ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 230-31-34
Справа № 39/286
02.10.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дистрибЧюції преси»
про стягнення 96813,37 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача:. Сич А.О (довіреність № б/н від 01.07.2009 року)
Від відповідача: не з'явилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»(позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дистрибЧюції преси»(відповідача) про стягнення 96813,37 грн. заборгованості за Договором поставки № 247 від 24.12.2007 р. та Договором № 01/01/09-114 від 01.01.2009 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач поставив відповідачу товар, проте, відповідач в порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав в повному обсязі. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2009 р. порушено провадження у справі № 39/286 та призначено справу до розгляду на 02.10.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2009 р. подав документи на виконання вимог ухвали суду від 15.09.2009 р., зокрема, копії видаткових накладних та накладних на повернення, банківських виписок, зазначених у Акті звірки взаєморозрахунків до Договору № 247 від 24.12.2007 р. та у Акті звірки взаєморозрахунків до Договору № 01/01/09-114 від 01.01.2009 р. Крім того, представник позивача залучив до матеріалів справи банківську виписку за особовим рахунком позивача за 04.08.2009 р. на підтвердження здійснення відповідачем оплати за спірними договорами у сумі 3500,00 грн., а також довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ № 747403 стосовно ТОВ «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»та серії АГ № 747408 стосовно ТОВ «Центр ДистрибЧюції преси»станом на 28.09.2009 р.
Представник позивача в судовому засіданні 02.10.2009 р. надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 02.10.2009 р., не з'явився, вимоги ухвали суду від 15.09.2009 р. не виконав, відзив на позов з підтверджуючими документами не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 39/286 від 15.09.2009 р. було направлене відповідачу за його поштовою адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та безпосередньо відповідачем у його листі позивачу № ЦДП-097 від 24.02.2009 р. щодо зміни поштової адреси (копія в матеріалах справи). Підтвердженням надсилання відповідачу названої ухвали суду є відповідна відмітка на її зворотньому боці.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/286 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні 02.10.2009 р. від останнього до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез»явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
В судовому засіданні 02.10.2009 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
24.12.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр дистрибЧюції преси»(відповідач) був укладений Договір поставки № 247 від 24.12.2007 р. (надалі -Договір № 247).
01.01.2009 р. Договір № 247 було розірвано (п. 9.3 цього договору) та укладено новий Договір № 01/01/09-114 (надалі -Договір № 01/01/09-114; разом Договір № 247 та Договір № 01/01/09-114 -спірні договори).
Згідно п. 9.4 Договору № 247 припинення Договору не звільняє сторони від здійснення замовлених поставок та їх оплати (якщо сторони письмово не оформлять угоди про інший порядок припинення зобов'язань) а також від оформлення та надання передбачених Договором документів. Сторони не надали доказів оформлення письмової угоди про інший порядок припинення зобов'язань по Договору № 247, а тому вважається, що у разі припинення Договору № 247 сторони не звільняються, зокрема, від здійснення оплати поставок видань.
Відповідно до пунктів 1.1 вищенаведених договорів, позивач, як постачальник, зобовЧязався постачати партії періодичних печатних засобів масової інформації (надалі -видання), а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти та оплатити їх на умовах даних договорів та/або відповідного Додатку та/або Специфікаціями, які після їх підписання уповноваженими представниками обох сторін є невідЧємними частинами даних договорів.
Згідно Додатку № 1 до Договору № 247 та Додатку № 1 до Договору № 01/01/09-11 сторони засвідчили зразки штампів, печаток та підписів матеріально -відповідальних осіб для використання даних додатків в якості довіреності при отриманні товару на весь період дії відповідного договору.
Пунктом 3.1 Договору № 247 та пунктом 4.1 Договору № 01/01/09-11 передбачено, що перехід права власності на видання здійснюється в момент їх приймання покупцем у продавця, якщо інше не зумовлено відповідним базисом поставки, вказаним у Специфікації.
У пункті 3.4 Договору № 247 та у пункті 4.4 Договору № 01/01/09-11 встановлено, що партія супроводжується накладною, на якій підписи уповноважених представників сторін скріплюються печатками або штампами.
Згідно умов спірних договорів (п.п. 4.1, 4.4, 4.5 Договору № 247, п.п. 5.1, 5.4, 5.5 Договору № 01/01/09-11) сторони зазначили, що під терміном «ремісія»розуміється повернення покупцем постачальнику нереалізованих покупцем видань, передача ремісії постачальнику супроводжується накладною на повернення, яка підготовлена покупцем. Накладна підписується сторонами у 2-х екземплярах, підписи уповноважених представників сторін скріплюються печатками або штампами, датою ремісії вважається дата накладної на повернення.
Відповідно до Специфікацій, які є невідЧємними частинами спірних договорів розрахунки за поставлені видання повинні здійснюватись в наступному порядку: за щомісячні видання до 25 числа місяця наступного за звітним, за щотижневі видання -через 14 днів після поставки.
