10.09.15р.
Справа № 904/7370/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод", м. Пологи, Запорізька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор", м. Дніпропетровськ
про стягнення 66048 грн 55 коп.
Суддя Воронько В.Д.
Представники:
від позивача: представник, Бойко О.В., довіреність №383-01.23 від 08.09.2015, представник, Шингур К.М., довіреність №383-01.23 від 08.09.2015;
від відповідача: представник не з'явився.
18.08.2015 позивач - Публічне акціонерне товариство "Пологівський олійноекстракційний завод" (далі - ПАТ "Пологівський олійноекстракційний завод") звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 23.07.2015 до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельний будинок "Амстор" (далі - ТОВ "ТБ "Амстор") про стягнення заборгованості у сумі 46322,00 грн, інфляційних нарахувань у сумі 18853,05 грн та 3% річних у сумі 873,50 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання № 1357, укладеного між сторонами 26.09.2013.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконанням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, через що позивачем і було нараховано інфляційні втрати та 3% річних.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.08.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 10.09.2015.
Відповідач явку представника в судове засідання, призначене на 10.09.2015, не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду з відміткою про отримання ухвал суду 25.08.2015 особою Прихода.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвалу суду від 19.08.2015 були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Отже, суд приходить до висновку, що відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду від 19.08.2015 була надіслана на юридичну адресу відповідача, яка підтверджена витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, але відповідач не скористався своїм правом на участь його представника у судовому засіданні.
При цьому, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Враховуючи те, що норми статті 65 ГПК України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
У пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено: якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.
Так, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 75 ГПК України.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,
26.09.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (покупець) та Публічним акціонерним товариством "Пологівський олійноекстракційний завод" (постачальник) був укладений договір № 1357 з протоколом розбіжностей від 26.09.2013, за умовами п.1.1 якого зобов'язався на власний ризик виготовити та поставити товар під знаком для товарів та послуг "добраVвигода" право власності на який належить покупцю на підставі Свідоцтва на знак для товарів та послуг №162347 від 10.10.2012 (надалі іменується "товар"), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити виготовлений та поставлений постачальником товар.
Відповідно до п. 1.2. договору вид товару (з зазначенням ТУ, ГОСТ, ДСТУ), вид пакування (об'єм, маса, способи закривання тощо), вартість (ціну) товару та інші умови сторони узгоджують у Специфікації (Додаток 1 до Договору).
Пунктом 2.1. договору асортимент, кількість Товару визначаються покупцем на кожну партію шляхом надання постачальнику окремого замовлення.
Відповідно до п.2.4 договору товар постачається за цим договором на умовах DDР (рампа магазину покупця) в редакції Інкотермс-2000, за адресою та у строки, передбачені замовленням покупця.
Згідно п.3.1.5. договору постачальник зобов'язується надавати разом з кожною партією товару до торгового центру покупця наступні документи: товарно-транспортну накладну (за формою згідно додатку №А), що не містить інформацію про ціну товару; замовлення, видаткову та податкову накладну; посвідчення якості товару; копію декларації виробника про оптову ціну на продовольчі товари, або інформацію про митну вартість імпортних товарів щодо яких запроваджено державне регулювання; інші документи на товар, надання яких передбачено чинним законодавством України.
У разі повернення товару покупцем, постачальник зобов'язується надати довіреність на представника постачальника або перевізника, яка надає право отримання поверненого покупцем товару, складання актів невідповідності товару умовам договору або вимогам законодавства.
Якщо вищезазначені документи (чи один із яких) не будуть надані разом з товаром або будуть надані в неналежному вигляді чи не в повному обсязі, то покупець має право не приймати такий товар або відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк затримки оформлення (надання) необхідних документів.
