08 вересня 2015 року Справа № 9104/19932/12
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
участю секретаря Волошин М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного підприємства "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2011 року у справі за позовом державного підприємства "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Державне підприємство "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " 11.10.2009року , звернулося до суду з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000232340/0/10909 виставленого 13.05.2011 р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова.
Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаного податкового повідомлення-рішення, оскільки підприємство вимог податкового законодавства не порушувало, а висновки відповідача не ґрунтуються на вимогах діючого законодавства.
Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2011 року в задоволенні позовної заяви відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що ні ДПІ у Личаківському районі м. Львова не вказано у матеріалах справи, що в Договорі генерального підряду від 26.10.2009р. ДП ЛОДПЗ є замовником, а не виконавцем, тобто є отримувачем послуг, а не їх надавачом , і відповідно, ДП ЛОДПЗ несе витрати, а не отримує доходи. Про довгостроковий договір де ДП ЛОДПЗ виступало надавачем (виконавцем) послуг ні в матеріалах суду, ні в матеріалах податкової інспекції не згадується взагалі.
Донарахування доходів ДП ЛОДПЗ ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено відповідно до вимог п. 7.10 Закону про прибуток. Також, судом першої інстанції не враховано те, що в податковому повідомленні - рішенні про застосування фінансових санкцій було застосовано додаткове нарахування ПДВ , як порушення ДП ЛОДПЗ вимог п. 7.5.4 Закону про ПДВ (встановлюється дата виникнення права замовника на податковий кредит за контрактами визнаними довгостроковими). Але, з таблиці № 2, доданої до листа ДПІ у Личаківському районі м. Львова «Про розгляд заперечення» від 13.05.2011р. №10916/10/23-4 (додана до матеріалів справи) ДПІ у Личаківському районі м. Львова за наслідками податкової перевірки не було встановлено порушення правильності відображення податкового кредиту за період з квітня 2010р. по липень 2010р. А саме, по кожному з вказаних місяців у рядку 17 декларації з ПДВ дані платника податків та дані перевірки повністю збігаються.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що Генпідрядник самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із реалізацією цього договору, використовуючи оціночний коефіцієнт його виконання. Відповідно до п.п 7.3.7 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість " датою виникнення податкових зобов'язань Генпідрядника є дата збільшення його валового доходу.
Відповідно до п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку.
Відповідно до п.п. 3.2.5 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" не є об'єктом оподаткування ПДВ в тому числі операції з розміщення та повернення коштів за договорами позики, управління і переуступки фінансових кредитів.
Згідно з п.7.10.2 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " під терміном довгостроковий договір (контракт) слід розуміти будь-який договір на виготовлення, будівництво, встановлення або монтаж матеріальних цінностей, що входитимуть до складу основних фондів замовника або складових частин таких основних фондів, а також на створення нематеріальних активів, пов'язаних з таким виготовленням, будівництвом, установленням або монтажем (послуг типу "інжиніринг", науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та розробок), за умови, якщо такий контракт не планується завершити раніше ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати).
Відповідно до п.7.5.4 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права замовника на податковий кредит з контрактів, визначених довгостроковими відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", є дата збільшення валових витрат замовника довгострокового контракту.
Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оцінний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту (п.7.10.3 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ").
Оцінний коефіцієнт виконання довгострокового договору (контракту ) визначається, як співвідношення суми фактичних витрат звітного періоду до суми загальних витрат, що плануються виконавцем при виконанні довгострокового контракту (п. 7.10.4 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ").
Дохід виконавців у звітному періоді визначається , як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оцінний коефіцієнт виконання довгострокового контракту (пп.7.10.5 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств "). Витрати виконавця у звітному періоді визначаються на рівні фактично сплачених (нарахованих) витрат, пов'язаних із виконанням довгострокового договору (контракту) у такому звітному періоді (пп.7.10.6 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ").
Згідно з пп.7.10.1 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).
Виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту (пп. 7.10.3 п.7.10 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ").
Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами відповідача, що в порушення п.7.5.4 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 38 132,0 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2010 року на суму ПДВ 16356,0 грн.; травень 2010 року на суму ПДВ 4 418,0 грн.; червень 2010 року на суму ПДВ 7333,0 грн.; липень 2010 року на суму ПДВ 10025,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду р.26 по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму ПДВ 25 987 659 грн.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що відповідачем у період з 22.03.2011р. по 04.04.2011р. проведено виїзну позапланову перевірку ДП "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по декларації за січень 2011р., про що 11.04.2011 року складено Акт №242/23-4/36670377
Згідно висновків вказаного акта, відповідачем встановлено порушення позивачем: - п.201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010р №2755-УІ ДП "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту" - завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень 2011р на суму ПДВ 5 305 140,0 грн. - в порушення п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України №:168/97-ВР від 03.04.97р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами та доповненнями) ДП "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту" занижено податкове зобов'язання по ПДВ на 66 099 988 грн., в т.ч по періодах: грудень 2009 року на 19 082 488,00 грн., січень 2010 року на 9 669 473,00 грн., лютий 2010 року на 1265,00 грн., липень 2010 року на 37 346 762,00 грн. - за даними перевірки залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду р.26 по декларації за січень 2011 року зменшено на 21 011 280 грн.
За результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки, відповідачем 13.05.2011 року змінено висновки акта перевірки, та констатовано про порушення позивачем п.7.5.4 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість "- занижено податкове зобов'язання по ПДВ на суму 38 132,0 грн., в т.ч. по періодах: квітень 2010 року на суму ПДВ 16356.0 грн.; травень 2010 року на суму ПДВ 4 418,0 грн.; червень 2010 року на суму ПДВ 7333,0 грн.; липень 2010 року на суму ПДВ 10025,0 грн. та завищено залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду р.26 по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року на суму ПДВ 25 987 659 гривень.