По матеріалам справи встановлено, що на виконання умов спірних договорів позивач поставив відповідачу видання, а відповідач прийняв останні, крім того, була здійснена ремісія відповідних видань. Наведене підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін наступними актами звірки взаєморозрахунків, копії яких додані до матеріалів справи:
1) Акт звірки взаєморозрахунків з Центр дистрибЧюції преси ТОВ Договір № 247 від 24.12.2007 р. за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. на суму 144064,87 грн.
2) Акт звірки взаєморозрахунків з Центр дистрибЧюції преси ТОВ Договір № 01/01/09-11 від 01.01.2009 р. за період з 01.01.2009 р. по 04.08.2009 р. на суму 100313,37 грн. (надалі -акти звірки взаєморозрахунків)
У вищезазначених актах звірки взаєморозрахунків міститься перелік видаткових накладних та накладних на повернення, відповідно до яких здійснювалась поставка видань та їх ремісія згідно спірних договорів (копії накладних додані до матеріалів справи).
З переліку банківських виписок, що зазначені у актах звірки взаєморозрахунків, вбачається, що відповідач частково оплачував поставлені видання згідно спірних договорів (копії банківських виписок додані до матеріалів справи).
Суд враховує, що відповідно Акту звірки взаєморозрахунків з Центр дистрибЧюції преси ТОВ Договір № 01/01/09-11 від 01.01.2009 р. за період з 01.01.2009 р. по 04.08.2009 р. сторони підтвердили, що станом на 05.08.2009 р. у відповідача перед позивачем існувала заборгованість у сумі 100313,37 грн. на підставі Договору 01/01/09-11. При цьому обраховувалась наведена сума заборгованості з врахуванням даних попереднього Акту звірки взаєморозрахунків з Центр дистрибЧюції преси ТОВ Договір № 247 від 24.12.2007 р. за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. станом на 01.01.2009 р.
04.08.2009 р. відповідач оплатив поставлені видання згідно спірних договорів у сумі 3500,00 грн., що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком позивача за 04.08.2009 р. (копія додана до матеріалів справи).
Таким чином, станом на час подання позивачем позову до суду заборгованість відповідача по оплаті поставлених на підставі спірних договорів видань становила 96813,37 грн. (100313,37 грн. -3500,00 грн. = 96813,37 грн.) Відповідач зазначену заборгованість не оплатив, чим порушив покладені на нього Специфікаціями до спірних договорів зобов'язання щодо своєчасної оплати поставлених видань.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Наведене свідчить, що між сторонами по справі були укладені договори поставки (Договір № 247 від 24.12.2007 р., Договір № 01/01/09-11 від 01.01.2009 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 3 глави 54 ЦК України та параграфа 1 глави 30 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають права та обов'язки сторін зі здійснення передбаченої договором поставки товару та її оплати.
Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З урахуванням положень Специфікацій, які є невідЧємними частинами спірних договорів, строк виконання зобов'язань щодо оплати видань, поставлених згідно видаткових накладних (перелік яких наведений у актах звірки взаєморозрахунків) станом на час вирішення спору є таким, що настав.
Надані позивачем акти звірки взаєморозрахунків між сторонами, що підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, а тому приймаються судом у якості належних доказів по справі, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 96813,37 грн.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в судове засідання не зЧявився, в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 96813,37 грн. на підставі Договору № 247 від 24.12.2007 р. та Договору № 01/01/09-11 від 01.01.2009 р. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати по сплаті державного мита у сумі 968,13 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача.
Одночасно суд звертає увагу на наступне:
Однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України.
Звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № б/н від 25.05.2009 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг» в якості доказу сплати державного мита було надано платіжне доручення № 4280 від 19.08.2009 р. на суму 969,00 грн.. (позовна заява про стягнення 96813,37 грн.).
Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів (не більше 25500 грн.).
За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити 1 відсоток від ціни позову, а саме 968,13 грн.
Частина 1 ст. 47 ГПК України містить відсилочну норму, яка визначає, що державне мито підлягає поверненню у випадках і порядку, встановлених законодавством. Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у випадку внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що на підставі статті 47 ГПК України позивачу підлягає до повернення зайво сплачене державне мито в розмірі 0,87 грн. (969,00 грн. -968,13 грн. = 0,87 грн.).
Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 626, 655, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр дистрибЧюції преси»(04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 37/48, кв. 1,; ідентифікаційний код 33404782; рахунок № 26009196025900 в АКІБ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 16; ідентифікаційний код 30375222; рахунок № 26003063520501 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) 96813,37 грн. (дев'яносто шість тисяч вісімсот тринадцять гривень 37 коп.) основного боргу, 968,13 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 13 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий дім Український Медіа Холдінг»(04205, м. Київ, проспект Оболонський, 16; ідентифікаційний код 30375222; рахунок № 26003063520501 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) з Доходу державного бюджету 0,87 грн. (вісімдесят сім копійок) державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 4280 від 19.08.2009 р., оригінал якого залишити в матеріалах справи № 39/286.
4. Видати накази.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 06.10.2009 р.