Справа № 22-ц/793/2295/15Головуючий по 1 інстанції
Категорія : 48 Цибра Н. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Пономаренко В. В.
08 вересня 2015 року м. Черкаси
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоПономаренка В. В.
суддівГончар Н. І. Гончар Н. І. , Корнієнко Н. В. Корнієнко Н. В.
при секретаріРибасюк О. С.
за участю:
відповідача ОСОБА_6
представника відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_8 на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, -
01 квітня 2015 року ОСОБА_8 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає і перебуває на утриманні позивачки.
01 лютого 2012 року судом для неповнолітніх міста Генуя Республіка Італія було постановлено рішення, яким довірено неповнолітнього ОСОБА_9 матері, наказано припинити відносини неповнолітнього з батьком, передбачено можливість зустрічі батька з сином, якщо він зробить відповідний запит, та призначено батькові сплату певних сум на утримання сина (щонайменше забезпечивши мінімальну щомісячну оплату в сумі не менше 200 євро).
Позивачкою сплачено додаткові витрати на утримання дитини, які складаються з витрат на забезпечення навчання та харчування у школі, в сумі 1283,71 євро та на консультацію лікаря і купівлю медикаментів в сумі 140,5 євро. Загальна сума додаткових витрат складає 1424,21 євро. Відповідач перерахував позивачці 100 євро на утримання дитини.
Враховуючи наведене, позивачка просила суд відповідно до ст. 185 СК України стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на дитину в сумі 15556 грн., що еквівалентно 612,20 євро за курсом НБУ станом на 24.03.2015 року.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішення суду, ОСОБА_8 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано всі обставини, що мають істотне значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає.
Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішенням суду для неповнолітніх міста Генуя Республіки Італія від 01.02.2012 року довірено неповнолітнього котляра ОСОБА_9 матері, наказано припинити відносини неповнолітнього з батьком; батькові може бути дозволено зустрічатися з сином, якщо він зробить відповідний запит, за попередньої оцінки соціальними службами у сфері добробуту неповнолітнього та адекватності обставин, в яких проживає батько; призначено батькові сплату певних сум на утримання сина (щонайменше забезпечивши мінімальну щомісячну оплату в сумі, не менше, ніж 200 євро. (а.с. 11-13).
Позивачкою надано квитанції, рахунки-фактури про сплату витрат на забезпечення навчання та харчування неповнолітнього ОСОБА_9 у школі на суму 1283,71 євро та на консультацію у лікаря і купівлю медикаментів в сумі 140,5 євро. Загальна сума витрат складає 1424,21 євро (а.с. 20-25, 27-32).
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що надані позивачкою рахунки, квитанції та перерахування, що підтверджують витрати на навчання та харчування дитини, забезпечують нормальні умови існування дитини і не зумовлені особливими обставинами. Витрати на лікування дитини в сумі 140,50 євро не підтверджені належними доказами, оскільки медичні документи про хворобу дитини відсутні, а з поданих квитанції судом не встановлено, на які потреби придбані ліки.
З такими висновками суду погоджується і колегія суддів.
Так, відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Положення вказаної статті стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається у ній. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Такі особливі обставини будуть індивідуальними у кожному конкретному випадку.
Додаткові витрати не є додатковим стягненням коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини.
Доказами, що підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які свідчать, наприклад, про витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки МСЕК, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо).
Судом встановлено, що рішенням суду для неповнолітніх м. Генуя від 01.02.2012 року з відповідача стягнуто на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітнього сина сторін в сумі не менше, ніж 200 євро щомісячно (а.с. 11-12).
Відповідачем було сплачено 100 євро на утримання, що не заперечується сторонами.
Стягнення аліментів на утримання дитини передбачає визначення їх розміру для забезпечення нормальних умов життя дитини, зокрема: харчування, навчання у школі, придбання одягу та інших необхідних речей тощо.
Враховуючи наведене, судом першої інстанції вірно визначено, що витрати на навчання та харчування у школі не є додатковими витратами, що зумовлені особливими обставинами. На вказані потреби з відповідача стягнуто аліменти, розмір яких судом визначено з урахуванням всіх обставин. Позивачкою не надано доказів того, що дитина навчається у спеціальній школі для розвитку своїх здібностей.
З огляду на викладене, з врахуванням того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення повно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, правильно встановлено факти і відповідні їм правовідносини, та винесено рішення із дотриманням вимог матеріального і процесуального права, яке ґрунтується на зібраних по справі доказах, рішення суду першої інстанції скасуванню чи зміні не підлягає.
Доводи апелянта не впливають на законність рішення суду першої інстанції, були предметом розгляду в суді першої інстанції, а тому колегія суддів апеляційну скаргу відхиляє, а рішення суду першої інстанції залишає без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - відхилити.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 05 червня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий :
Судді :