Апеляційний суд Черкаської області
м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83
Справа №22ц-122/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 19, 25 ОСОБА_1
Доповідач в апеляційній
інстанції ОСОБА_2
1 березня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючогоОСОБА_3
суддівОСОБА_2, ОСОБА_4
при секретарі з участю представників позивача відповідачаОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» ( далі - ТДВ «Страхова компанія «Кредо») на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2009 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ( далі - АТ «Українська пожежно-страхова компанія») до ОСОБА_8, ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про стягнення грошового відшкодування, заслухавши учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,-
В січні 2009 року АТ «Українська пожежно-страхова компанія» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_8 про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування в розмірі 26 695 грн. 16 коп.
Позивач зазначав, що 14 червня 2008 року в м.Києві по вулиці О.Теліги, 23 сталася дорожньо-транспортна пригода - зіткнення автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, під її керуванням та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням його власника ОСОБА_8, який є винним у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди.
АТ «Українська пожежно-страхова компанія», як страховик , виплатила власнику пошкодженого внаслідок зіткнення автомобіля MITSUBISHI PAJERO ОСОБА_9А на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 25 695 грн.16 коп.
Виплативши страхове відшкодування позивач відповідно до статті 993 ЦК набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Під час судового розгляду справи співвідповідачем у справі залучена ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
У змінених позовних вимогах позивач, посилаючись на те, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля CHEVROLET - ОСОБА_8 застрахована шляхом укладення договору з ТДВ «Страхова компанія «Кредо», позивач просив стягнути з останнього понесені витрати в розмірі виплаченого страхувальнику ОСОБА_9 страхове відшкодування у розмірі 24 990 грн., з ОСОБА_8 - ці витрати у розмірі 705 грн. 16 коп.
Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2009 року позов задоволено.
ТДВ «Страхова компанія «Кредо» на дане рішення подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, порушує питання про призначення у справі повторної автотоварознавчої експертизи для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 та змінити рішення суду в частині стягнення грошового відшкодування з ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в порядку статті 303 ЦПК України, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення з таких підстав.
Відповідно до статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 14 червня 2008 року в м.Києві по вулиці О.Теліги, 23 сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля НОМЕР_1, що належить ОСОБА_9, під її керуванням та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням його власника ОСОБА_8
Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль MITSUBISHI PAJERO та його власнику - ОСОБА_9 - заподіяно матеріальну шкоду, розмір якої визначено на підставі акту огляду від 1 липня 2008 року, проведеного з участю власника та водія автомобіля CHEVROLET ОСОБА_8 та становить відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого транспортного засобу від 2 липня 2008 року 25 195 грн.16 коп.
АТ «Українська пожежно-страхова компанія», як страховик згідно з платіжним дорученням від 15 серпня 2008 року виплатило власнику пошкодженого автомобіля MITSUBISHI PAJERO - ОСОБА_9 відповідно до умов укладеного з ним договору страхування № 0056315 від 11 жовтня 2007 року на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди страхове відшкодування в розмірі 25 695 грн.16 коп., що обчислювалося виходячи з вартості відновлювального ремонту, без урахування фізичного зносу складових транспортного зносу - 25 196 грн.16 коп., з врахуванням оплати експертизи - 500 грн. та безумовної франшизи 0, 00 грн.
Відповідно до ст. 27 закону «Про страхування» та статті 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до п.1.ч.1. ст. 1188 ЦК шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 16 липня 2008 року визнаний винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди внаслідок порушення п.13.1 Правил дорожнього руху водій автомобіля CHEVROLET - ОСОБА_8,який притягнутий до адміністративної відповідальності за ст..124 КпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 як власника автомобіля НОМЕР_3 була застрахована за договором № ВВ/1884697 на підставі закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» з ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
Статтею 37.4 закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані ОСОБА_9 збитки, в даному випадку є ТДВ «Страхова компанія «Кредо», відповідно до положень закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів», у межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності та ОСОБА_8. відповідно до вимог ст.1188 ЦК, що не підлягає відшкодуванню ТДВ «Страхова компанія «Кредо» як страховиком.
З огляду на викладене до АТ «Українська пожежно-страхова компанія» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором № 0056315 від 11 жовтня 2007 перейшло право вимоги, яке потерпіла ОСОБА_9 мала до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» як особи, відповідальної за завдані збитки.
З цього приводу суд вірно встановив обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у АТ «Українська пожежно-страхова компанія» права на стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» та ОСОБА_8 виплаченого страхового відшкодування.
Встановлюючи межі відповідальності відповідачів перед позивачем суд правильно застосував норму матеріального права, зокрема ст. 22.1 закону «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» відповідно до якої при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи» та статтю 1194 ЦК відповідно до якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З урахуванням цього суд правильно встановив межі відповідальності кожного відповідача та вірно визначив суми, які підлягають до стягнення з них на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд безпідставно включив до страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з ТДВ «Страхова компанія «Кредо» вартість проведення автотоварознавчого дослідження дорожнього транспортного засобу у розмірі 500 грн. спростовується квитанцією від 2 липня 2008 року та умовами п.5.2 Договору від 11 жовтня 2007 року.
Доводи апеляційної скарги про те що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 не підтверджена належними та допустимими доказами, так як у матеріалах справи відсутній поліс за № ВВ/1884697 на який суд посилається у своєму рішенні не знайшли свого підтвердження, оскільки представник ТДВ «Страхова компанія «Кредо» в апеляційному суді не заперечував того, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_8 на момент страхового випадку була застрахована у зазначеній страховій компанії.
З огляду на це, судова палата вважає, що судове рішення не підлягає зміні за наведеними в апеляційній скарзі доводами, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та на підставі закону, що регулює їх.
У судовому рішенні повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Судове рішення по суті спору ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Визначений судом солідарний порядок стягнення з відповідачів на користь позивача судових витрат не відповідає вимогам статті 88 ЦПК і підлягає зміні зі стягненням цих витрат з ОСОБА_10, як з винного у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» відхилити, а рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 21 жовтня 2009 року у даній справі залишити без зміни.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» судові витрати, понесені при подачі позовної заяви за сплату державного мита у розмірі 256 грн. 95 коп. та за оплату витрат на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/