91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
05.10.09 Справа № 17/203пн
За позовом Закритого акціонерного товариства “Троїцький маслоробний завод”, смт. Троїцьке Луганської області
до Відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції, смт. Троїцьке Луганської області
3-я особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Товариство з обмеженою відповідальністю “АТЕКС”, м. Харків
про визнання незаконними дій та бездіяльності
Суддя Фонова О.С.
секретар судового засідання Мелехова О.С.
за участю представників сторін:
від позивача: Могірєв В.М. - директор, паспорт серії ЕК 640758 вид.Троїцьким РВ УМВС України в Луганській обл. від 24.12.1997;
від відповідача - представник не прибув;
від 3-ї особи: Базилевич Г.І. - представник, довіреність № б/н від 10.07.09.
встановив:
Суть спору: позивачем заявлені вимоги:
- визнати дії відділу Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції щодо винесення постанови від 27.08.2009 про поновлення виконавчого провадження №12361817 незаконними;
- визнати незаконною бездіяльність Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції стосовно не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №12361817;
- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження №12361817;
- визнати незаконною бездіяльність Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції стосовно не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №12361817;
- зобов'язати відділ Державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції винести постанову про закінчення виконавчого провадження №12361817.
Судом встановлено, що предметом даного спору є визнання незаконними дій та бездіяльності Державної виконавчої служби Троїцького районного управління .
Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про судоустрій України»передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, які виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Судом встановлено, що позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача як до державного органу, який має владні повноваження та виконує покладені на нього державою функції щодо виконання судових рішень, зокрема.
Відповідно до пунктів 1, 7, 9 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вирішення спору фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України віднесено до компетенції адміністративного суду.
У спірних правовідносинах відділ державної виконавчої служби Троїцького районного управління юстиції реалізує владні повноваження стосовно позивача, а тому спір, що виник між сторонами за даним позовом є публічно-правовим і підлягає вирішенню адміністративним судом.
Крім того, господарським процесуальним законодавством передбачено право стягувача, боржника або прокурора на оскарження дій чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів в порядку статті 1212 ГПК України.
За таких обставин, на підставі ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 1, 17, п. 13 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що зазначений спір підлягає розгляду в порядку встановленому Кодексом адміністративного судочинства та не може розглядатися господарським судом.
У зв'язку з викладеним, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.
На підставі п.3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито»позивачу слід повернути із Державного бюджету України державне мито у сумі 85 грн., сплачене за платіжним дорученням від 27.08.2009 № 976 та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. сплачені за платіжним дорученням від 27.08.2009 № 977.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8 Декрету КМУ «Про державне мито», ст.1, 21, 44, 49, п.1. ст.80, 86 ГПК України, суд
1. Припинити провадження у справі.
2. Повернути позивачу з Державного бюджету України державне мито у сумі 85 грн., сплачене за платіжним дорученням від 27.08.2009 № 976 та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. сплачені за платіжним дорученням від 27.08.2009 № 977.
Підставою для повернення державного мита є ухвала скріплена гербовою печаткою господарського суду Луганської області.
Суддя О.С. Фонова