08 вересня 2015 року Справа № 876/14402/13
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Ніколіна В.В.,
суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії, -
ОСОБА_1 07.10.2013року звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, у зв'язку із фактичним збільшенням грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, в якому посилається на те, що він проходив військову службу у Збройних Силах з 14 квітня 1979 року по 10 червня 2005 року.
Позов мотивує тим, що він є військовим пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і на пенсійному обліку знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З 01 вересня 2013 року відбулося підвищення грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців згідно Постанови КМ України від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови КМ України від 22 вересня 2010 року №889», згідно якої виплату щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40 відсотків місячного грошового забезпечення, розповсюджено на всі інші категорії військовослужбовців, які раніше цю виплату не отримували. Вважаючи, що зміна грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а саме юрисконсультів авіаційних бригад, є підставою для перерахунку, в порядку передбаченому ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначеної пенсії він, з відповідною заявою, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Листом від 17 вересня 2013 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області його було повідомлено про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що КМ України не приймалось рішення про перерахунок пенсій. Крім того, 03 вересня 2013 року він звернувся з листом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату з вимогою надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 вересня 2013 року, для перерахунку пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення. Листом від 09 вересня 2013 року, Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повідомив, що відмовляє у видачі довідку зв'язку з недотриманням відповідними органами процедур передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вважає, що бездіяльність відповідачів є протиправною, тому він змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Оскаржуваною постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2013 року позовну заяву задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідачі просять зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовують щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подані скарги підлягають задоволенню з наступних мотивів.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до ч.4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМ України.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром Оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи.
Таким чином, щомісячна додаткова грошова винагорода є додатковим видом грошового забезпечення і введена до виплати окремим категоріям військовослужбовців відповідно до чинного законодавства постановою КМ України від 22 вересня 2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».
Відповідно до положень її первісної редакції з 01 жовтня 2010 року військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які займають посади плаваючого та льотного складу установлено щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Постановою №161 виплату щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40 відсотків місячного грошового забезпечення з 01 вересня 2013 року, розповсюджено на всі інші категорії військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби).
На виконання наведених постанов Міністром оборони України видано Наказ №595 від 15 листопада 2010 року (із змінами), яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.
Пунктом 9 Інструкції (в чинній редакції) встановлено, що розміри винагороди встановлюються наказами Міністра оборони України (начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України) з урахуванням конкретної військової частини, займаної посади та особливостей умов проходження служби у межах видатків на грошове забезпечення, передбачених для Міністерства оборони України (Головного управління розвідки Міністерства оборони України) у державному бюджеті України на відповідний рік.
Наведені ознаки цієї виплати відповідають ознакам додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, зміна або введення нових видів яких є підставою для перерахунку пенсії.
Посилання відповідачів на те, що додаткова грошова винагорода не передбачена Порядком № 393, а тому не враховується при призначенні пенсії, є помилковими.
Порядок №393 прийнятий у 1992 році і за час, який пройшов з його прийняття, умови грошового забезпечення військовослужбовців неодноразово змінювались, та вводились нові його види. Тому сама по собі невідповідність назви нового виду грошового забезпечення назвам, передбаченим Порядком № 393, за обставин, коли ознаки та цілі цих виплат співпадають, не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.
Оскільки додаткову грошову винагороду запроваджено КМ України, це є підставою для перерахунку пенсій відповідній категорії військовослужбовців.
Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМ України від 13 лютого 2008 року №45 передбачено певну послідовність дій органів влади, яка розрахована на відсутність спору. Недотримання вимог вказаного Порядку з боку суб'єкта владних повноважень не може бути підставою для висновку про відсутність у пенсіонера права на належну реалізацію положень Закону.
Недодержання Пенсійним фондом України вимог Порядку № 45 щодо повідомлення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та відповідно, не направлення таких списків до Івано-Франківського обласного військового комісаріату для надання довідок про розмір грошового забезпечення, не надання вказаних довідок обласним військовим комісаріатам, не є підставою для висновку про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії.
