09.09.2015
Справа № 2-101/2010 року
08 квітня 2010 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Поповича В. В. за участю секретаря Токаревій Г. В., розглянувши у відкритому cудовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями, -
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування завданої моральної шкоди, внаслідок неправомірних дій відповідача, мотивуючи тим, що 25 січня 2010 року на автодорозі с. Першотравневе - м. Семенівка сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій були пошкоджені автомобілі. Батько водія автомобіля ОСОБА_2 прибув на місце пригоди, де висловлювався на його адресу брутальною лайкою, образливими словами, чим завдав моральну шкоду на суму 500 гривень. При даних обставинах були присутні і інші громадяни. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності, стало наслідком порушення стосунків із знайомими, колегами по роботі, також у душевних страждання через неправомірну поведінку відповідача, дії якого є ознаками ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.
У судовому засіданні позивач повністю підтримав позовні вимоги та показав, що відповідач на період дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася 15 січня 2010 року своїми неправомірними діями завдав моральну шкоду, яка обумовлюється тим, що він морально страждав, нервував після цього випадку, погіршились стосунки з колегами на роботі, знайомими, йому було соромно після таких обставин. Відповідач висловлювався на його адресу брутальною лайкою, звинувачуючи його у тому, що він керував автомобілем у нетверезому стані. Ці події відбувалися у присутності сторонніх осіб.
Відповідач, ОСОБА_2, у судовому засіданні позов визнав частково та показав, що 15 січня 2010 року сталася дорожньо - транспортна пригода з вини ОСОБА_1 - позивача по справі, у ході якої був пошкоджений автомобіль. Він дійсно приїхав на місце пригоди і був у збудженому стані. Вважає, що більше винен у вказані дорожньо - транспортній пригоді позивач.
Допитаний свідок ОСОБА_3 показав, що 15 січня 2010 року, він дійсно був присутній при обставинах, які відбувались після дорожньо - транспортної пригоди. Він чув як ОСОБА_2 у присутності інших осіб висловлювався брутальною лайкою на адресу його колеги по роботі ОСОБА_1, говорив образливі слова. Після цього випадку його стосунки з ОСОБА_1 не погіршились.
Допитаний свідок ОСОБА_4 показав, що 15 січня 2010 року, він дійсно був присутній при обставинах, які відбувались після дорожньо - транспортної пригоди. Він чув як ОСОБА_2 у присутності інших осіб висловлювався брутальною лайкою на адресу його колеги по роботі ОСОБА_1, говорив образливі слова. Після цього випадку його стосунки з ОСОБА_1 не погіршились.
Допитаний свідок ОСОБА_5 показав, що 15 січня 2010 року, він дійсно був присутній при обставинах, які відбувались після дорожньо - транспортної пригоди. Він чув як ОСОБА_2 у присутності інших осіб висловлювався брутальною лайкою на адресу його колеги по роботі ОСОБА_1, говорив образливі слова. Після цього випадку його стосунки з ОСОБА_1 не погіршились.
Суд, заслухавши сторони, свідків та вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне позов задовільнити частково, враховуючи слідуючі підстави. По справі доведено доказами, що неправомірними діями відповідача позивачу завдана моральна шкода. Відповідач вчинив адміністративне правопорушення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на адресу позивача висловлювався брутальною лайкою, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді стягнення штрафу 51 гривня.
Аналізуючи докази, суд дійшов до висновку, що сума заявленого позову про стягнення моральної шкоди не доведена у повному обсязі. Позивач вказує у заяві, що неправомірність дій відповідача стало наслідком порушення стосунків зі знайомими, колегами по роботі, але свідки по роботі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вказали, що випадок з ОСОБА_1 не вплинув на їхні стосунки, які не погіршились і на даний час є нормальними.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат 120 гривень за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді, суд вважає, що необхідно стягнути на користь позивача, у зв»язку з тим, що сплата витрат підтверджується даними квитанції.
Від сплати державного мита сторони звільнені на підставі Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 (двісті п»ятдесят) гривень на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 оплачені при подачі позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 (сто двадцять) гривень.
Від сплати державного мита за подачу позову і розгляд цивільної справи ОСОБА_2 на підставі п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” - звільнити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: В. В. Попович