ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
08.09.15р.
Справа № 904/7510/15
За позовом Публічного акціонерного товариства "БАНК ФОРУМ", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР", м. Дніпропетровськ
про визнання кредитором відповідача на суму 30 909 954,95 грн. і зобов'язання включити до реєстру вимог кредиторів
Суддя Рудовська І.А.
Представники:
від позивача: Хмелевська О.В., довіреність № 10/03-08 від 16.06.2015 р.
від відповідача: не з'явився
Суть спору:
Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (код ЄДРПОУ 21574573) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (код ЄДРПОУ 32516492) на суму 30 909 954,95 грн.
- зобов'язати комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" включити вимоги Публічного акціонерного товариства " БАНК ФОРУМ" до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР".
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2015 р. по справі № 904/7510/15 порушено провадження і розгляд справи призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.09.2015 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 215).
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.09.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
15 квітня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (далі за текстом -Банк, Гарант) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (далі - Принципал, Боржник) укладено Генеральний договір про надання гарантій з можливістю надання кредиту №1-0019/13/15-Gg (надалі - Генеральний договір).
Відповідно до умов Генерального договору, Гарант, на підставі відповідних Додаткових договорів до Генерального договору, якими визначаються конкретні умови кожної окремої операції та що є невід'ємними частинами Генерального договору та за умовами належного виконання умов цього Договору, для забезпечення належного виконання Принципалом своїх платіжних зобов'язань перед юридичними особами - резидентами та нерезидентами України (надалі - Бенефіціари), за внутрішніми та зовнішньоекономічними договорами/контрактами, надає на користь Бенефіціарів безвідкличні банківські гарантії у національній валюті України - гривні, а принципал зобов'язується: відшкодувати Гаранту кошти, що сплачені ним на користь Бенефіціарів, у випадках виконання платежу за Гарантіями; у строки/терміни, розміри та в порядку, визначені Генеральним договором та відповідними Додатковими договорами, перераховувати гроші у валюті відповідної Гарантії на рахунок покриття в Банку, в розмірі суми зобов'язань Гаранта за Гарантією для відшкодування Гаранту сум коштів, що-можуть бути сплачені останнім за Гарантією; сплачувати комісії Гаранта та, у випадках, передбачених; Генеральним договором, сплачувати/відшкодовувати інші комісії, пов'язані з наданням, внесенням змін до Гарантії; повертати Гаранту кошти, надані в якості банківського кредиту Принципалу у випадках відсутності власних вільних коштів Принципала для відшкодування Гаранту сум коштів, що можуть бути сплачені останнім Гарантією, станом на дату виконання платежів за Гарантією (надалі - Кредит); сплачувати проценти за кожен день користування Кредитом, що надається Гарантом на умовах цього Договору, виходячи з розрахунку 40% (сорока процентів) річних від суми фактичної заборгованості за Кредитом.
Згідно п.1.3. Генерального договору, максимальний ліміт, в межах якого Гарантом здійснюється надання Гарантій, тобто максимально можливий розмір зобов'язань Принципала/Гаранта за одночасно діючими Гарантіям, що надані Гарантом за Генеральним договором, встановлюється в сумі 1000000 (один мільйон) гривень 00 копійок та є відновлювальним (надалі - Ліміт фінансування).
Положеннями п.1.4. Генерального договору визначено, що усі зобов'язання Принципала за Генеральним договором мають бути виконанні належним чином не пізніше 29.04.2014р., включно, якщо сторонами письмово не буде досягнуто домовленості про інше або якщо надання Гарантій не буде достроково припинено з підстав, передбачених Генеральним договором.
У відповідності до п.2.3 Генерального договору, Гарант, за умови виконання Принципалом умов п.2.1. Генерального договору, за заявою про надання гарантії, що оформлюється Принципалом за формою, яка наведена у Додатку № 1 до Генерального договору, та за умови досягнення згоди щодо усіх інших умов надання відповідної Гарантії, укладає відповідний Додатковий договір та на підставі якого надає Гарантію.
Гарантія вважається такою, що надана, з дати надіслання на SWIFT-адресу банку Бенефіціара SWIFT-повідомлення/ повідомлення поштою НБУ, що містить умови Гарантії, або якщо Гарантія викладається на бланку Гаранта та передана безпосередньо Бенефіціару (через Принципала, поштою, тощо) - з дати, що вказана в тексті Гарантії (якщо інше не передбачено умовами відповідної Гарантії).
Пунктом 3.1. Генерального договору передбачено, що за надання та обслуговування кожної Гарантії Принципала протягом строку дії Гарантії сплачує Гаранту комісію за надання та обслуговування непокритої гарантії у розмірі 3 % (три проценти) річних від непокритої суми Гарантії. Комісія нараховується і сплачується в національній валюті України. Комісія нараховується за період з дати надання Гарантії до дати припинення її дії. Нарахування комісії здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця. Комісія нараховується методом („факт/365” („факт/366” - у високосному році) на суму фактичних зобов'язань за Гарантією. Строк сплати комісії - з 01 до 07 числа включно кожного місяця, наступного за тим, за який була нарахована комісія за надання та обслуговування непокритої Гарантії. При цьому остаточне погашення комісії повинно бути зроблене не пізніше трьох днів з дати припинення дій Гарантії. Сплата комісії за надання та обслуговування непокритої гарантії здійснюється Принципалом самостійно.
15.04.2014 р. у відповідності до умов Генерального договору та заяви принципала від 15.04.2013 р. про надання гарантії Принципалом, між Сторонами було укладено Додатковий договір № 1-0019/13/15-Gg/1 (надалі - Додатковий Договорі №1) в якому сторони передбачили, що Гарант на підставі заяви Принципала про надання гарантії з метою забезпечення належного виконання Принципалом своїх грошових зобов'язань перед ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", ідентифікацій код - 30622532 за договором поставки 1588-ДН/13 від 05.03.2013 р. надає на користь Бенефіціара банківську гарантію у сумі 1000000 грн. 00 коп. При цьому Гарантія надається Банком у вигляді листа на паперовому носії, а текс Гарантії наведений у Додатку № 1 до Додаткового договору № 1. Строк дії гарантії було встановлено по 31.12.2013 р.
Згідно умов Додаткового договору № 1 за надання та обслуговування Гарантії, наданої Бенефіціару, Принципал сплачує Гаранту щомісячно протягом строку дії Гарантії комісійну винагороду в розмірі 3,0 % (три проценти) річних від суми гарантії.
На виконання вимог чинного законодавства України та викладених умов Генерального договору та Додаткового договору № 1. Банком 15.04.2013 р. на паперовому носії було видано Гарантію платежу № ГР0020ГОЛ0019/13.
Таким чином позивач виконав умови Генерального договору та Додаткового договору № 1 та видав Гарантію.25.10.2013 р. між Банком та Боржником було укладено Договір про внесення змін № 1 до Генерального договору, яким сторони в новій редакції виклали п.п. 1.3.-1.6., п.п. 2.5.3., п.п.2.5.8. Генерального договору та доповнили Генеральний договір п. 1.7. та п.п. 2.2.5.3., а саме: збільшити Ліміт фінансування до 25 000 000 грн. 00 коп.: встановили що усі зобов'язання Принципала мають бути виконанні належним чином не пізніше 15.01.2015 р., а строк дії кожної окремої Гарантії повинен спливати не пізніше 31.12.2014 р. включно: врегулювали питання забезпечення порядку розрахунку Кредиту та його погашення.
01.11.2013 р. у відповідності до умов Генерального договору, Додаткового договору № 1 та Заяви принципала від 31.10.2013 р. про внесення змін до Гарантії платежу № ГР0020ГОЛ0019/13Г від 15.04.1013 р. між Сторонами було укладено Договір про внесення змін №1 до Додаткового договору № 1-0019/13/15-Gg/1, яким сторони, у зв'язку з укладенням Додаткової угоди від 24.10.2013 р. до Договору поставки № 1588-ДН/13 від 03.03.2013 р. укладеного між Принципалом та ТОВ Торгова компанія "Мегаполіс-Україна", дійшли згоди внести зміни до Додаткового договору № 1, а саме збільшити суму гарантії до 25 000 000,00 грн. та продовжити строк дії наданої Гарантії до 31.12.2014 р.
На виконання вимог чинного законодавства України та викладених умов Генерального договору та Додаткового договору № 1. Банком 01.11.2013 р. на паперовому носії було видано Зміни № 1 до Гарантії платежу № ГР0020ГОЛ0019/13Г.
Частиною 1 статті 560 Цивільного кодексу України передбачено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку.
Відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.
Стаття 568 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов'язків за гарантією.
Гарант має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (ст. 567 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно п. 7.2. Генерального договору, за порушення платіжних зобов'язань за Генеральним договором Принципал сплачує гаранту пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України станом на день порушення відповідного простроченого планету за кожен день прострочення.
Внаслідок невиконання ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР" своїх зобов'язань за Генеральним договором про надання гарантій з можливістю надання кредиту №1-0019/13/15-Gg від 15.04.2013 року станом на 25.05.2015 р. утворилась заборгованість у розмірі 2896,78 грн.
В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договір про надання гарантій можливістю надання кредиту № 1-0019/13-15-Gg від 15.04.2013 р. між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР" було укладено Договір застави товарів в обороті № 1-0122/13/15-ZS від 15.04.2013 р. (надалі - Договір застави товарів в обороті), згідно з яким, застава, що встановлюється з цим договором, забезпечує виконання ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР" зобов'язань, що випливають з укладеного між ним та ПАТ "БАНК ФОРУМ" Генерального договору про надання гарантій з можливістю надання кредиту 1-0019/13-15-Gg від 15.04.2013 року, включаючи всі дійсні та /або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або такі, що можуть бути внесені в майбутньому, за умовами якого ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР", в межах максимальної суми заборгованості, що становить 1 000 000,00 грн., зобов'язаний сплачувати комісійну винагороду "за надання та обслуговування непокритої гарантії" у розмірі 3 % річних від непокритої суми Гарантії. Предметом застави за цим Договором є товари в обороті (готова продукція) згідно з додатком № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Відповідно до п. 1.3. Договору товарів в обороті, Сторони визначили вартість Предмета застави за ринковою, яка становить 2 452 451,94 грн.
15.09.2008 р. між Публічним акціонерним товариством "БАНК ФОРУМ" (далі за текстом - Банк, Кредитор, ПАТ "БАНК ФОРУМ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "АМСТОР" (далі - Позичальник, ТОВ "АМСТОР") укладений кредитний договір № 0035/08/19-KLI (надалі - Кредитний договір).
Відповідно до умов Кредитного договору, Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості в сумі 8 500 000,00 доларів США.
Згідно п. 1.2., п.1.3. Кредитного договору, кредитні кошти надаються строком по 14.09.2009 р. та за користування кредитними коштами встановлюється плата в розмірі 13 % процентів річних.
Положеннями пунктів 2.4., 2.5., 2.6. Кредитного договору визначено, що проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, в доларах США за фактичний строк користування кредитними коштами та з розрахунку 360 днів у році.
У відповідності до п.п.п 3.1.1. Кредитного договору, Банк надає позичальнику кредитні кошти шляхом їх перерахування відповідно до цільового призначення за наданими позичальником письмовими заявками та документами.
На виконання вимог чинного законодавства України та викладених умов Кредитного договору Кредитор надавав Боржнику кредитні кошти в сумі 4 000 000,00 доларів США згідно з його заявками № 2691 від 16.09.2008 р., № 2699 від 17.09.2008 р., № 2709 від 18.09.2008 р.
Таким чином кредитор виконав умови Кредитного договору щодо надання кредитних коштів.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до п.п. 3.3.2. Позичальник зобов'язаний не пізніше визначеного п. 1.2. Кредитного договору строку повернути банку суму наданих кредитних коштів в повному обсязі, сплачувати проценти за користування кредитними коштами згідно п. 2.6. Кредитного договору.
Пунктом 2.8. Кредитного договору передбачено, що у разі недостатності суми проведеного платежу на виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором у повному обсязі, вимоги Банку погашаються у наступній черговості: в першу чергу сплачуються прострочені проценти та комісії, в другу - строкові проценти та комісії, заборгованості за кредитом, в третю - можливі неустойка, штрафи та пеня, потім інші вимоги Банку.
Між Банком та Позичальником було укладено Договори про внесення змін до Кредитного договору, щодо зміни до графіку повернення кредитних коштів.
Однак, Позичальником не виконано умови щодо погашення кредитних коштів в строки встановлені Графіком, що передбачений Кредитним договором.
Згідно п. 5.2. Кредитного договору сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання позичальником зобов'язань по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів та інших зобов'язань, передбачених п. 3.3. Кредитного договору є умовами, при надані яких припиняється кредитування Банком Позичальника, а Позичальник здійснює повернення отриманих коштів Банку, сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами. Для цього Банк надає під розписку уповноваженій особі, або надсилає рекомендованим листом позичальнику письмові вимогу про повернення позичальником кредитних коштів, сплату ним процентів за користування кредитними коштами з можливим нарахуванням штрафних санкцій та пені.
Внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 25.05.2015 р. утворилась заборгованість у розмірі 30 907 058,17 грн.
У відповідності до п. 2.1. Кредитного договору забезпеченням повернення кредитних коштів сплати процентів за користування кредитними коштами в т.ч. є: - застава торгівельного обладнання, інвентарю, інших основних засобів та необоротних матеріальних активів суспільно-торгівельного центру, розташованого за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, буд. 65 а, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (надалі, Боржник, Поручитель, Заставодавець, ТОВ "ТБ "АМСТОР").
З метою забезпечення належного та своєчасного виконання ТОВ "АМСТОР" взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, 15.09.2008 р. між ТОВ "ТД "АМСТОР" та ПАТ "БАНК ФОРУМ" було укладено Договір поруки (надалі - Договір поруки).
Відповідно до Договору поруки від 15.09.2008 року, з урахуванням Договорів про внесення змін до Договору поруки поручитель поручається перед Банком за належне та своєчасне виконання ТОВ "АМСТОР", взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або, що можуть бути внесені в майбутньому, за умовами якого ТОВ "АМСТОР" зобов'язаний своєчасно повернути Банку кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 26 586 328,00 грн. з кінцевим терміном повернення 31.12.2017 р., включно сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених в Кредитному договорі, з розрахунку 15 % річних (у разі порушення Позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором, плата за користування кредитними коштами збільшується на 2 % річних та становить 17 % річних, сплачувати комісії та можливу неустойку (штраф, пеню) в розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Кредитним договором та збитки, завдані його порушенням.
Відповідно п. 2.1. Договору поруки ТОВ "ТД "АМСТОР" зобов'язується, в разі невиконання та/або порушення ТОВ "АМСТОР" своїх зобов'язань перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" погасити заборгованість по Кредитному договору, а саме: суму кредиту, нараховані проценти по кредиту (строковій та простроченій заборгованості), штраф, пеню та інші платежі, передбачені Кредитним договором.
Згідно п. 2.2. Договору поруки поручитель зобов'язується відповідати перед Кредитором своїми грошовими коштами та всім своїм майном.
Відповідно до п. 2.3. Договору поруки кредитор зобов'язується письмово повідомити поручителя про невиконання позичальником своїх зобов'язань.
У відповідності до п. 3.1.Договору поруки у випадку невиконання зобов'язань по Кредитному договору та Договору поруки Позичальник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
15.09.2008 року між ПАТ "БАНК ФОРУМ" та ТОВ "ТД "АМСТОР" було укладено Договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Друговою В.А., зареєстрований в реєстрі № 6915 (надалі - Договір застави), який забезпечує виконання ТОВ "АМСТОР" зобов'язань за Кредитним договором № 0035/08/19-KLI від 15.09.2008 р. Відповідно до Договору застави, з урахуванням Договорів про внесення змін до Договору застави поручитель поручається перед банком за належне та своєчасне виконання ТОВ "АМСТОР", взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, включаючи всі дійсні та/або можливі зміни та/або доповнення, внесені та/або, що можуть бути внесені в майбутньому, за умовами якого ТОВ "АМСТОР" зобов'язаний своєчасно повернути банку кредит у формі не відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 26 586 328,00 грн., з кінцевим терміном повернення 31.12.2017 р., включно, сплачувати нараховані проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, передбачених в Кредитному договорі, з розрахунку 15 % річних у разі порушення Позичальником зобов'язань, встановлених Кредитним договором, плата за користування кредитними коштами збільшується на 2 % річних та становить 17 %, сплачувати комісії та можливу неустойку (штраф, пеню) в розмірах та у випадках, передбачених Кредитним договором, а також відшкодувати витрати, пов'язані з пред'явленням вимоги за Кредитним договором, та збитки, завдані його порушенням.
Відповідно до п. 1.2. Договору застави, предмет застави є торгівельне обладнання, інвентар, інші основні засоби та необоротні матеріальні активи суспільно-торгівельного центру, розташованого за адресою: Донецька область, м. Єнакієве, пр. Металургів, буд.. 65 а, перелік якого міститься в Додатку № 1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною. Заставну вартість сторони визначили, з урахуванням всіх змін та доповнень за ринковою вартістю, що становить 5 880 759,01 грн.
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти (ст. 536 Цивільного кодексу України).
Невиконання ТОВ "АМСТОР" своїх зобов'язань за Кредитним договором порушує права ПАТ "БАНК ФОРУМ" та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено те, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
У статті 553 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України).
Таким чином, станом на 25.05.2015 р. загальна заборгованість ТОВ "ТД "АМСТОР" перед ПАТ "БАНК ФОРУМ" складає 30 909 954,95 грн. (1. за Генеральним договором про надання гарантій становить 2896,78 грн., з них: заборгованість по сплаті комісії - 2671,23 грн., пеня за несвоєчасну сплату комісії - 225,55 грн.; 2. за Кредитним договором становить 30 907 058,17 грн., з них: заборгованість по поверненню кредитних коштів - 23 025 328,00 грн.; заборгованість за процентами - 4 286 744,22 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів та процентів - 3 594 985,95 грн.)
Позивач зауважує, що відповідно до бюлетеня державного реєстратора № 318 (13) 2015 на сторінці 49 за № 2053 оприлюдненої відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців № 318 (13) 2015 рік про перебування ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР" в стані припинення. Строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для за явлення кредиторами своїх вимог - 18.07.2015 року.
Позивач маючи вимоги до відповідача 03.07.2015 р. звернувся на адресу комісії з припинення за заявою з грошовими вимогами до боржника.
27.07.2015 р. на адресу позивача надійшло повідомлення відповідача за вих. № 84-ПК від 21.07.2015 р. про розгляд кредиторських вимог, яким відповідач частково визнав кредиторські вимоги банку, відхиливши кредиторські вимоги позивача щодо сплати пені в сумі 3 595 211,50 грн., посилаючись на положення ст. 614 Цивільного кодексу України
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати позивача кредитором відповідача на суму 30 909 954,95 грн. та зобов'язати комісію з припинення відповідача включити вимоги позивача до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР".
Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань на момент розгляду спору до господарського суду не надав. Крім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до п. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Пунктом 2 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що способами захисту цивільного права та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення;7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 Цивільного кодексу України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби зв'язку, наприклад електронний.
Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як зазначено у ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
У статті 553 Цивільного кодексу України зазначено про те, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.
У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч.1 ст. 543 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за Генеральним договором та Кредитним договором не виконав, а отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 909 954,95 грн.
Отже, враховуючи вищевикладене, позичальник/відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Кредитним Договором/Договором поруки перед позивачем у розмірі 30 909 954,95 грн.
Щодо вимог позивача про зобов'язання включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України, юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.
Згідно зі ст. 105 Цивільного кодексу України, після внесення запису про прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців повідомлення про внесення запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо прийняття рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу про припинення юридичної особи публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Як вже зазначалось, відповідно до бюлетеня державного реєстратора № 318 (13) 2015 на сторінці 49 за № 2053 оприлюдненої відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних особі-підприємців № 318 (13) 2015 рік про перебування ТОВ "Торгівельний будинок "АМСТОР" в стані припинення. Строк визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для за явлення кредиторами своїх вимог - 18.07.2015 року.
Господарський суд вважає, що визначений засновниками юридичної особи відповідача строк для заявлення кредиторами своїх вимог суперечить ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України. З урахуванням того, що з 14.05.2015 р. відповідач знаходиться в стані припинення, строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
Таким чином, виходячи з того, що 14.05.2015 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис щодо припинення юридичної особи відповідача, то строк для заявлення кредиторами своїх вимог закінчується 18.07.2015 р.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся з грошовими вимогами до відповідача 03.07.2015 р., тобто у передбачені строки.
З огляду на ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна вимога кредитора, зокрема, щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається ліквідаційною комісією, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.
Враховуючи те, що комісією з припинення відповідача була надано повідомлення про розгляд кредиторських вимог, яке отримало позивачем 27.07.2015 року, то встановлений законодавством строк для звернення до суду ПАТ "БАНК ФОРУМ" з позовом до комісії з припинення є 27.08.2015 року.
Частиною 3 статті 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Враховуючи викладене, беручи до уваги існування заборгованості відповідача за перед позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо сплати та стягнення судового збору по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України, вирішуючи питання щодо сплати судового збору, господарський суд повинен виходити, зокрема, з такого.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено визнання ціни позову у позовах про стягнення грошей і про витребування майна. Відповідні позовні заяви мають майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за приписом підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Що ж до позовних заяв немайнового характеру, то до них відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Подання до господарського суду таких заяв оплачується судовим збором згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становила 1218,00 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на подачу позову до суду 21.08.2015 р.) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.).
Ціна позову складається з майнового характеру та становить 30 909 954,95 грн. та з немайнового характеру, отже, сума судового збору за подання даного позову мала складати 73 080, 00 грн. (60 розмірів мінімальних заробітних плат ) та 1218,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати).
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Так, статтею 5 Закону України "Про судовий збір" (станом на подачу позову до суду 21.08.2015 р.) визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (пункт 22 частини 1 статті 5). Фактично з даним позовом до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "БАНК ФОРУМ" - Ларченко І.М., призначена рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.01.2015 р. № 10.
Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 74 298,00 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, 75 ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Визнати Публічне акціонерне товариство "БАНК ФОРУМ" (код ЄДРПОУ 21574573) кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (код ЄДРПОУ 32516492) на суму 30 909 954,95 грн. (тридцять мільйонів дев'ятсот дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 95 коп.)
Зобов'язати комісію з припинення Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" включити вимоги Публічного акціонерного товариства " БАНК ФОРУМ" до проміжного ліквідаційного балансу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний будинок "АМСТОР" (49038, м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська, буд. 27; код ЄДРПОУ 32516492) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31214206783005 (Державна судова адміністрація України, 050) в у відділенні банку ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012, КБКД 22030001) 74 298,00 грн. (сімдесят чотири тисячі двісті дев'яносто вісім грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
І.А. Рудовська
Дата підписання рішення,
оформленого відповідно до статті 84 ГПК
України “ 10 ” вересня 2015р.