Постановляючи судове рішення у даній справі, суд виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване або звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, аналізуючи наведені норми закону та всі встановлені судом обставини справи суд вважає, що рішення відповідачів про відсутність у позивача права на перерахунок пенсії з урахуванням щомісячного додаткового виду грошового забезпечення, а саме щомісячної додаткової грошової винагороди, як звільненому з посади юрисконсульта авіаційної бригади, в розмірі 40% грошового забезпечення для нарахування пенсії, відповідно до Постанови №889 та відмову у видачі довідки за відповідною формою з дотриманням розмірів додаткової грошової винагороди встановленої Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністра Оборони України від 15 листопада 2010 року №595 (із змінами), для перерахунку раніше призначеної пенсії, прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не відповідає вимогам діючого законодавства, яке застосовується до правовідносин, що виникли, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовим пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і на пенсійному обліку знаходиться у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. З 01 вересня 2013 року відбулося підвищення грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців згідно Постанови КМ України від 13 березня 2013 року №161 «Про внесення змін до постанови КМ України від 22 вересня 2010 року №889», згідно якої виплату щомісячної додаткової грошової винагороди у розмірі 40 відсотків місячного грошового забезпечення, розповсюджено на всі інші категорії військовослужбовців, які раніше цю виплату не отримували. Вважаючи, що зміна грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а саме юрисконсультів авіаційних бригад, є підставою для перерахунку, в порядку передбаченому ч.3 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», призначеної пенсії він, з відповідною заявою, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області. Листом від 17 вересня 2013 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області його було повідомлено про відмову у перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що КМ України не приймалось рішення про перерахунок пенсій. Крім того, 03 вересня 2013 року він звернувся з листом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату з вимогою надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 вересня 2013 року, для перерахунку пенсії з урахуванням підвищення грошового забезпечення. Листом від 09 вересня 2013 року, Івано-Франківський обласний військовий комісаріат повідомив, що відмовляє у видачі довідку зв'язку з недотриманням відповідними органами процедур передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за вказаним Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсії і провадиться у порядку, встановленому КМ України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою КМ України № 1294 від 07.11.007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Підпунктом 2 пункту 2 постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій», зі змінами внесеними згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 № 161 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. № 889» встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Пунктом 2 постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 встановлено, що граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Згідно пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою КМ України від 13.02.2008 № 45 перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення КМ України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що внесені зміни до постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 згідно постанови КМ України № 161 від 13.03.2013 стосуються лише розміру відсотків щомісячного грошового забезпечення, тоді як порядок виплати для перерахунку пенсії військовослужбовцям щомісячної додаткової грошової винагороди залишився незмінним.
На виконання постанови КМ України № 889 від 22.09.2010 Міністерством оборони України було видано наказ від 15.11.2010 № 595 «Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України».
Згідно пункту 5 Інструкції визначено, що винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників).
Крім того, щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
Отже, відмовляючи у задоволенні заяви у видачі ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення за посадою, з урахуванням щомісячної грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889, Івано-Франківський обласний військовий комісаріат діяв правомірно, не порушуючи вимог чинного законодавства.
Зазначені висновки викладені в рішенні Верховного Суду України від 15.10.2013 року № 21-368а13 а, саме колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла такого правового висновку: щомісячна додаткова грошова винагорода, яка передбачена наказом № 595, має тимчасовий характер, оскільки виплата такої винагороди дозволена за наявності наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації) або вищого командира (начальника) залежно від настання спеціальних обставин (здійснення польотів у конкретному місці), її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, тому вона не може бути підставою для перерахунку пенсії військовослужбовцям.
А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови не вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 202 КАС України є підставою для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та Івано-Франківського обласного військового комісаріату - задовольнити.
Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 11.11.2013 року у справі № 346/6226/13-а - скасувати та прийняти нову, якою в позові ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий В.В. Ніколін
Судді О.М. Гінда
В.Я. Качмар