83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
12.10.09 р. Справа № 4/217
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Уханьової О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - Орлова В.В. за довіреність від 02.03.2009р., Білуха Р.М.- довіреність від 01.10.2009р.,
від відповідача - Шкляров І.О. - довіреність від 09.06.2009р.,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова компанія-2006” смт. Ювілейне
Дніпропетровської області
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта”
м. Донецьк
про стягнення 51264,49грн. заборгованості, інфляції, 3%річних, пені, -
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 51264,49грн., з яких: 42765,65грн. - заборгованість, 3549,54грн. - інфляційні, 657,98грн. - 3%річних та 4291,32грн. пені.
В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №28/293 (цифра 293 дописана) від 05.10.2006р. з протоколом розбіжностей, видаткові накладні, по яких поставлений товар відповідачу, акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний обома сторонами та закріплений печатками підприємств, претензію, лист з графіком погашення заборгованості.
Відповідач заперечує проти вимог позову на тій підставі, що ним укладався договір № 28 від 05.10.2006р., а не № 23/293 від 05.10.2006р., як вказано у позові. Крім цього в накладних, на які посилається позивача як на підставу поставки за договором № 23/293 від 05.10.2006р. є посилання на інші договори - №293 від 03.04.2007р. і № Н170000293 від 03.04.2007р., які не існують взагалі.
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №28 від 05.10.2006р. з протоколом розбіжностей, в якому передбачені всі істотні умови, тому він вважається судом укладеним. Договір дії до 31.12.2006р., але автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмово іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії договору. Оскільки договір не припинено до часу звернення з позовом, він діє до наступного часу. Іншого договору між сторонами не підписано.
За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання поставляти товар відповідно до поданого покупцем замовлення (п. 1 договору), а покупець оплачувати товар кожні 30 банківських днів за реалізований товар (п. 5.5 договору).
Сторонами в договорі передбачений конкретний строк оплати товару.
Сторонами підписаний протокол розбіжностей до договору, в якому змінений строк оплати товару, а саме: оплата проводиться кожні 14 банківський днів за поставлений товар. Дія цього пункту починається з офіційної дати відкриття кожного торгівельного закладу.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Відповідачем по видатковим накладним, копії яких наявні в матеріалах справи, отриманий товар, що не заперечує відповідач.
2
Відповідно до статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні” накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність. Для цього, в затвердженому Міністерством статистики України бланку видатковій накладній (товарної) передбачена графа “підстава”, в якої повинні бути вказані підстави, по яких проведена та чи інша поставка за цією накладною.
Оскільки, у видаткових накладних містяться посилання на інші договори ніж вказано у позові - №293 від 03.04.2007р. та №Н170000293 від 03.04.2007р., у суду все ж таки є підстави вважати, що поставка була проведена позивачем саме за договором №28 від 05.10.2006р., оскільки: найменування товару у накладних відповідають змісту специфікацій; частково оплати проходили за укладеним договором; інший договір, крім договір №28 від 05.10.2006р. сторонами не підписувався.
Крім цього, в акті звірки від 01.09.2008р., підписаного головними бухгалтерами обох сторін підтверджено, що поставки за вказаними у позові накладними проводилися саме за договором № 28 від 05.10.2006р. і за ними залишилась заборгованість в розмірі 47765,63грн.
Після підписання актів звірки відповідачем частково перераховані кошти за отриманий товар, що підтверджено витягами з банківських рахунків і на момент пред'явлення позову борг становить 42765,65грн.
Враховуючи, що відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в частині другої статті 530 Цивільного кодексу України, згідно з якою боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору, а якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги.
Крім того, суд взяв до уваги, що сторонами передбачений строк виконання грошового зобов'язання відповідачем в протоколі розбіжностей до договору, в якому передбачений строк оплати товару, а саме: оплата проводиться кожні 14 банківський днів за поставлений товар, позивач ще направив відповідачу претензію від 24.03.3009р. з вимогою оплатити визнаний борг, який не оплачений до наступного часу.
Оскільки, позивач довів факт поставки саме за договором №28 від 05.10.2006р., який укладений з відповідачем і виникнення заборгованості саме за цим договором, що підтверджують підписані акти звірки, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 42765,65грн.
Крім заборгованості, позивач просить суд стягнути з боржника 3549,54грн. інфляційних, 657,98грн. 3%річні та пеню в розмірі 4291,32грн. за прострочку виконання строку оплати.
Відповідно до частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.
Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобов'язань у відносинах суб'єктів господарювання після 1 січня 2004року визначаються приписами статей 534,549-552 та статті 625 ЦК, статей 229-234 Господарського кодексу України та статей Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
З огляду на зміст статей 534,549 та частини 2 статті 625 ЦК правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є не лише обов'язок боржника повернути суму основного боргу, а й сплатити неустойку у формі пені, додаткову суму, що обраховується як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Оскільки сторонами прямо передбачена відповідальність за прострочку виконання грошового зобов'язання пунктом 6.2 договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період виникнення заборгованості від суми боргу за кожен день прострочення боргу, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 4291,32грн.пені в повному обсязі.
3
Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, що складає 3549,54грн., а також 3% річних від простроченої суми, яка відповідає 657,98грн. якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Ці суми підлягають задоволенню, так як доведені їх арифметичні розрахунки і вони співпадають з вимогами, викладеними у позові після їх обчислення.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати.
На підставі ст.ст.526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова компанія-2006” смт. Ювілейне Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк про стягнення 42765,65грн. заборгованості, 3549,54грн. інфляційні витрати, 657,98грн. 3%річних та 4291,32грн. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа “Сарепта” м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова компанія-2006” смт. Ювілейне Дніпропетровської області 42765,65грн. заборгованості, 3549,54грн. інфляційні витрати, 657,98грн. 3%річних та 4291,32грн. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання, 512,64грн. державного мита та 236,00грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений 12.10.2009року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.
Надруковано у 3прим.:
1-до справи,
1- позивачу,
1- відповідачу