Справа № 2а/1570/3879/2011
06 вересня 2011 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання -Мануліковій О.О.,
за участю
представника позивача -ОСОБА_1, за довіреністю
представника відповідача -ОСОБА_2, за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року та зобовязанні відповідача прийняти та внести до електронної бази даних податкових зобов'язань ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року.
Підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом стала відмова Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси прийняти у позивача уточнюючі розрахунки по податковим зобов'язанням з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період травень, червень 2010 року.
Позивач посилається на те, що 09 вересня 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ» кур'єрською доставкою були подані до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за звітні періоди травень, червень 2010 року, згідно з якими позивачем було збільшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень у розмірі 96525, 00грн., та за червень у розмірі 276247, 00 грн.
Проте без жодних повідомлень, щодо прийняття або відмови у прийнятті податкової звітності Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси 17.11.2010 року звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ТОВ «АЛЬСТОРМ»про стягнення податкової заборгованості з податку на додану вартість згідно поданих податкових декларацій за травень, червень, серпень 2010 року на суму 373 104, 43 грн.
Позивач звертався до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявою від 07.04.2011 року з проханням повідомити, чи визнані ним уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року, як податкова звітність та чи внесені їх показники до електронної бази даних звітності, що ведеться податкових органах на основі показників звітних документів платників податків, але так і не отримав на неї відповіді, що стало підставою звернення позивача до суду з дійсним адміністративним позовом.
Представник позивача у відкритому судовому засіданні позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача у відкритому судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, допитавши в якості свідка державного податкового інспектора Сидорука Ю.В., судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»зареєстроване 16 листопада 2009 року у виконавчому комітеті Одеської міської ради, як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.24) та знаходиться на обліку, як платник податків у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси.
Позивачем були подані до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, серпень 2010 року (а.с.26-45), та 01.09.2010 року подані уточнюючі розрахунки до раніше поданих податкових декларацій, а саме: уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2010 року (а.с.46) відповідно до якого позивачем було збільшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 96525, 00грн., та уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2010 року (а.с.48) відповідно до якого позивачем було збільшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 276247, 00 грн.
Вказані уточнюючі розрахунки не були прийняті відповідачем як податкова звітність, оскільки вони не були оформлені належним чином, а саме: звітний (податковий) період вказаний в графі 02 уточнюючих розрахунків серпень 2010 року не відповідав поточному періоду, про що позивач був повідомлений листом ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.09.2010 року № 67357/10/28-4 (а.с. 68). Також в цьому листі відповідач зазначив, що позивачу необхідно надати податкову звітність оформлену належним чином.
Судом встановлено, що 09.09.2010 року кур'єрською поштою позивач повторно подав вказані уточнюючі розрахунки з виправленнями, зазначеними відповідачем у листі від 03.09.2010 року № 67357/10/28-4. Відповідно до квитанції ці уточнюючі розрахунки були отримані відповідачем 10 вересня 2010 року (а.с. 56).
В судовому засіданні із допиту свідка та пояснень представника відповідача судом встановлено, що на час розгляду справи вказані уточнюючі розрахунки Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси не прийняті та не визнані, як податкова звітність через відсутність обов'язкових реквізитів.
Одночасно відповідачем не надані докази того, що позивач повідомлявся інспекцією про неприйняття цих уточнюючих розрахунків та не визнання них, як податковою звітністю, та не надано належних доказів та пояснень з приводу, які саме обов'язкові реквізити відсутні в цих уточнюючих розрахунках.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1.11 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі по тексту -Закон), що діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковим періодом для складання декларацій з податку на додану вартість до податкових органів є один календарний місяць.
Відповідно до підпункту «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Форму декларації з податку на додану вартість (із зазначенням всіх обов'язкових реквізитів), а також Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 №250/2054. Згідно з пункту 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації. Уточнюючий розрахунок подається за формами, визначеними в додатках 3, 4, 5, 6 та 7 до цього Порядку.
Відповідно до підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків, як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Судом встановлено, що 01.09.2010 року позивачем були подані на адресу ДПІ у Приморському районі м. Одеси уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за травень 2010 року (а.с.46), відповідно до якого позивачем було збільшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 96525, 00грн., та уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за червень 2010 року (а.с.48), відповідно до якого позивачем було збільшено суми, що підлягали зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 276247, 00 грн. Вказані уточнюючі розрахунки не були прийняті відповідачем як податкова звітність та в листі ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 03.09.2010 року № 67357/10/28-4 (а.с. 68) були зазначені недоліки цих уточнюючих розрахунків, а саме: звітний (податковий) період вказаний в графі 02 уточнюючих розрахунків серпень 2010 року, що не відповідає поточному періоду. Інших порушень у заповненні цих уточнюючих розрахунків відповідачем не було встановлено.
Судом встановлено, що 09.09.2010 року кур'єрською поштою позивач повторно подав вказані уточнюючі розрахунки з виправленнями, зазначеними відповідачем у листі від 03.09.2010 року № 67357/10/28-4. Відповідно до квитанції ці уточнюючі розрахунки були отримані відповідачем 10 вересня 2010 року (а.с. 56), при цьому відповідач не звернувся до позивача із будь-якою пропозицією щодо виправлення показників у цих уточнюючих розрахунках та не повідомив позивача про неприйняття цих уточнюючих розрахунків та не визнання них як податкову звітність.
В той час, із дослідження вказаних уточнюючих розрахунків судом встановлено, що в них містяться обов'язкові реквізити, їх підписано відповідними посадовими особами та скріплено печаткою платника податків, тобто підстав, передбачених Законом для не прийняття цих уточнюючих розрахунків не вбачається.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси з порушенням вимог Закону та необґрунтовано не прийняла уточнюючі розрахунки позивача.
З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови позивачу в прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року та зобов'язання відповідача прийняти та внести до електронної бази даних податкових зобов'язань ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року, є законними та обґрунтованим, а отже підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Оскільки судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд керуючись п. 1 ст. 94 КАС України присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати (судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.) з Державного бюджету України.
З огляду на вищевикладене, відповідно до положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», керуючись ст.ст. 2,4,71, 158-163, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ»у прийнятті уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси прийняти та внести до електронної бази даних податкових зобов'язань ДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень, червень 2010 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬСТОРМ».
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки передбачені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови складений09 вересня 2011 року .
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя Л.Р. Юхтенко