03 вересня 2015 року Справа № 876/10234/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,
ОСОБА_1 08.08.2014 року звернувся в суд з адміністративним позовом до УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, в якому просив визнати протиправними дії та скасувати рішення УПФ України в м. Івано-Франківську та головного УПФ України в Івано-Франківській області №431/Н-15 від 08.07.2014 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років та зобов'язати УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» період роботи на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року.
Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську та Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1. Скасовано рішення Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області № 431/П-15 від 08.07.2014 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1. Скасовано рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську № 961/03 від 23.05.2014 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код 20550895, зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» період роботи на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції УПФ України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області оскаржило його в апеляційному порядку, яке покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову якою відмовити у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що судом помилково зараховано до спеціального стажу період навчання на заочному факультеті у вищому навчальному закладі.
Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням начальника відділу з призначення пенсій управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську № 961/03 від 23.05.2014 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» у зв'язку з відсутністю необхідного 20 річного спеціального стажу (а.с.3-4).
В червні 2014 року позивач оскаржив рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Івано-Франківську до Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області (а.с.5).
Однак, рішенням в.о начальника Головного Управління Пенсійного Фонду України в Івано- Франківській області № 431/П-15 від 08.07.2014 року скарга позивача залишена без задоволення (а.с.6-8).
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив із того, що позивач має право на призначення пенсії із зарахуванням стажу роботи відповідно до статті 50-1 Закону України «Про Прокуратуру».
Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено те, що позивач на час звернення за призначенням пенсії за вислугою років мав стаж роботи більше 23-х років, в тому числі більше 16 років на прокурорських посадах, з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року він працював на посаді консультанта Долинського районного суду Івано- Франківської області.
Згідно наявного в матеріалах справи протоколу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську № 1785 від 22.05.2014 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю стажу роботи необхідного для призначення пенсії за вислугу років прокурорам і слідчим.
Згідно вимог ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурори і слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років.
Частиною 6 зазначеної статті Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.
Відповідно до довідки № 757/03 від 23.04.2014 року з Львівського національного університету ім.. І. Франка ОСОБА_1 навчався заочно на юридичному факультеті з 04.08.1990 року по 26.06.1997 року.
Колегія суддів зазначає, що спір, фактично, стосується вимог позивача зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років згідно з Законом України «Про прокуратуру», часу роботи на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року
До стажу за вислугу років ОСОБА_1 зараховано періоди: з 16.01.1991 року по 23.11.1992 року (військова служба) ; з 27.06.1997 року по 13.10.1997 року та з 12.10.1997 року по 30.03.2014 року.
Таким чином, стаж роботи ОСОБА_1 за вислугу років становить 18 років 7 місяців.
Управління пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську не врахувало до стажу позивача, його роботу на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року, мотивуючи тим, що в позивача не було диплому про вищу освіту в той період.
Пунктом 11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за вислугу років, крім документів, передбачених пунктами "а" - "г", "д" пункту 7 цього Порядку, надаються також документи, що підтверджують виконання роботи, яка дає право на призначення такого виду пенсії.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що Закон України «Про прокуратуру» зараховує до стажу роботи, що дає право на пенсію, саму роботу на посадах державних службовців, що займають особи, як правило з вищою освітою. Позивач таку роботу виконував у вказаний період і це визнається відповідачами, а відсутність диплому про вищу освіту не є підставою для відмови в зарахуванні трудового стажу державного службовця, що дає право на пенсію згідно зазначеного вище Закону .
В силу ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 , також передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Трудова книжка позивача є належним і допустимим доказом, який підтверджує стаж позивача.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 відповідно до записів у трудовій книжці з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року працював на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області. За цей період роботи позивач має стаж роботи.
Таким чином, виходячи з обставин справи, встановлених судом першої інстанції, та наведених вимог законодавства, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача зарахувати позивачу до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» період роботи на посаді консультанта Долинського районного суду Івано-Франківської області з 01.12.1992 року по 13.10.1997 року.
Аналогічна позиція висловлена в постанові ВАСУ від 16.01.2014 року по справі К/9991/39092/11.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
За наведених обставин, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2014 року у справі №344/11838/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук