83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
07.10.09 р. Справа № 37/223
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,
присекретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245
до Відповідача: Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка, ідентифікаційний код 33185989
про: стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6196,96грн., пені в сумі 349,70грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - Нікульська А.О. (довіреність № 115 від 23.12.2008 р.);
від Відповідача - Селіхов М.С. (довіреність № 464/0109 від. 24.04.2009 р.).
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.
Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.09.2009р. на 01.10.2009р. 01.10.2009р. у судовому засіданні оголошена перерва до 07.10.2009р.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6196,96грн., пені в сумі 349,70грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість за період з грудня 2008р. по травень 2009р. та виникли підстави для нарахування пені.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р. з додатками, додаткову угоду № б/н від 28.02.2007р., розрахунок заборгованості по орендній платі та пені, лист від 26.05.2009р. №11-06-03-05613, повідомлення про вручення поштової кореспонденції, свідоцтво про державну реєстрацію Відповідача.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст. ст. 18, 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 12, Господарського процесуального кодексу України.
Позивач надав витребувані судом документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.21-38).
Відповідач надав відзив №874/0144 від 16.09.2009р. (а.с.а.с.46,47), яким проти позову заперечив, вказуючи на безпідставність заявлених вимог з огляду на припинення орендних правовідносин з Позивачем в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України згідно листа останнього від 26.05.2009р. №11-06-03-05631, отриманого 28.05.2009р.
Відповідач також надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду і підтвердження своєї позиції (а.с.а.с.48-50).
У судовому засіданні представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд
30.11.2006р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідач (Орендар) укладено договір оренди № 3017/2006 (а.с.а.с. 8-11), згідно п.п. 1.1, 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме державне майно - будівлю кладової ЖКО, загальною площею 476,9 кв.м, розташоване за адресою: м. Макіївка, вул. Кірова, що знаходиться на балансі та не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат” (далі - Балансоутримувач), з метою розташування офісу, строком до 30.11.2007р.
Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної згідно розрахунку (а.с.13) на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - жовтень 2006р. - становить 666,79 грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.
Умовами п. 3.5. договору за прострочення сплати орендної плати встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 2-х облікових ставок Національного банку України за кожен день прострочення.
30.11.2006р. відповідно до умов п.п. 2.1., 2.5. договору приміщення було передано в оренду Відповідачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.12).
28.02.2007р. додатковою угодою № б/н (а.с.14) сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати, встановивши його виходячи із суми плати за базовий місяць - січень 2007р. - 1027,63 гривень.
Листом від 26.05.2009р. №11-06-03-05613 (а.с.а.с.16,17) Позивач в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України повідомив Відповідача про відмову від договору у зв'язку із наявністю заборгованості з орендної плати, необхідність повернути майно балансоутримувачу і погасити заборгованість. Вказаний лист був отриманий Відповідачем 28.05.2008р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.18).
У зв'язку із неналежним виконанням Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди, які виникли в перебігу дії його строку, Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, вимагаючи стягнення заборгованості по орендній платі за період з грудня 2008р. по травень 2009р. та нарахованої за період з 26.08.2008р. по 26.06.2009р. пені.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.09.2009р. №874/0144 (а.с.а.с. 46,47). Крім того, Відповідач ухилився від підписання (з зауваженнями або без) акту звірення, складеному та надісланому Позивачем на виконання вимог ухвали суду (а.с.а.с.21-26).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором оренди та застосування наслідків такого невиконання у вигляді стягнення пені.
Враховуючи статус сторін та об'єкту оренди, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та умовами договору оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Враховуючи визначену в п. 10.1 договору дату закінчення строку його дії - 30.11.2007р., а також - приписи ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.764 Цивільного кодексу України і умови п. 10.6 договору, суд, за відсутністю в матеріалах справи належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів продовження орендних правовідносин у інший спосіб, дійшов висновку, що орендні правовідносини між сторонами автоматично продовжувалися і після 30.11.2007р. - на той же строк і на тих самих умовах.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення платежу з орендної плати не пізніше кожного 25 числа поточного місяця на користь Державного бюджету та Балансоотримувачу відповідно до умов п. 3.3. договору оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р.
Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Між тим, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань період з грудня 2008р. по травень 2009р. включно утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 6196,96грн. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи відповідність арифметичного розрахунку заявленої до стягнення заборгованості з орендної плати за послуги Орендодавця умовам договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу - у сумі _6196,96грн.
Заперечення Відповідача про неможливість задоволення позовних вимог у зв'язку із припиненням означених зобов'язань з 28.05.2009р. внаслідок відмови Позивача від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України судом до уваги не приймаються як юридично неспроможні, оскільки:
- по-перше, заявлена до стягнення заборгованість сформувалася за період користування майном до припинення орендних правовідносин;
- по-друге, застосування згадуваного Відповідачем положення ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України має наслідок у вигляді припинення з 28.05.2009р. права Орендаря користуватися об'єктом оренди та права Орендодавця нараховувати та отримувати орендну плату після цієї дати;
- по-третє, згідно ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова Позивача від договору оренди не звільняє Відповідача як винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. В свою чергу, за змістом ст. 625 Цивільного кодексу України сплата заборгованості на вимогу кредитора віднесена до мір відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 3.5 договору оренди № 3017/2006 від 30.11.2006р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості Відповідача перед Позивачем у досліджуваний період нарахування пені підтверджується матеріалами справи і належними у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказами Відповідачем всупереч приписів ст.ст. 4-3, 33 цього Кодексу не спростована, суд перевіривши розрахунок вимог, складений Позивачем, за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, встановив, що вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню - в сумі 342,32грн.
При цьому недоліки арифметичного розрахунку Позивача зумовлені:
- по-перше, використання кількості днів у 2008р. меншої, ніж календарна;
- по-друге, безпідставним визначенням першого дня прострочення відносно заборгованості за липень 2008р. та грудень 2008р. - травень 2009р. не кожного 26 числа відповідного місяця оренди, як вказано в п. 3.3. договору оренди, а кожного 26 числа наступного місяця, з огляду на що були порушені приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України відносно заборгованості за грудень 2008р.
Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стягуються з Відповідача в доход бюджету пропорційно сумі задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 33185989) про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 6196,96грн., пені в сумі 349,70грн. задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 33185989) на користь державного бюджету (р/р 31110094700064, МФО 834016, код бюджетної класифікації 22080100 Управління державного казначейства в м. Макіївка Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, ЄДРПОУ 34686736) заборгованість з орендної плати в сумі 6196,96грн. та пеню в сумі 342,32грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволені решти вимог щодо пені відмовити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний завод”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 33185989) на користь державного бюджету державне мито в розмірі 101 грн.89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн.73 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.
За згодою сторін у судовому засіданні 07.10.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст судового рішення підписано 07.10.2009р.
Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя Попков Д.О.