Ухвала від 22.03.2012 по справі 2-к/2523/2/12

Справа № 2-к/2523/2/12

УХВАЛА

22 березня 2012 року м. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Майборода С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернігова клопотання Зеленогорського районного суду м. Санкт-Петербург про визнання та виконання на території України рішення вказаного суду,

В С Т А Н О В И ЛА :

В січні 2012 року до Чернігівського районного суду надійшло клопотання Зеленогорського районного суду м. Санкт-Петербург про визнання та виконання на території України рішення вказаного суду в частині стягнення держмита з ОСОБА_1 за рішенням Зеленогорського районного суду Санкт-Перербургу від 02 серпня 2011 року про позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів, яким ОСОБА_1 позбавлено батьківських прав відносно його сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з нього стягнуто аліменти на утримання дитини в розмірі 1 МРОТ щомісячно з моменту звернення до суду, тобто 15.11.2010 року і до повноліття дитини із зарахуванням на розрахунковий рахунок дитини та стягнуто держмито в дохід РФ в розмірі 300 рублів.

Представник стягувача в судове засідання не з»явився, його неявка не перешкоджає розгляду клопотання.

Боржник в судове засідання не з»явився, на адресу реєстрації боржника, яка згідно довідки є : с. Довжик, вул. Соснова, 2 Чернігівського району Чернігівської області, рекомендованим листом було направлено судову повістку, тому згідно ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомлений, про причини неявки до суду не повідомив, клопотань про розгляд справи без його участі не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 395 ЦПК України, неявка без поважних причин у судове засідання будь-якої із сторін або їх представників, не є перешкодою для розгляду клопотання.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги скарги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення клопотання по суті, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Зеленогорського районного суду Санкт-Петербургу № 2-36/2011 від 02 серпня 2011 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 позбавлено батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнуто аліменти в розмірі 1 МРОТ (що відповідає 4 611 рублів) щомісячно з моменту звернення до суду, тобто з 15.11.2010 року і до повноліття дитини із зарахуванням на розрахунковий рахунок дитини та стягнуто державне мито в дохід РФ в розмірі 300 рублів.

Згідно довідки судді Зеленогорського районного суду Санкт-Петербургу від 07.12.2011 року відповідач по справі ОСОБА_1 за місцем його реєстрації повідомлявся про час та місце розгляду справи, проте у зв»язку з його відсутністю за даною адресою до участі в розгляді справи був залучений адвокат. Рішення Зеленогорського районного суду Санкт-Петербурга від 02.08.2011 року по цивільній справі № 2-36/2011 року набрало законної сили 16 серпня 2011 року. Копію рішення суду було вручено адвокату, який представляв інтереси відповідача. Вручити копію рішення суду відповідачу немає можливості у зв»язку з відсутністю відомостей про місце його знаходження.

Відповідно до довідки судді Зеленогорського районного суду Санкт-Петербург від 07.12.2011 року рішення Зеленогорського районного суду Санкт-Петербургу від 02.08.2011 року по цивільній справі № 2-36/2011 року на території РФ не виконувалось, у зв»язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 є громадянином України і на території Санкт-Петербургу і Ленінградської області не зареєстрований.

Відповідно до ст. 395 ЦПК України, розглянувши подані документи та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали.

Згідно офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на 22 березня 2012 року, курс гривні до російського рубля складає 2.7338 гривни за 10 російських рублів. Виходячи в цього, 300 російських рублів відповідно до курсу НБУ станом на 22 березня 2012 року складає 82,00 гривні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість надання дозволу на виконання рішення Зеленогорського районного суду Санкт-Петербург від 07.12.2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1 держмита в національній валюті України в сумі 82 грн. в дохід Російської Федерації.

Відповідно до вимог ст.ст.394, 395, 397 ЦПК України,

У Х В А Л И ЛА :

Клопотання Зеленогорського районного суду м. Санкт-Петербург про визнання та виконання на території України рішення вказаного суду -задовольнити.

Дозволити виконання на території України рішення Зеленогорського районного суду Санкт-Петербург від 07.12.2011 року в частині стягнення з ОСОБА_1, 12.11.1966 року, зареєстрованого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3 державного мита в сумі 82 (вісімдесят дві) грн. в дохід Російської Федерації : отримувач УФК по м. Санкт-Петербург МИФНС Росії № 12 по Санкт-Петербургу ИНН/КПП 783000014/784301001 ОКАТО 40281509000 розрахунковий рахунок 40101810200000010001 в ГРКЦ ГУ Банку Росії по Санкт-Петербургу БИК 044030001 КБК 18210803010011000110, державне мито по справам, що розглядаються судами загальної юрисдикції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С. М. Майборода

Попередній документ
49954042
Наступний документ
49954045
Інформація про рішення:
№ рішення: 49954043
№ справи: 2-к/2523/2/12
Дата рішення: 22.03.2012
Дата публікації: 15.09.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чернігівський районний суд Чернігівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Розгляд клопотань про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні; Клопотання про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню