Справа № 740/2303/15
Провадження № 2/740/733/15
09 вересня 2015 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої - судді Діденко О.П.,
при секретарі Капленку І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади м. Ніжина в особі Ніжинської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали за набувальною давністю,
У позові до суду позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили визнати право власності за набувальною давністю за кожною з них на ? (одну другу) частину будівельних матеріалів вартістю по 24416,00 грн., використаних ОСОБА_3 для будівництва жилого будинку № 3 по провул. Весняному в м. Ніжині.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі зазначили, що з 15.09.1963 року вони зареєстровані та постійно проживають у ІНФОРМАЦІЯ_1, земельна ділянка під будівництво якого виділялася ОСОБА_3, та що даний будинок фактично побудований ОСОБА_3 та за їх участі, проте в експлуатацію при житті ОСОБА_3 не введений. 24.12.1966 року ОСОБА_3 померла. У зв»язку з тим, що вони добросовісно відкрито володіють зазначеним будинком понад десять років, проте, оскільки побудова не прийнята до експлуатації, то необхідно вважати, що будівництво не завершене, тому об'єктом права власності можуть бути будівельні конструкції що складаються з будівельних матеріалів.
У судове засідання позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник - адвокат ОСОБА_4 не з»явилися, але від представника позивачів, яка згідно п.2.2 договору про надання правової допомоги, що на а.с.40-43, наділена всіма правами позивача, надійшла заява, в якій вона зазначила, що позовні вимоги позивачів підтримує і справу просить розглянути без її участі (а.с36-37).
Відповідач свого представника у судове засідання не направив, але від Ніжинської міської ради надійшло клопотання, в якому остання просила справу розглянути без участі її представника та в якому зазначила, що проти задоволення вимог позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не заперечує (а.с.84-85).
За таких обставин суд визнав можливим справу розглянути за відсутності сторін та, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.
Дослідивши письмові докази, приймаючи до уваги письмове визнання відповідачем позову, що відповідно до ст.174 ЦПК України є однією з підстав для його задоволення, суд приходить до слідуючого висновку.
11.02.1960 року помер «Бельский» Ф.Г., що підтверджується копією свідоцтва про смерть на а.с.8, в якому його прізвище зазначено російською мовою. Його дружина ОСОБА_5 (українською мовою) В.В. та син ОСОБА_5 (українською мовою) В.Ф. успадкували жилий будинок № 17 по вул. Об»їжджій у м. Ніжині, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину на а.с.9 (прізвища та родинні стосунки спадкодавця та спадкоємців вказані відповідно до свідоцтва). Відповідно до рішення виконавчого комітету Ніжинської міської Ради депутатів трудящих від 26.11.1962 року № 615 у зв»язку з розширенням території механічного заводу будинок № 17 по вул. Об»їжджій у м. Ніжині підлягав перенесенню, а тому ОСОБА_6 надано право індивідуального будівництва на земельній ділянці №3 по провул. Весняному площею 600м.? (копія рішення на а.с.12, прізвище зазначено як у рішенні). Всі необхідні дозволи були видані на ім»я, яке зазначене російською мовою, «Бельской» В.В. (копія договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки на а.с. 10-11, копія дозволу на виконання будівельних робіт на а.с. 13). 24.12.1966 року «Бельская» (російською мовою) В.В. померла (копія свідоцтва про смерть на а.с.15). Відповідно до свідоцтва про одруження, копія якого на а.с.17, яке заповнене російською мовою, «Бельский» В.Ф. та позивач ОСОБА_1 є подружжям, а позивач ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про народження, копія якого на а.с. 19, та свідоцтва про шлюб на а.с.20, є їх дочкою. Відповідно до свідоцтва про смерть, прізвище померлого 26.05.1997 року зазначено українською мовою «Бельський» В.Ф. (а.с.18). ОСОБА_7 померла 18.09.1987 року.
Згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва, а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації - з моменту прийняття його до експлуатації, а в разі коли право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно ч.3 ст.331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
З тих підстав, що для будівництва жилого будинку № 3 по провул. Весняному в м. Ніжині були всі необхідні дозволи, то таке будівництво не є самочинним, проте у зв»язку з тим, що побудова не прийнята до експлуатації, а у зв»язку зі смертю ОСОБА_3 припинилася і її цивільна правоздатність, що робить неможливим вирішити це питання в даний час, то необхідно вважати, що будівництво не завершене, тому об'єктом права власності можуть бути будівельні конструкції, що складаються з будівельних матеріалів.
Як видно з копії домової книги на а.с.32-38, позивачі були зареєстровані за однією з ОСОБА_3 адресою - у будинку № 3 по провул.Весняному в м.Ніжині з 15.09.1963 року.
Відповідно до висновку експерта від 27.07.2015 року № С-190 вартість будівельних матеріалів, які використані для будівництва жилого будинку № 3 по провул. Весняному в м. Ніжині складає 48832 грн., а вартість ? (однієї другої) частини складає 24416 грн. відповідно (висновок експерта на а.с. 61-68).
Частиною 1ст.344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном і продовжує ним безперервно, відкрито володіти протягом десяти років, набуває право власності на це майно. Відповідно до ст.344 ч.2 ЦК України особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є. Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 року, правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України.
Оскільки з матеріалів справи убачається, що давність відкритого і безперервного володіння позивачами вказаними будівельними конструкціями, що складаються з будівельних матеріалів, становить, починаючи з 1963 року, понад десять років, давність володіння позивачів ніким не оспорюється, то їх позовні вимоги суд вважає обґрунтованими, доведеними належними доказами і їх слід задовольнити.
Керуючись ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до територіальної громади м. Ніжина в особі Ніжинської міської ради про визнання права власності на будівельні матеріали за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на 1/2 (одну другу) частину будівельних матеріалів вартістю 24416 (двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн., використаних ОСОБА_3 для будівництва жилого будинку № 3 по провул. Весняному в м. Ніжині.
Визнати за ОСОБА_2 право власності за набувальною давністю на 1/2 (одну другу) частину будівельних матеріалів вартістю 24416 (двадцять чотири тисячі чотириста шістнадцять) грн., використаних ОСОБА_3 для будівництва жилого будинку № 3 по провул. Весняному в м. Ніжині.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя О.П. Діденко