Провадження № 33/793/191/15 Справа № 712/7620/15-п Головуючий по 1 інстанції Бащенко С.М.
Категорія:ч.1 ст.172-6 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.
"09" вересня 2015 р. . м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Соломка І.А., з участю прокурора Андрієнко Н.О., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3, розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси за апеляційною скаргою ОСОБА_3, -
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.07.2015 року:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, приватного підприємця, проживаючу в АДРЕСА_1, -
визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, і до неї застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
Згідно вказаної постанови ОСОБА_3, будучи депутатом Звенигородської міської ради 6 скликання (протокол дільничої виборчої комісії з виборів депутатів Звенигородської міської ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 9 від 23.01.2011 року) , порушила вимоги ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», а саме - вчасно ( до 1 квітня 2015 р.) не подала за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати та зобов»язання фінансового характеру за 2014 рік.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу з доповненнями в якій, вважаючи її незаконною, просила скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, , посилаючись на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального та процесуального права, не провів всебічного, повного та об»єктивного дослідження обставин справи, вважає, що вона не є суб»єктом адміністративного правопорушення, так як не являється депутатом Звенигородської міської ради , оскільки відсутнє рішення про підсумки голосування, рішення про результати виборів та визнання апелянта депутатом, крім того, суд не дав належної оцінки факту надання апелянтом декларації до місцевої фіскальної служби , яка підтверджує відсутність у апелянта будь-якого умислу приховати інформацію про майно, доходи, витрати і зобов»язання фінансового характеру за 2014 рік, не взяв до уваги дані закордонного паспорта згідно якого ОСОБА_3 з 23 березня по 02 квітня 2015 р. перебувала в республіці Куба, також протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши думку апелянта ОСОБА_3, яка підтримала апеляцію, просила її задовільнити, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши доводи апеляції та матеріали справи, вважаю, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
В справі про адміністративне правопорушення суд першої інстанції повинен забезпечити своєчасне, всебічне, повне й об»єктивне дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247, 280 КУпАП . При цьому особливу увагу слід звертати на з»ясування питань: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності; чи містить діяння склад корупційного правопорушення, передбаченого Законом; чи є особа винною в його вчиненні; чи належить вона до суб»єктів цього правопорушення; чи немає інших обставин, що виключають провадження про справі.
Частиною 1 ст.172-6 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, а саме : неподання або несвоєчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, передбаченої Законом України "Про засади запобігання та протидії корупції."
Відповідно до п.1 ст.12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" суб'єкти декларування зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, апелянт не подала в строк до 1 квітня 2015 року до Звенигородської міської ради декларацію про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2014 рік.
Вказаний факт не заперечувала і апелянт ОСОБА_3 , але апеляційному суду пояснила, що вона є приватним підприємцем, головою громадської неприбуткової організації «Гарант», в міській раді на постійній основі не працює, і не була проінформована про необхідність подачі такої декларації, крім того в період з 23 березня по 02 квітня 2015 року перебувала за кордоном, потім хворіла її мама, і вона здійснювала догляд за нею, і лише 23.04.2015 року після того, як дізналася, що слід її подавати, але не знала куди саме, вона здала вказану декларацію до Звенигородської ОДПІ, що підтверджується листом від 15.07.2015 р.( а.с. 33).
За змістом Закону ст.12 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за Законом зобов'язана декларувати свої статки - видатки та майновий стан, прагне у такий спосіб уникнути цього.
Подання ОСОБА_3 декларації 23 квітня 2015 року свідчить про те, що в неї не було бажання уникати фінансового контролю, крім того судом першої інстанції не враховано, що апелянт з 23 березня по 02 квітня 2015 року перебувала за кордоном в республіці Куба про що свідчить лист начальника Головного центру обробки спеціальної інформації від 23.07.2015 р. ( а.с. 83), а з 20.02.2015 р. по 06.03.2015 р. її мама ОСОБА_4, 1936 року народження, знаходилась на стаціонарному лікуванні ( а.с. 85) та потребувала догляду та її допомоги.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. ст.33 КУпАП при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст.22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_3 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, виключно позитивно характеризується, займається суспільно корисною працею, працює приватним підприємцем та головою громадської організації «Гарант», на її утриманні знаходиться мати похилого віку, а вчинене адміністративне правопорушення не становить великої суспільної небезпеки, не завдало збитків державним, суспільним інтересам, інтересам окремих громадян.
За таких обставин приходжу до висновку, що хоча в діях ОСОБА_3 формально і вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6КУпАп, але по своїй суті воно є малозначним, а тому постанову суду щодо неї слід змінити, і на підставі ст.22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Твердження апелянта про те, що вона не є суб'єктом даного правопорушення, оскільки не є депутатом Звенигородської міської ради , так як не завершена процедура виборів - відсутнє рішення про підсумки голосування, результати виборів та визнання ОСОБА_3 депутатом міської ради, є безпідставним, оскільки як вбачається з наданих апеляційному суду письмових доказів (копії протоколу 5 сесії міської ради 6 скликання від 23.02.2011 року , копії постанови № 10 від 26.01.2011 р. Звенигородської міської виборчої комісії, ксерокопії газети «Шевченківський край» № 6-7 від 28.01.2011 р., копії сторінки з офіційного сайту ЦВК про результати виборів в Звенигородську міську раду станом на 27.07.2015р. - а.с. 116-130) на сесії міської ради 23.02.2011 р. голова Звенигородської міської виборчої комісії ОСОБА_5 проінформував про результати проміжних виборів депутатів Звенигородської міської ради в одномандатному мажоритарному виборчому окрузі № 9 та повідомив, що депутатом міської ради по вказаному виборчому округу обрана ОСОБА_3, про обрання ОСОБА_3 депутатом було опубліковано в газеті «Шевченківський край» № 6-7 від 28.01.2011 р., що узгоджується з вимогами ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 75,76,77 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», діючих на той час.
Із постанови районного суду слід також виключити рішення про стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору, оскільки адміністративне стягнення на неї не накладається.
Керуючись ст. ст.7, 22, 245, 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.07.2015 р. в частині накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 - змінити.
Виключити з резолютивної частини постанови : накладення на ОСОБА_3 стягнення в розмірі 170 грн. та стягнення з ОСОБА_3 в користь держави 36 грн. 54 коп. судового збору.
Звільнити ОСОБА_3 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП за малозначністю, обмежившись усним зауваженням.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Соломка