Ухвала від 08.09.2015 по справі 2а-154/50/14,154/2375/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р. Справа № 876/9006/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Качмара В.Я., Гінди О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області на постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в місті Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_2 28.08. 2014року звернувся до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в місті Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є пенсіонером та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» з 04.01.2001 року, оскільки оформив пенсію по вислузі років як працівник прокуратури, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» і пенсія йому була призначена у розмірі 90% від суми місячного заробітку.

22 серпня 2014 року він звернуся до Управління пенсійного фонду України в місті Володимир-Волинському та Володимир-Волинському районі із заявою про проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати. Однак згідно листа пенсійного фонду № 2637/06 від 22.08.2014 року йому було відмовлено та роз'яснено , що пенсія йому була перерахована в розмірі 80 % від розміру посадового окладу замість попередніх 90 % з урахування змін, внесених до Закону України «Про прокуратуру». На підставі наведеного просить визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області щодо відмови у проведенні йому перерахунку пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати та зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% суми заробітної плати з 01 липня 2012 року, згідно довідки прокуратури Волинської області № 18/140 від 11.07.2012 року.

Оскаржуваною постановою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2014 року позов Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, посилається на те, що відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» з 01.10.2011 року внесені зміни до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру", а саме - пенсія прокурорам призначається в розмірі 80 % від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Окрім цього, відповідно до розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року, яким було внесено зміни безпосередньо до Закону України "Про прокуратуру", обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Заява на проведення перерахунку пенсії позивачу подана 22.08.2014 року та, відповідно йому проведено перерахунок пенсії в розмірі 80 % від суми заробітної плати. Таким чином, зазначає відповідач, матеріальне Просить в задоволенні позову відмовити.

Сторони по справі належним чином судом були повідомлені, однак з невідомих для суду причин не з'явилися в зал судового засідання, а тому відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки, нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше , оскільки зменшує розмір відсоткової ставки з 90 до 80 відсотків, що погіршує становище пенсіонера, оскільки призводить до зменшення розміру пенсії , суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії слід проводити за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою , з якої особа вийшла на пенсію. Такий підхід базується на ст.ст. 22, 58 та 64 Конституції України, які є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу в розмірі 90% суми заробітної плати. Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів , відповідають нормам процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області, де отримує пенсію, призначену на підстав ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». Розмір пенсії позивача становив 90% в заробітку. 22 серпні 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати на підставі довідки прокуратури Волинської області від 11.07.2012 року №18/140. В задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії в розмірі 90% від заробітної плати відповідачем було відмовлено.

Відповідно до ч. 17 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.

Згідно з ч. 13 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Частини 18 та 19 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» вказують, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Перерахунок пенсії позивачу здійснено в розмірі 80% від суми місячного заробітку на підставі Закону України «Про прокуратуру» в редакції, на час набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та з урахуванням Закону України № 3668-VI від 08 липня 2011 року «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Новою редакцією ч.1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. ( ч. 2 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 08.07.2011 року).

Згідно з ч.2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Згідно із ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначена за спеціальними законами (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру»).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів, справа № 1-7/99), за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином, обсяг прав позивача в частині отримання надбавок, які нараховувалися і отримувалися раніше не може бути звуженим у зв'язку із внесення змін у Закон України «Про прокуратуру» та прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури». Під час проведення перерахунку пенсії позивача повинна бути враховано попередня відсоткова ставка, з якої визначається розмір пенсії 90%.

Оскільки, нова редакція ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» значно звужує зміст та обсяг прав пенсіонерів, яким пенсія була призначена раніше, оскільки зменшує розмір відсоткової ставки з 90 до 80 відсотків, що погіршує становище пенсіонера, оскільки призводить до зменшення розміру пенсії, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії слід проводити за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію. Такий підхід базується на ст.ст. 22, 58 та 64 Конституції України, які є нормами прямої дії.

Відповідно до ст. ст. 22 та 64 Конституції України, право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України (в тому числі і Законом України «Про прокуратуру») є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що слід визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивачу в розмірі 90% суми заробітної плати. Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме норми ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент виходу позивача на пенсію.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Волинської області, яке повинно було перерахувати позивачу пенсію згідно з поданими документами про збільшення посадового окладу працівників прокуратури, виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку, та здійснити виплату позивачу відповідних недоплачених коштів.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в місті Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області - залишити без задоволення.

Постанову Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 05.09.2014 року у справі № 154/2375/14-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар

Попередній документ
49990117
Наступний документ
49990119
Інформація про рішення:
№ рішення: 49990118
№ справи: 2а-154/50/14,154/2375/14-а
Дата рішення: 08.09.2015
Дата публікації: 14.09.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: