Справа №751/6302/15-ц
Провадження №2/751/1224/15
Рішення
Іменем України
09 вересня 2015 року м. Чернігів
в складі: головуючого - судді Деркача О. Г.
при секретарі Гармаш-Лящинська М. В.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
15.06.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем зареєстрували шлюб 21.10.2011, актовий запис № 2150. Від шлюбу мають спільну неповнолітню дитину - дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинили своє існування з грудня 2014 року. Спільне господарство не ведеться, в сім'ї часто виникали сварки та суперечки з суттєво важливих питань, між ними втрачені почуття поваги та взаєморозуміння. Подальше сумісне життя та збереження родини вважає неможливим. З приводу розподілу майна спору не виникає. Після розірвання шлюбу дитина залишається проживати з нею. Просить суд розірвати шлюб, після розірвання шлюбу відновити її дошлюбне прізвище.
В судовому засіданні позивач позов підтримала, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві. Наполягала на розірванні шлюбу, просила дошлюбне прізвище не відновлювати.
Відповідач в судовому засіданні позовну заяву визнав у повному обсязі, не заперечував проти розірвання шлюбу.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як зазначено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 21.10.2011 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 2150 (а.с.3).
Фактично шлюбні стосунки між сторонами припинені з грудня 2014 року.
Від шлюбу сторони мають спільну неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4).
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, причини розірвання шлюбу, беручи до уваги те, що відповідач позов визнав, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Також, суд вважає за доцільне не надавати сторонам строк для примирення і на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, досліджених в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Керуючись ст. ст. 11, 57-61, 208, 209, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, суд, -
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 21.10.2011 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, актовий запис № 2150 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 - залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О. Г. Деркач