Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області
м. Ніжин, вул. Шевченка, 57а, 16600, (04631) 5-19-29
Справа 1-303/2010 р.
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року.
Ніжинський міськрайонний суд в складі : головуючого - судді СКАЛОЗУБА О.М. при секретарі - ПОЛЄТАВКІНІЙ М.О., за участю прокурора - Данченко О.М, адвоката ОСОБА_1В,представників цивільних позивачів,підсудних ОСОБА_2,ОСОБА_3В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2., громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, не судимого проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,пров.Прорізний,№5 ,за ст.185 ч.2 КК України; ОСОБА_4,09.12.1981 р.н,уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2., громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_5, одруженого, не працюючого, не судимого проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_6,кв. З,за ст.185 ч.2 КК України;
встановив:
В період з 01 по 30 квітня 2010 року ОСОБА_2М за попередньою змовою з ОСОБА_4В з метою таємного викрадення чужого майна, в м. Ніжині, по вул. Носівський Шлях , з приміщення котельні, до якої вільний доступ, викрали металеві конструкції підтримки запобіжного перекриття будівлі котельні на загальну суму 16 тисяч 40 гривень, що належать комунальному підприємству «Оренда комунального майна».
В квітні 2010 року ОСОБА_5 М,за попередньою змовою з ОСОБА_4 В,з метою таємного викрадення чужого майна, автомобілем НОМЕР_1 прибули в район лівого масиву вул.Прилуцька м. Ніжина, до будівлі гуртожитку для офіцерів, яка належить ДП «Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння», яка на той час не охоронялась і до якої був вільний доступ, звідки викрали : ємність 3 м.кв. вартістю 4850 гривень, металевий східцевий марш вартісно 3100 гривень, основу металеву під електрошафу вартістю 500 гривень, а всього на загальну суму 8450 гривень.
В квітні 2010 року ОСОБА_5 за попередньою змовою з ОСОБА_4 з метою таємного викрадення чужого майна,автомобілем НОМЕР_1 прибули в район с, Кунашівка,Ніжинського району, де на полі знаходився металевий каркас, що належить ОСОБА_6, розібрали каркас і викрали металеві конструкції на суму 5 000 гривень.
На початку травня 2010 року ОСОБА_2М, за попередньою змовою з ОСОБА_4 В , з метою таємного викрадення чужого майна, автомобілем НОМЕР_1 прибули в с.Бурківка до анкерної 3-х стоякової опори №358 типу УС-750-1 об'єкту незавершеного будівництва ТІЛ-750 кВ «ЧАЕС-Курська АЕС,з якої із стояків №1 та №2, викрали металеві конструкції даних стояків загальною вагою 12 700 кг. вартістю за один кілограм 1 гри. 75 коп. на суму 22 тисячі 225 грн,, що належать ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго» Центральної електроенергетичної мережі Чернігівської магістралі електричних мереж.
В період з 20 по 31 травня 2010 року ОСОБА_2М, за попередньою змовою з ОСОБА_4В,з метою таємного викрадення чужого майна, в м. Ніжині, по вул. Носівський Шлях , з приміщення котельні, до якої вільний доступ, викрали металеві віконні рами будівлі котельні вартістю 3 тисячі 280 гривень, що належить комунальному підприємству «Оренда комунального майна».
27 травня 2010 року ОСОБА_5М.з метою таємного викрадення чужого майна, автомобілем НОМЕР_1 біля с.Липів Ріг прибув до шлюзової конструкції №16, що розташована на МК «Остер III черга» ПК 1304, з якої викрав швелер №20 довжиною 11 метрів, вартістю 2480 гривень, що належить Ніжинському міжрайонному управлінню водного господарства,.
31 травня 2010 року ОСОБА_5М.з метою таємного викрадення чужого майна, автомобілем НОМЕР_1 прибув в район с.Кунашівка, Ніжинського району до належного ОСОБА_6М металевого ангару, розібрав його та викрав металеві конструкції на суму 15 000 гривень.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2М за ст.185 ч.2 КК України вину визнав повністю і показав, що: з квітня 2010 року він і ОСОБА_4 С вчинили ряд крадіжок металу,щоб його продати і отримати за це гроші .На початку квітня 2010 року він і ОСОБА_4 С на автомобілі «ЗАЗ 110307» в м. Ніжин, по вул.
Носівський Шлях 29,приїхали до приміщення котельні, зайшли до неї,так як вона не охоронялась, і з неї викрали металеві конструкції , які він зрізав за допомогою газового різака.Дані металеві конструкції вони перевезли на протязі квітня місяця три рази, в різні дні. Десь в середині травня 2010 року з цього ж приміщення вони також разом вчинили викрадення металевого вікна (металевої рами). В квітні 2010 року він і Сломчинськиий С автомобілем НОМЕР_1 прибули по вул. Прилуцька м. Ніжина до будівлі гуртожитку для офіцерів, яка на охоронялась .зайшли до неї .звідки викрали ємність, металевий східцевий марш та основи металевої під електрошафу,розрізали їх і перевезли та здали на металобрухт.
В квітні 2010 року він і ОСОБА_4 С автомобілем НОМЕР_2 прибули в район с.Кунашівка, де на полі стояв металевий каркас, розібрали його та викрали його металеву конструкцію. На початку травня 2010 року він і ОСОБА_4 С автомобілем НОМЕР_1 прибули в с.Бурківка до анкерної 3-х стоякової опори, яка не була підключена до електромережі, стали її валити і коли вона падала , то зачепила другу опору та вони впали разом. З двох опор викрали металеві конструкції,які перевозили в салоні автомобіля, куди він завантажував близько 400 кг. В травні 2010 року він автомобілем НОМЕР_1 приїхав до шлюзової конструкції, що розташована на р. Остер.в районі села ОСОБА_7, з якої викрав швелер №20 довжиною близько 11 метрів.
В травні 2010 року він зустрівся з товаришем,якого попросив поїхати з ним та допомогти йому вивантажити балони з автомобіля,, за що йому пообіцяв 50 гривень. Про крадіжку йому не говорив.Вони автомобілем НОМЕР_1 приїхали в район с. Кунашівка, де знаходився металевий ангар, який в подальшому він став розрізати,а товариш сидів в автомобілі за 400 метрів від ангара. Але він не викрав метал , гак як був затриманий власником того ангару та працівниками міліції.
Свої дії засуджує, в скоєному кається, просить суд суворо не карати. Вважає,що не слід досліджувати фактичні обставини справи і розміри цивільних позовів,так як він вину свою і позови визнає,і усвідомлює,що не зможе їх оспорювати в апеляційному суді.
Підсудний ОСОБА_4В винним себе за ст.185 ч.2 КК України визнав повністю і стосовно скоєних ним краждіжок дав покази,які аналогічні показам підсудного ОСОБА_5 Свої дії засуджує, в скоєному кається, просить суд суворо не карати. Вважає,що не слід досліджувати фактичні обставини справи і розміри цивільних позовів,так як він вину свою і позови визнає,і усвідомлює,що не зможе їх оспорювати в апеляційному суді.
Допитавши підсудних, вислухавши учасників судового розгляду, суд відповідно до ст. 299 КПК України вважає недоцільним дослідження доказів по справі стосовно фактичних обставин та розмірів цивільних позовів, так як вони ніким не оспорюються.
Судом з'ясовано, що підсудні та інші учасники судового розгляду справи розуміють зміст цих обставин і немає сумнівів у добровільності та істинності позицій. Тому суд обмежився дослідження доказів по справі :допитом підсудних ти їх характеризуючих даних .
Аналізуючи докази, суд приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна / крадіжку/, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб ;
підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 2 КК України як таємне викрадення чужого майна / крадіжку/, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При виборі виду і розміру покарання підсудним суд враховує ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, тяжкість наставших наслідків, обставини скоєних злочинів, особу винних, їх характеристики, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів,явки з повинного,а у ОСОБА_2М і часткове відшкодування завданих матеріальних збитків, що є обставинами, які пом'якшують їх покарання, відсутність обставин,які обтяжують їх покарання , їх вік, стан здоров'я, матеріальний і сімейний стан і вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізолювання від суспільства, а тому при призначенні покарання слід примінити вимог и ст.75 КК України.
Міру запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд з постійного місця проживання обом підсудним залишити до вступу вироку в законну силу.
Керуючись ст.ст.323-324 КПК Укрїни,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_2М звільнити від відбуття покарання з випробуванням,встановивши іспитовий строк один рік шість місяців.
ОСОБА_4 визнати винним за ст. 185 ч. 2 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.
Відповідно до ст.75 КК України ОСОБА_8В звільнити від відбуття покарання з випробуванням.встановивши іспитовий строк один рік шість місяців.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом засудженним залишити підписку про невиїзд з постійного місця проживання .
Стягнути з ОСОБА_2М і ОСОБА_4В в солідарному порядку : на користь ДП “Національна енергетична компанія “Укренерго” Центральної електроенергетичної мережі Чернгівської магістралі електричних мереж 33600 гри ; на користь КП “Оренда комунального майна” 19320 гривень ;ДП “ Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння” 8450 ОСОБА_9 6000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2М на користь Ніжинського міжрайонного управління водного господарства 6121 гривню 52 коп.
Вирок може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти діб через Ніжинський міськрайонний суд з дня його проголошення.
МІСЬКРАЙСУДУ ОСОБА_10