За результатами приймання товару за кількістю на підставі товарно-транспортної накладної постачальник складає видаткову накладну у формі №Б та податкову накладну, а у разі повернення товару - розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної. Податкова накладна або розрахунок корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може надаватись постачальником покупцю в один з таких способів: у паперовому вигляді або в електронній формі за допомогою спеціалізованої програми з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством України, електронного підпису уповноваженої постачальником особи та умови реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо за договором постачається товар, постачання якого повинно супроводжуватись супровідними документами, зразки яких затверджені законодавством, зокрема товарно-транспортними накладними постачання алкогольних напоїв, постачальник окрім вищезазначених документів надає документ затвердженого зразка.
Постачальник надає видаткову та податкову накладну до бухгалтерії покупця за юридичною адресою, визначеною в розділі 13 договору, протягом 7 (семи) календарних днів з моменту постачання товару. Якщо термін оплати товару є меншим ніж 7 (сім) календарних днів, то постачальник повинен надати документи не пізніше наступного робочого дня після постачання товару.
Постачальник щомісяця зобов'язується надсилати на електронну адресу покупця розшифровку розрахунку корегування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою наданою покупцем.
Якщо постачальник не надасть до бухгалтерії покупця накладні, або надасть накладні у неналежному вигляді, то покупець має право відстрочити дату розрахунку з постачальником на строк затримки надання необхідних видаткових накладних та податкових накладних.
Відповідно до п.2.7. договору право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару. Дата підписання накладної зазначається на штампі покупця "Приймання товару". В разі повернення товару право власності на товар переходить від покупця до постачальника в момент підписання товарної, або товарно-транспортної накладної, або транспортної накладної.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна товару поставленого постачальником за цим договором визначається у Специфікації.
Згідно п.4.4 договору покупець зобов'язаний здійснювати оплату поставленого товару, за вирахуванням сум, які настануть після спливу 3 (трьох) календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець здійснює оплату товарів два рази на тиждень по робочих вівторках та четвергам (в день, який настане раніше після спливу строку оплати).
Строк платежу за товар, який поставлено до нововідкритого торгівельного центру починає перебіг з дати початку покупцем торгівельної діяльності в нововідкритому торгівельному центрі. Дату початку торгової діяльності в таких центрах покупець повідомляє постачальнику письмово.
Платіж не здійснюється у випадку, якщо податкова накладна не відповідає вимогам податкового законодавства України, або податкова накладна надається без видаткової накладної, в якій вказано прийнятий товар, або якщо в видаткових накладних чи в податкових накладних, одержаних від постачальника, виявлені не виправлені помилки та/або якщо відповідні відкориговані товарні накладні не було надано, до моменту надання належних документів.
Згідно п.12.4. договору сторони домовились, що документи, пов'язані з виконанням даного договору, направляються за допомогою факсимільного зв'язку, або по е-mail, або за допомогою електронної системи EDI, або кур'єром, або поштою.
Всі ці документи мають повну юридичну силу, можуть бути представлені до судових інстанцій в якості належних доказів.
Належним підтвердженням направлення документу та його отримання буде звичайне технічне підтвердження відповідного обладнання: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення.
При надсиланні електронних повідомлень через систему EDI достатнім підтвердженням їх направлення є звіт провайдера EDI про відправлення документу.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про намір розірвати договір, то термін дії договору автоматично пролонгується кожного разу на кожний календарний рік. Сторони підтверджують, що невиконання або неналежне виконання постачальником своїх обов'язків за договором, у т.ч. виявлення невідповідності виробничих потужностей постачальника, на яких виготовлюється товар, вимогам санітарних норм тощо, є підставою для припинення його дії з моменту отримання постачальником від покупця письмового повідомлення. При цьому покупець не компенсує постачальнику витрати понесені останнім на виготовлення етикетки, упаковки товару, та самого товару, що виготовлений, проте не поставлений за цим договором. Обидві сторони приймають до уваги можливість негайного припинення договору покупцем, як власника торгівельної марки, шляхом надіслання відповідного повідомлення покупця постачальнику (п.п.11.1, 11.2, 11.5, 11.6 договору).
На виконання умов договору 13.12.2014 між сторонами була погоджена Специфікація № 8 до договору, в якій сторони узгодили умови щодо поставки товару.
Відповідачем на адресу позивача було направлене замовлення на поставку товару за № 14509042 від 16.12.2014 (а.с. 26).
19.12.2014 на виконання цього замовлення на поставку товару на підставі Специфікації № 8 до договору позивач за видатковою накладною від 19.12.2014 № 5716 поставив відповідачу товар в кількості 21 600 ПЕТ-пляшок на загальну суму 269568,00 грн. (а.с. 19).
30.12.2014 відповідачем на поточний рахунок позивача було перераховано грошові кошти на загальну суму 322788,00 грн, що підтверджується випискою з особового рахунку від 30.12.2014. Частина цієї суми, а саме: грошові кошти в розмірі 99552,00 грн були зараховані в якості оплати товару, поставленого 17.12.2014 за видатковими накладними №№ 5696 та 5697 від 17.12.2014 на виконання цього договору, а інша частина - грошові кошти в розмірі 223236,00 грн були зараховані в якості оплати товару, поставленого 19.12.2014 за видатковою накладною від 19.12.2014 № 5716.
Відтак, заборгованість відповідача по оплаті вартості партії товару, поставленого позивачем 19.12.2014 за договором становить: 269 568,00 грн - 223 236,00 грн = 46 322,00 грн.
Заборгованість за поставлену позивачем за цим договором партію товару в розмірі 46322,00 грн відповідачем не оспорюється, а визнається та підтверджується в акті звірки взаємних розрахунків (а.с. 24-25).
Відповідач своєчасно не здійснив розрахунки за товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 46322,00 грн, що і стало причиною нарахування санкцій передбачених законодавством України.
Так, позивачем з посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України, на прострочений борг відповідача нараховані 3% річних за період заборгованості з 26.12.2014 по 29.12.2014, розрахунок яких складає: 269568,00 грн х 3% : 365 х 4 дні = 88,64 грн та за період заборгованості з 30.12.2014 по 23.07.2015 - 46322,00 грн х 3%: 365 днів х 206 днів = 784,86 грн.
Таким чином, на день розгляду справи загальний розмір 3% річних, що підлягають сплаті відповідачем на користь позивача у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати вартості партії товару, поставленого останнім відповідачу складає 873,50 грн.
А також, позивачем на прострочений борг відповідача нараховані інфляційні нарахування у загальній сумі 66048,55 грн, розрахунок яких складає:
Середня величина індексу інфляції за період прострочення з 26.12.2014 по 23.07.2015 складає: 103,1 % * 105,3 % * 110,8 % * 114,0 % * 102,2 % * 100,4 % = 140,7 % (нараховано за період січень 2015 по червень 2015 включно).
Сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення з 26.12.2014 по 23.07.2015 становить: (140,7 % * 46322,00 грн.) : 100% = 65175,05 грн.
Основний борг з урахуванням встановленого індексу інфляції збільшився на: 65175,06 грн. - 46 322,00 грн. = 18853,05 грн.
Наведені обставини стали причиною звернення позивача з позовом та є предметом спору у цій справі.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову повністю з таких підстав.
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей передбачених ГК України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, на підставі приписів ст. 625 ЦК України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 66048,55 грн та 3% річних у сумі 873,50 грн.
Перевіривши розрахунки позивача, господарський суд визнав їх обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
На підставі ст. 43 ГПУ України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за договором №1357 від 26.09.2013 підтверджена матеріалами справи та складає 46322,00 грн.
Відповідач позов не оспорив.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 625, 610, 611, 612, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 43, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "Амстор" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, 27, ідентифікаційний код 32516492) на користь Публічного акціонерного товариства "Пологівський олійноекстракційний завод", (70600, Запорізька область, м. Пологи, вул. Ломоносова, буд. 36, ідентифікаційний код 00384147) - 46322 (сорок шість тисяч триста двадцять дві) грн 00 коп. - заборгованості, 18853 (вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят три) грн 05 коп. - інфляційних нарахувань, 873 (вісімсот сімдесят три) грн 50 коп. та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп. - судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано - 10.09.2015.
Суддя В.Д. Воронько