Враховуючи результати розгляду заперечень, відповідачем 13.05.2011 року виставлено податкове повідомлення-рішення №0000232340/0/10909 про збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 38132 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 9533 грн.
Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем 27.10.2009 року укладено з АКВАСЕЙФЕТІ ІНВЕСТ ПЛС кредитний договір на суму 50 000 000 млн. Євро. під гарантію КМ України.
Проте, судом першої інстанції та ДПІ у Личаківському районі м. Львова враховано, що стверджується матеріалами справи, що в Договорі генерального підряду від 26.10.2009р. ДП ЛОДПЗ є замовником, а не виконавцем, тобто є отримувачем послуг, а не їх надавачем, і відповідно, ДП ЛОДПЗ несе витрати, а не отримує доходи.
Про довгостроковий договір де б ДП ЛОДПЗ виступало надавачем (виконавцем) послуг ні в матеріалах суду, ні в матеріалах податкової інспекції не згадується.
Донарахування доходів ДП ЛОДПЗ ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено відповідно до вимог п. 7.10 Закону про прибуток.
Відповідно до пп. 7.10.1 п. 7.10 ст. 7 Закону про прибуток платник податку може вибрати особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом).
Такий особливий порядок оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим договором (контрактом) передбачає те, що виконавець самостійно визначає доходи і витрати, нараховані (понесені) протягом звітного періоду у зв'язку із виконанням довгострокового договору (контракту), використовуючи оціночний коефіцієнт виконання такого довгострокового контракту (пп. 7.10.3 Закону про прибуток).
Доход виконавців у звітному періоді визначається як добуток загально договірної ціни довгострокового договору (контракту) на оціночний коефіцієнт виконання довгострокового контракту (п. 7.10.5 Закону про прибуток).
Правова конструкція пп. 7.10.1 Закону про прибуток надає можливість платнику податку, який здійснює господарські операції за довгостроковими контрактами вибрати право застосування як загальної системи оподаткування так і особливого порядку оподаткування результатів та діяльності за правилами п. 7.10 сг. 7 Закону про прибуток.
ДП ЛОДПЗ керуючись диспозитивною нормою пп. 7.10.1 Закону про прибуток, визначаючи свої валові доходи за відповідний період обрало загальну систему оподаткування, що передбачена ст. ст. 3, 4 Закону про прибуток.
Статті 3, 4 Закону про прибуток передбачають визначення доходів в періоді здійснення поставки послуг, тобто без застосування оцінного коефіцієнту.
Однак, як вбачається з даних таблиці №1, що є додатком до листа ДПІ у Личаківському районі м. Львова «Про розгляд заперечення» від 13.05.2011р. №10916/10/23-4(наявна у матеріалах справи) (далі - Таблиці № 1) ДПІ у Личаківському районі м. Львова за власною ініціативою нарахувала валовий дохід ДП ЛОДПЗ із застосуванням особливого порядку оподаткування результатів діяльності за довгостроковими договорами (п. 7.10.5 Закону про прибуток), чим порушила право платника податків - ДП ЛОДПЗ на вибір порядку оподаткування, встановленого п. 7.10.1 Закону про прибуток.
В результаті неправильного визначення ДПІ у Личаківському районі м. Львова валового доходу платника податків, на нашу думку, державному підприємству ЛОДПЗ було неправомірно донараховано податкові зобов'язання з ПДВ на суму 38 132.0 грн.
Приймаючи постанову у справі, суд не врахував порушення ДПІ у Личаківському районі м. Львова норм пп. 7.10.1 Закону про прибуток, що призвело до неправомірного донарахування податкових зобов'язань з ПДВ для ДГІ ЛОДПЗ, чим порошив норми матеріального права. Як наслідок, така помилка суду призвела до неправильного вирішення справи.
Також, судом першої інстанції не враховано те, що в податковому повідомленні - рішенні про застосування фінансових санкцій було застосовано додаткове нарахування ПДВ як порушення ДП ЛОДПЗ вимог п. 7.5.4 Закону про ПДВ (встановлюється дата виникнення права замовника на податковий кредит за контрактами визнаними довгостроковими).
Але, з таблиці № 2, доданої до листа ДПІ у Личаківському районі м. Львова «Про розгляд заперечення» від 13.05.2011р. №10916/10/23-4 (додана до матеріалів справи) ДПІ у Личаківському районі м. Львова за наслідками податкової перевірки не було встановлено порушення правильності відображення податкового кредиту за період з квітня 2010р. по липень 2010р. А саме, по кожному з вказаних місяців у рядку 17 декларації з ПДВ дані платника податків та дані перевірки повністю збігаються.
Тобто, ДПІ у Личаківському районі м. Львова в матеріалах перевірки визнає, що ДП ЛОДПЗ у періоді з квітня 2010р. по липень 2010р. не було порушено п. 7.5.4 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, що встановлює порядок формування податкового кредиту при здійсненні діяльності за довгостроковим контрактом, але в повідомленні-рішенні вказує на порушення вимог саме цього пункту. Незважаючи на це, вказану обставину при винесенні судом постанови враховано не було.
Відповідно до ст. 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
апеляційну скаргу державного підприємства "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " - задовольнити.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.12.2011 року у справі № 2а-10486/11/1370 - скасувати та прийняти нову, якою позов державного підприємства "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту " - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова № 0000232340/0/10909 від 13.05.2011року.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар