03.09.2015 Справа № 908/4438/15
Господарський суд у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни, розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Укренергозахист» по справі № 908/4438/15
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз і К», м. Київ,
до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Укренергозахист», м. Запоріжжя,
про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння
31.08.201 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства «Укренергозахист» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз і К» з вимогою визнати право власності за Публічним акціонерним товариством «Укренергозахист» на майно, яке знаходяться за адресою: Україна, Київська область, м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 361: нежитлові приміщення - прохідна (контрольно-пропускний пункт) інв. № 86; нежитлові приміщення - склад холодний інв. № 135 та нежитлові приміщення - теплоізоляційна майстерня інв. № 133.
До заяви додано квитанцію №20 від 28.08.2015 р. про сплату судового збору у розмірі 2000,00 грн.
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї матеріали, суд вважає, що вона підлягає поверненню заявникові, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.
Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
За приписами п. 3 ч. 2 ст. 4 ГПК України, позовна заява повинна містити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до статті 44 ГПК України (із змінами згідно із Законом N 02/163-48 від 08.07.2011 р.) судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В даному випадку розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір», який набрав чинності з 01.11.2011 р. Так, пунктом 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Також, згідно п. 2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру належить до сплати - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п. 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладено на позивача.
Як свідчать матеріали зустрічної позовної заяви, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на об'єкти нерухомості; вказана вимога відноситься до категорії спорів майнового характеру, а відтак, розмір судового збору має справлятися виходячи із вартості спірного майна (ціни позову).
Разом з тим, позивачем не визначено ціни позову; не надано доказів в підтвердження вартості майна, виходячи з якої позивач сплатив судовій збір у сумі 2000,00 грн.; у заяві не надано обґрунтування розміру сплаченого судового збору. Тому сплачений позивачем за квитанцією №20 від 28.08.2015 р. судовий збір у розмірі 2000 грн. не є належним доказом в розумінні вищевикладених приписів законодавства.
Отже, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому чинним законодавством порядку та розмірі, що відповідно до п. 4 ст. 63 ГПК України, є підставою для повернення позовної заяви (зустрічної позовної заяви) та доданих до неї документів без розгляду.
Керуючись ст. ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укренергозахист» , без розгляду.
Додаток: зустрічна позовна заява на 25 аркушах, в т. ч. оригінали документів: квитанція №20 від 28.08.2015 р., фіскальний чек від 28.08.2015 р. та опис вкладення від 29.08.2015 р.
Суддя Т.М. Шевченко