грн. - збитки від інфляції, 698,52 грн. - 3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору поставки № 224УКР2008-266 від 23.11.2007 р. з протоколом розбіжностей.
Ухвалою суду від 14.07.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/246 та призначено розгляд справи на 12.08.2009 р.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, представника в судове засідання 12.08.2009 р. не направив.
Ухвалою суду від 12.08.2009 р. відкладено розгляд справи на 22.09.2009 р. в зв'язку нез'явленням в судове засідання представника відповідача, необхідністю витребуванням нових доказів.
Представник відповідача в судове засідання 22.09.2009 р. знову не з'явився, відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 22.09.2009 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
23.11.2007 р. було укладено Договір поставки № 224УКР2008-266 від 23.11.2007 р. (далі - Договір) з протоколом розбіжностей.
Відповідно до п. 1.1 Позивач зобов'язується передати (поставити) в обумовлені строки (строк) відповідачу товар(товари),а відповідач зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього визначену грошову суму.
Відповідно до п. 1.2 Договору предметом поставки є товари,які вказані у Специфікації.
Поставка товарів здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2000 року ) на склад відповідача та/або в магазин вказані відповідачем в замовленні(п.2.1, п.8.1 Договору). Право власності на товар та ризик втрати товару переходять до відповідача в момент фактичного отримання ним товару -підписання повноважним представником відповідача накладної ( п. 8.2 Договору).
Позивач відповідно до умов договору належним чином передав відповідачу товар за видатковими накладними № 16033/5 від 30.10.2008 р.- 11 128,20 грн., № 16045/5 від 30.10.2008 р.- 2 941,20 грн. № 16112/5 від 31.10.2008 р.- 1 014,00 грн., № 16294/5 від 05.11.08- 6 708,18 грн., № 16592/5 від 14.11.2008 р.- 13 151,76 грн., № 16904/5 від 14.11.2008 р.- 1 674,24 грн., №17136/5 від 19.11.2008 р.- 3 364,56 грн., № 17 579/ від 26.11.2008 р.- 3 885,12 грн. на загальну суму 43 867,26 грн. Товар прийнятий відповідачем повністю.
Згідно з п. 7.1 товар вважається прийнятим відповідачем з моменту підписання повноваженим представником відповідача накладної.
Відповідно до п.9.7 договору з протоколом розбіжностей оплата товару здійснюється шляхом безготівкового розрахунку протягом 28 календарних днів з дня отримання товару відповідачем. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з розрахункового рахунку Відповідача.
Таким чином датою обрахування моменту переходу прав власності і початку перебігу строку відстрочки оплати є дата підписання накладної про приймання товару, що підтверджується підписом та печаткою відповідача на видаткових накладних.
Відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 2 685,54 грн.: партія товару за видатковою накладною № 16033/5 від 30.10.2008 р. залишилась не сплаченою на суму 8 442,66 грн. Таким чином на дату складання позову прострочена заборгованість Відповідача за господарським договором поставки № 224УКР2008-266 від 23.11.2007 року складає 41 181,72 грн. Після 26.11.2008 р. поставки товару за Договором припинено.
Проте вартість отриманого товару відповідачем не оплачена .
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 41 181,72 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення 5 371, 59 грн. - пені, 3 973,38грн.- збитків від інфляції, 698,52 грн.-3% річних.
Відповідно до п. 10.4 Договору за прострочення оплати отриманого товару, відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 41181,72 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п. 10.4 Договору за прострочення оплати отриманого товару, відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 5 371,59 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунки пені відповідають матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 5 371,59 грн. та підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 698,52 грн., збитків від інфляції -3 073,38 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 698,52 грн. та збитків від інфляції у розмірі 3 073,38 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестер Україна»(04112,м. Київ, вул. Ризька,8-А, код 35073676, р/р 26009305280201 в ФАКБ «ТАС-Комерцбанк»м. Київ, МФО 350864,а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокосм»(49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда,122 код 24229322, р/р 26009132205001 в КБ «Приватбанк», МФО 305299) 41 181(сорок одна тисяча сто вісімдесят одна) грн. 72 коп. - основного боргу, 5 371 (п'ять тисяч триста сімдесят одна) грн.59 коп. пені, 3 973 (три тисячі дев'ятсот сімдесят три)грн. 38 коп. збитки від інфляції, 698 (шістсот дев'яносто вісім) грн. 52 коп. 3% річних, 512 (п'ятсот дванадцять) грн. 26 коп. державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко