01 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 473/1736/15-а
Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Вострікова Л.В.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
за участю секретаря - Авраменка А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Вознесенської міської ради в особі міського голови Лукова Віталія Дмитровича про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
07.05.2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до виконкому Вознесенської міської ради в особі міського голови Лукова Віталія Дмитровича, та після уточнення позовних вимог просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку направити запит позивача про надання публічної інформації належному розпоряднику інформації з одночасним повідомленням про це позивача.
Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 24.06.2015 року ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В апеляційній скарзі апелянт посилалась на те, що запитувана ним у запиті інформація є публічною, а у своїх листах-відповідях відповідач підтвердив, що йому відомо про те, хто є розпорядником запитуваної інформації. В свою чергу, відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого чинним законодавством, та не направив запит належному розпоряднику інформації, чим порушив права позивача.
На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року та прийняття нової, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2015 року ОСОБА_2 звернувся до міського голови м. Вознесенськ із запитом про надання публічної інформації, а саме: інформації стосовно розміру витрат, закладених в обґрунтування ціни на воду та каналізацію по статтям видатків, з рентабельністю, що планується та кінцевою ціною станом на 01.11.2011 року, 01.01.2012 року, 01.01.2013 року, 01.01.2014 року та закладені у розрахунки станом на 01.02.2015 року; дані про кількість добутої з надрів води, яка направлена у міську мережу та отримана споживачами (юридичними та фізичними особами - окремо), а також окремо - прокачану БОС (біологічними очисними спорудами) станом на вищевказані дати; коротко інформацію про результати фінансової діяльності Держводоканалу (прибуток, середня загробна плата, кількість отриманих від абонентів грошей, кількість боржників та у відсотковому вираженні від загальної кількості абонентів) за вказані періоди.
13.02.2015 року за вихідним № І-1ЕП міським головою Вознесенської міської ради на адресу позивача було надіслано відповідь на вказаний вище запит, в якій міститься інформація стосовно витрат, врахованих в тарифах від 12.11.2010 року на послуги водопостачання та водовідведення (наведено калькуляцію тарифу на послуги водопостачання, планові об'єми реалізації водопостачання, калькуляцію тарифу на послуги водовідведення, планові об'єми реалізації послуги водовідведення); витрат, врахованих в діючих тарифах від 27.04.2012 року на послуги водопостачання та водовідведення (наведено калькуляцію тарифу на послуги водопостачання, планові об'єми реалізації водопостачання, калькуляцію тарифу на послуги водовідведення, планові об'єми реалізації послуги водовідведення); діючих тарифів на послуги водопостачання, надані КП «Водопостачання м. Вознесенська», діючих тарифів на водовідведення, надані КП «Водопостачання м. Вознесенська»; даних щодо видобуток та реалізацію води; кількість стічних вод за даними ТОВ «Біологічні очисні споруди»; результатів фінансової діяльності КП «Водопостачання м. Вознесенська» за 2011-2014 роки; середньої заробітної плати штатних працівників КП «Водопостачання м. Вознесенська» за 2011-2014 роки.
27.02.2015 року позивачем було подано голові Вознесенської міської ради ще одну заяву, в якій позивач повторно просив надати йому розрахункову калькуляцію витрат для встановлення підвищених тарифів на воду та каналізацію, які виконком направив до Києва у Комісію по регулюванню тарифів, інформацію щодо якої ним було витребувано у заяві від 31.01.2015 року. Також позивач просив надати відомості щодо невідповідності наданих цифр з фактичними тарифами.
12.03.2015 року листом № І-9 1ЕП міським головою Вознесенської міської ради було повідомлено позивача про діючі тарифи на послуги водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Водопостачання м. Вознесенська», а також на послуги транспортування по магістральному колектору, збиранню та очищенню промислових та побутових стоків (каналізації), які надаються ТОВ «Біологічні очисні споруди». Також відповідачем зазначено, що перераховані у відповіді рішення виконавчого комітету щодо встановлення тарифів розміщені на сайті м. Вознесенська.
В свою чергу, стосовно надання калькуляції витрат для підняття тарифів на водопостачання та водовідведення, відповідачем повідомлено, що виконавчий комітет не є розпорядником даної інформації та відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може її надати заявнику. У зв'язку із вказаним позивачу запропоновано звернутись до КП «Водопостачання м. Вознесенська» з відповідним запитом.
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що виразилась у не скеруванні запиту належному розпоряднику інформації, ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду першої інстанції.
Заперечуючи проти поданого позову, виконком Вознесенської міської ради в особі міського голови Лукова Віталія Дмитровича посилався на те, що у відповідності до вимог чинного законодавства ані Вознесенська міська рада, ані виконавчий комітет Вознесенської міської ради не наділені повноваженнями щодо встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а тому вони не є розпорядниками вищевказаної публічної інформації, а також не є розпорядниками, яким за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто володіє інформацією щодо розрахунків, калькуляцій стосовно підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення. Відповідач посилався на те, що на день звернення позивача запитуваною інформацією не володіли ні суб'єкт господарювання, якого на даний час можна віднести до належного розпорядника, ні державний регулятор, оскільки остаточно запитувана публічна інформація була створена і задокументована лише після прийняття 16.04.2015 року постанови НКРЕКП № 1261 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Водопостачання м. Вознесенська», яка набрала чинності 01.05.2015 року.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, зважаючи на наступне:
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Законом України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визначаються суб'єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Ст. 14 зазначеного Закону визначено обов'язки розпорядників інформації. Так, розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
В свою чергу, згідно ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Ч. 2 зазначеної статті передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
При цьому, ч. 3 ст. 22 Закону передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Статтею 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Таким чином, виконавчий комітет Вознесенської міської ради є одним з уповноважених органів по затвердженню тарифів на комунальні послуги, види яких визначено законодавством.
При цьому, в силу свого статусу та характеру діяльності голові Вознесенської міської ради було відомо хто володіє запитуваною позивачем інформацією щодо розрахунків, калькуляцій стосовно підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, тобто хто в даному випадку є належним розпорядником інформації.
Однак, у порушення вимог ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідачем не було направлено запит позивача належному розпоряднику.
Факт того, що відповідачу відомо хто є належним розпорядником інформації щодо розрахунків, калькуляцій стосовно підвищення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення підтверджується також тим, що у відповіді на запит позивача йому було рекомендовано звернутись до КП «Водопостачання м. Вознесенська», та в подальшому, а саме, 22.05.2015 року, міським головою було направлено запит позивача до КП «Водопостачання м. Вознесенська» за належністю.
Колегія суддів критично ставиться до посилань суду першої інстанції, як на підставу відмови у задоволенні позовних вимог, на те, що інформація, яка запитувалась позивачем була затверджена лише після прийняття постанови НКРЕКП № 1261 від 16.04.2015 року «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП «Водопостачання та водовідведення м. Вознесенська», зважаючи на те, що зазначені обставини не стосуються суті позовних вимог, оскільки позивачем оскаржується саме бездіяльність відповідача щодо невиконання обов'язку направити запит позивача про надання публічної інформації належному розпоряднику інформації, а не відмова у наданні такої інформації.
Слід зазначити, що саме на розпорядника запитуваної інформації законодавством покладено обов'язок надавати достовірну, точну та повну інформацію, а у разі наявності передбачених Законом підстав, відмовити у наданні інформації.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не було дотримано вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», чим порушено права позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст.ст. 184, 185, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 11 червня 2015 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.
Визнати протиправною бездіяльність виконкому Вознесенської міської ради в особі міського голови Лукова Віталія Дмитровича щодо невиконання вимог ч. 3 ст. 22 Закону України «Про публічну інформацію» в частині обов'язку направити запит ОСОБА_2 від 31.01.2015 року щодо надання розрахунків, калькуляцій, пояснювальних записок стосовно підвищення тарифів по водопостачанню та водовідведенню належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.
Стягнути з місцевого бюджету Вознесенської міської ради на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце проживання: 56500, АДРЕСА_1) здійснені судові витрати у вигляді судового збору в сумі 109 (сто дев'ять) грн. 62 коп.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: А.В. Бойко
Суддя: Т.М. Танасогло
Суддя: О.В. Яковлєв