про повернення позовної заяви
10.09.15р.
Справа № 904/8210/15
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Публічного акціонерного товариства "Маріупольський графітовий комбінат", м. Маріуполь, Донецька область
до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ
про стягнення 33 872,39 грн.
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Публічне акціонерне товариство "Маріупольський графітовий комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. № суду 8181/15 від 10.09.2015 р.) до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення 33 872, 39 грн. - заборгованості.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву № МФ/14/03/82 від 04.09.2015 р. і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:
У відповідності до ч.1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачу та третіх осіб листом з описом вкладення.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Позивачем в якості доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів надано поштову квитанцію та опис вкладення до цінного листа від 14.08.2015 р. проте, вказані докази не можуть бути прийняті судом в якості належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки позовна заява складена - 04.09.2015 р., а тому не могла бути відправлена відповідачу 14.08.2015 р. Отже суд не може прийняти поштову квитанцію та опис вкладення до цінного листа в якості належного доказу надсилання позовної заяви і доданих до неї документів відповідачеві, оскільки вони датовані раніше, ніж позовна заява.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що в описі вкладення у цінний лист від 14.08.2015 р. зазначено: "Оригінальний примірник позовної заяви адвоката Олійника О.С. від 10.08.2015 № МФ/14/03/78 в інтересах ПАТ "Маркограф" до ПАТ "Інтерпай Нижньодніпровський трубопрокатний завод" про стягнення заборгованості (із зазначеними додатками, скопійовано зі зменшенням)", однак при цьому перелік додатків в описі вкладення у цінний лист не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України стосовно його обов'язку надіслати відповідачу-1 копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до позовної заяви додані вказані в ній додатки (стор. 5-6 позовної заяви - додаток в копіях №№ 1 - 14), направлення яких відповідачу фактично позивачем не підтверджується.
Разом з цим, із зазначеного опису вкладення вбачається, що позивачем направлено на адресу відповідача копію позовної заяви від 10.08.2015 № МФ/14/03/78., тоді як подана до суду позовна заява датована 04.09.2015 р. № МФ/14/03/82.
Окрім того, у позовних матеріалах відсутні жодні докази направлення копії позовної заяви 04.09.2015 р. № МФ/14/03/82 з доданими до неї додатками на адресу відповідача.
Таким чином, у наданих до суду позовних матеріалах відсутні належні та допустимі докази надсилання відповідачу копії позовної заяви від 04.09.2015 р. № МФ/14/03/82 яка подана до суду.
Отже, у суду відсутні підстави вважати поштову квитанцію № 7087 від 14.08.2015 р. з описом вкладення у цінний лист від 14.08.2015 р. в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч.3 ст.63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ч. 2 ст. 34, ст.ст. 56, 57, п. 6 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява з додатком на 31 аркушах, у тому числі платіжні доручення за № 280 від 21.04.2015 р., № 470 від 22.06.2015 р., № 830 від 31.08.2015 р. про сплату судового збору.
Суддя
І.А. Рудовська